ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
13 липня 2022 року м. Київ№ 640/3852/22
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Директора Державного бюро розслідування Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідування про визнання протиправними дій, скасування наказу,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Директора Державного бюро розслідування Сухачова Олексія Олександровича (надалі також - відповідач 1), Державного бюро розслідувань (надалі також - відповідач 2), в якому просить суд:
визнати протиправними дії виконуючого обов'язки директора Державного бюро розслідувань Сухачова Олексія Олександровича по затвердженню наказу Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань», його оприлюдненню на сайті Державного бюро розслідувань та направлення для виконання територіальним управлінням ДБР;
визнати наказ Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань» протиправним та нечинним.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 03.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.05.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає про не обґрунтованість доводів позивача щодо викладених обставин в адміністративному позову. Також, відповідачем наголошено на тому, що позивачем подано майже сорок позовних заяв майже аналогічного змісту.
Представником позивача, 24.05.2022 року, подано до суду заперечення на відзив відповідача.
Державним бюро розслідувань 06.06.2022 року на адресу суду подано клопотання про зловживання процесуальними правами адвоката Тутевича О.А. Єрмолатніми В.І.
16.06.2022 року представником відповідача на адресу суду подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
Дослідивши подані сторонами документи, клопотання та заяви, суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до положень статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як встановлено судом та матеріалами справи, представником позивача - адвокатом Єомолатіним В.І. подано 28 позовних заяв до Одеського окружного адміністративного суду з майже аналогічними за змістом позовів та вимогами, зокрема: №№420/12688/21, 420/14608/21,420/15121/21, 420/15119/21, 420/12685/21, 420/16399/21, 420/16398/21, 420/16400/21, 420/15618/21, 420/15614/21, 420/17676/21, 420/15864/21, 420/12687/21, 420/12686/21, 420/14607/21, 420/16096/21, 420/16095/21, 420/16098/21, 420/16097/21, 420/17362/21, 420/19245/21, 420/15294/21, 420/21435/21, 420/24231/21, 420/24232/21, 420/22307/21, 420/25390/21, 420/24230/21.
Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити, дестабілізувати роботу, виявити до учасників процесу суб'єктивне ставлення), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду тощо.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , є повністю тотожними, за виключенням формулювань позовних вимог.
Крім того, всі позовні вимоги по вище переліченим позовним заявам стосуються наказу Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань».
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
Відповідно до положень статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У постанові від 22.10.2020 року Верховний Суд по справі №320/7/19 дійшов наступного правового висновку: - «Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.
Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France №13089/87).
В протилежному випадку Одеський окружний адміністративний суд буде діяти не як «суд встановлений законом» у розумінні статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, а розгляд справи таким судом не сумісний з обов'язками держави, визначеними у цій статті Конвенції.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 7. Джерела права, які застосовуються судом
1. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Стаття 17. Застосування судами Конвенції та практики Суду
1. Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 35. Умови прийнятності
Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:
a) є анонімною; або
b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.
Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:
a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви;
Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі Миролюбов та інші проти Латвії (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності у діях представника позивача - адвоката зловживання процесуальними правами, а саме, подання декількох позовних заяв, що стосуються одного і того ж предмета спору , заявлених з одних і тих самих підстав, чим вчинено дії з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
Подання адміністративного повозу до Окружного адміністративного суду м.Києва, також на думку суду, є зловживанням процесуальними правами, оскільки позивачем змінено відповідача для зміни підсудності подання позовної заяви.
Зазначене вище дії заявника, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача, а тому суперечать завданню адміністративного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно п.3 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, зважаючи на вище зазначене, з метою запобігання можливості подальшого зловживання процесуальними правами та спонукання заявника до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами, суд вважає за необхідне попередити заявника про недопустимість такого зловживання та залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , яка подана та підписана адвокатом Єрмолатіним Віктором Івановичем, відповідно до приписів ч.3 ст.45 КАС України.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 44, 45, 241-243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Директора Державного бюро розслідування Сухачова Олексія Олександровича, Державного бюро розслідування про визнання протиправними дій, скасування наказу, залишити без розгляду.
Попередити позивача про недопустимість в подальшому зловживання своїми процесуальними правами та обов'язковість добросовісно ними користуватися.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала суду може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строки визначені статтею 295 КАС України.
Суддя І.В. Смолій