ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
13 липня 2022 року м. Київ № 640/9530/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг»
про застосування заходів реагування,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49001, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДР: 38598371) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, код ЄДР: 34430873), в якому просить суд:
1) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька міська територіальна громада, місто Марганець, вул. Нікопольська, 1а Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12.11.2021 №295;
2) встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька міська територіальна громада, місто Марганець, вул. Нікопольська, 1а Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» (код ЄДР: 34430873), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 12.11.2021 №295.
До суду з даним позовом позивач звернулася 24.06.2022.
Підставою для звернення до суду з даним позовом є порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Ухвалою судді від 04.07.2022 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Залишаючи позовну заяву без руху суддею була звернута увага позивача на недотримання позивачем строків звернення до суду, оскільки з даним позовом позивач звернувся до суду поза межами тримісячного строку, передбаченого абзацом 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, ухвалою від 04.07.2022 про залишення позовної заяви без руху причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду, визнано неповажними, оскільки по-перше, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом у позивача виник 12.11.2021 та сплинув 12.02.2022, тобто до введення воєнного стану Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2022, по-друге, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, по-третє, звернення до суду з позовною заявою за № 640/4075/22 без доказів сплати судового збору у зв'язку з чим і було повернуто позовну заяву ухвалою від 06.06.2022, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, з огляду на те, що за звернення до суду з позовом передбачена сплата судового збору (ч. 3 ст. 161 КАС України), про що позивачу достеменно відомо, тоді як звернення заявника до суду з позовною заявою без сплати судового збору безпосередньо залежить від дій самого заявника, а відтак не є непереборними обставинами, оскільки не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відтак, позивачу запропоновано зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з наданням підтверджуючих доказів поважності такого пропуску.
Ухвала від 04.07.2022 про залишення позовної заяви без руху була надіслана на електрону адресу позивача та отримана ним 05.07.2022.
12.07.2022 канцелярію суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що 31.01.2022 Головне управління звернулось до суду із позовною заявою від 26.01.2022 № 4902-734/4905 щодо застосування заходів реагування до ТОВ «Альянс Холдинг», однак ухвалою суду від 07.02.2022 по справі № 640/4075/22 позовну заяву Головного управління залишено без руху та надано триденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.
Зазначає, що Головне управління є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Головне управління не усунуло недоліки позовної заяви в строк, зазначений в ухвалі по справі №640/4075/22 у зв'язку із тим, що кошторисом, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» (сплата судового збору) не були передбачені. Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. у зв'язку з цим, у Головного управління не було можливості сплатити судовий збір та у зв'язку з несплатою судового збору ухвалою суду від 06.06.2022, позовну заяву Головного управління повернуто без розгляду.
Додає, що 24.06.2022 Головне управління повторно звернулось до суду із позовною заявою від 21.06.2022 №4901-3603/4905 щодо застосування заходів реагування до ТОВ "Альянс Холдинг".
Також позивач пояснює, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Повідомляє що з початку введення воєнного стану Головним управлінням здійснювалися заходи щодо організації та проведення евакуації населення, забезпечення пожежної безпеки на об'єктах критичної інфраструктури та в місцях з масовим перебуванням людей.
Також додає, що, в даному випадку, підставою, що дає Головному управлінню право на пред'явлення визначених законом вимог являються порушення, встановлені при проведенні перевірки та зафіксовані в акті № 295 від 12.11.2021, а відтак за твердженням позивача, строк повторного звернення Головного управління до суду сплив під час дії воєнного стану в Україні.
Разом з тим, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, є неповажними.
Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз 2. ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Так, як вже було зазначено, предметом даного спору є застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Марганецька міська територіальна громада, місто Марганець, вул. Нікопольська, 1а Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг», до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12.11.2021 №295;
Як зазначив сам позивач у заяві на усунення недоліків позовної заяви підставою, що дає Головному управлінню право на пред'явлення визначених законом вимог являються порушення, встановлені при проведенні перевірки та зафіксовані в акті № 295 від 12.11.2021.
Тобто, саме складання акту перевірки 12.11.2021 із переліком виявлених під час заходу порушень і є підставою для звернення у тримісячний строк звернення до адміністративного суду із позовною заявою про застосування заходів реагування.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.06.2022, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.
Варто повторно звернути увагу заявника на те, що звернення позивача до суду із позовною заявою № 640/4075/22 без надання доказів сплати позивачем судового збору, як того вимагає ч. 3 ст. 161 КАС України та, як наслідок повернення позовної заяви № 640/4075/22 не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки безпосередньо залежать від дій позивача щодо сплати такого судового збору.
При цьому, посилання позивача як у позовній заяві так і у заяві на усунення недоліків на те, що введення в Україні з 24.02.2022 військового стану на підставі Указу Президента України №64/2022 судом до уваги не приймається, оскільки тримісячний строк звернення до суду з даним позовом у позивача виник 12.11.2021 та сплив 12.02.2022, тобто до запровадження воєнного.
Слід звернути увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору .
При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.
Більш того, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів неможливості позивачем сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою № 640/4075/22 або доказів того, що позивачем вживалися заходи щодо сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою № 640/4075/22.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, суддя приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду позивача, є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;
Відтак, заважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, - визнати неповажними.
2. Відмовити позивачу у поновленні пропущеного строку звернення до суду.
3. Позовну заяву повернути позивачу.
4. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Суддя О.А. Кармазін