ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2022 року м. Київ № 640/29241/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
18.10.2021 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ), у якій просить:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки;
зобов'язати ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 з 29.06.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018, 2019, 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що невиплата пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 19.10.2021 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження в цій адміністративній справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12.01.2022 від ГУ ПФУ до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки, розмір пенсії позивача обрахований у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, в зв'язку з набранням чинності 11.10.2017 Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (далі - Закон № 2148-VIII), відповідно до якого розмір пенсії за віком ОСОБА_1 було обраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016, з огляду на те, що він раніше отримував пенсію. Відповідачем наголошено на тому, що пенсія за вислугу років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії. Так, у випадку позивача було здійснено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано копію пенсійної справи позивача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 23.03.1995 отримував пенсію за вислугу років відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
29.06.2021 після досягнення пенсійного віку позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Позивачу з 29.06.2021 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. При обрахунку пенсії позивачу за віком відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 роки, яка враховувалась для перерахунку раніше призначених пенсій за Законом № 1058-IV, замість показника за 2018, 2019, 2020 роки, як це передбачено частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV.
Разом з тим, позивач 06.08.2021 звернувся до ГУ ПФУ із заявою про застосування для його пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2018 - 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.
ГУ ПФУ листом від 09.09.2021 №247821 повідомило позивача, що для обчислення його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2018 - 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії немає підстав та розмір пенсії обчислено згідно документів, наявних в матеріалах пенсійної справи, відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач вважаючи такий обрахунок пенсії безпідставним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки для обрахунку пенсії підлягає застосуванню частина друга статті 40 Закону № 1058-IV, звернувся до суду з даним позовом.
Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором.
При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону № 2262-ХІІ, і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону № 1058-IV, яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Аналогічна норма закріплена приписами Закону № 1058-IV. Так, відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, позивач має право на отримання двох видів пенсій за різними законами - у зв'язку із вислугою років, відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ, та за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV.
Позивач набув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону № № 1058-IV, оскільки досяг пенсійного віку, та має достатній страховий стаж, перебуває на обліку у відповідача.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IVзЗаробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
При цьому, слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону № 1058-IV проводиться в межах одного закону, а у цьому законі передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У даному випадку ОСОБА_1 , отримуючи пенсію за Законом № 2262-ХІІ, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом. Так, відповідно до заяви від 29.06.2021 позивач просив призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.
Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, при призначенні позивачу у 2021 році пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі №К/9901/1071/17 зазначив, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону № 2262-ХІІ на пенсію згідно Закону № 1058-IV показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 - 2020 роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.11.2018 по справі №359/4777/17 (провадження №К/9901/43494/18).
Отже, доводи відповідача, що пенсія за вислугою років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії, спростовуються вищевикладеним.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про те, що відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із квитанцією від 12.10.2021 № 28323, яка містяться в матеріалах справи позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908, 00 грн, у зв'язку із чим вказана сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 29.06.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018, 2019, 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з урахуванням виплаченого.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368).
Суддя О.М. Чудак