ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 червня 2022 року м. Київ № 640/26682/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., за участю секретаря судових засідань Баженовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу
ДПС України
до Державного підприємства «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний
інститут транспортного будівництва «КИЇВДІПРОТРАНС»
про стягнення заборгованості, -
за участі представників сторін:
від позивача: Маруєв О.С.,
від відповідача: не прибув
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 червня 2022 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (далі-позивач/ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС", в якому просить суд: надати дозвіл на реалізацію майна ДП "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" (далі - відповідач), яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №2/26-15-17-11-15 від 02.06.2017 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 4 735 794,16 грн., який добровільно ним не погашено. Майно ДП "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" перебуває у податковій заставі. З метою погашення вищевказаного податкового боргу позивачем здійснювалися заходи щодо його стягнення шляхом виставлення інкасових доручень, які повернуті банками без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках позивача, що стало підставою для звернення до суду для надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Відповідач у судове засідання не прибув, явку свого уповноваженого представника не забезпечив.
Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Копія ухвали про відкриття провадження, а також ухвали про закриття підготовчого провадження, повістки про виклик до суду у судові засідання у адміністративній справі направлялися на адресу відповідача зазначену в позові, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте вся кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача була повернута до суду із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Пунктом 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державне підприємство "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" є юридичною особою, видами господарської діяльності якого є: 71.11 діяльність у сфері архітектури (основний); 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природних і технічних наук.
Судом встановлено, що станом на момент подачі позовної заяви щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі у Відповідача обліковується податковий борг на загальну сумі 4 735 794,16 грн.
Заборгованість виникла у розмірі 4 735 794,16 грн. на підставі самостійно поданої податкової звітності та податкових повідомлень-рішень №0049161204 від 22.08.2016, №0049171204 від 22.08.2016.
Керуючись ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом винесено податкову вимогу № 31414-25 від 31.12.2014 р. на загальну суму 870 287,68 грн., яку отримано уповноваженим представником відповідача.
30 серпня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва по справі №640/15624/21 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" задоволено у повному обсязі. Стягнуто кошти платника податків Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 3 068 067,99 (три мільйона шістдесят вісім тисяч шістдесят сім гривень дев'яносто дев'ять копійок). Рішення набрало законної сили 15.10.2021 року.
02 червня 2017 року позивачем складено акт опису майна Державне підприємство "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" №2/26-15-17-11-15.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 року по справі № 640/15624/21 позивач направив до установ банків, в яких у відповідача наявні відкриті рахунки, інкасові доручення, які повернуті без виконання, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках для погашення податкового боргу.
Враховуючи неможливість здійснення стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, реалізуючи приписи Податкового кодексу України, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується наступним.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт ПК України).
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 цього ж Кодексу передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Зі змісту статті 95 Податкового кодексу України вбачається, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Долученими до матеріалів справи копіями інкасових доручень підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках відповідача для погашення податкового боргу відсутні.
Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
Із системного аналізу викладених вище норм вбачається, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.
Суд вказує, що Податкового кодексу України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Так, як вже було встановлено судом вище, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року по справі №640/15624/21 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" задоволено у повному обсязі. Стягнуто кошти платника податків Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 3 068 067,99 (три мільйона шістдесят вісім тисяч шістдесят сім гривень дев'яносто дев'ять копійок). Рішення набрало законної сили 15.10.2021 року.
На підставі вказаного рішення, Головним управлінням ДПС у місті Києві неодноразово вживались заходи, зокрема оформлювались інкасові доручення, з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи інкасованими дорученнями.
В свою чергу, з аналізу матеріалів справи встановлено та як вже було зазначено судом вище, контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, надав відомості про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах та інкасові доручення (розпорядження).
Судом встановлено, що внаслідок виставлення контролюючим органом інкасових доручень банківськими установами, в яких відповідачем відкриті рахунки, податковий борг не погашено.
Крім цього, в інкасових дорученнях (розпорядженнях) містяться відмітки про повернення інкасових доручень (розпоряджень) у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Таким чином, враховуючі надані представником позивача докази, а саме інкасовані доручення (розпорядження), суд приходить до висновку, що податковим органом відповідно до приписів податкового законодавства підтверджено відсутність грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах та про які відомо контролюючому органу, або неможливість стягнення коштів через наявність постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше, або неможливість виконання вимоги через те, що рахунок відкритий для акумулювання страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Також, відповідно до наявних в матеріалах справи документів вбачається, що майно платника податків передано у податкову заставу згідно з актом опису майна № 2/26-15-17-11-15 від 02.06.2017 року, обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Передача майна в податкову заставу сторонами не оскаржувалась, рішення про опис майна в податкову заставу та акт опису на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.
Відтак, судом встановлено, що податковим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначених законом, а також враховуючи те, що податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вказане вище рішення податкового органу про опис майна в податкову заставу, на момент звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не є предметом розгляду у дані справі, є чинним та протиправним не визнавалось, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що податковий орган звертаючись до суду з даним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника не було дотримано приписів вимог податкового законодавства України.
При цьому, на даний час матеріалами справи лише підтверджено наявність за Державним підприємством "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" заборгованості станом на 28.07. 2021 року, згідно з даними інтегрованих карток у розмірі 4 735 794,16 грн.
Таким чином, виходячи з викладеного вище в сукупності, з урахуванням встановлених судом обставинами наявності несплаченого підприємством податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до суду про стягнення коштів, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів, відсутності на рахунках останнього таких грошових коштів суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для відмови позовичу щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, а тому позов підлягає задоволенню.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
У відповідності до пункту 1,3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги доведеними, а отже адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м.Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) до Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС", в якому просить суд: надати дозвіл на реалізацію майна ДП "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС" (далі - відповідач), яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №2/26-15-17-11-15 від 02.06.2017 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника, підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, м.Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) задовольнити.
Надати дозвіл на реалізацію майна Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "КИЇВДІПРОТРАНС", яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна №2/26-15-17-11-15 від 02.06.2017 року з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2022 року