ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2022 року м. Київ № 640/12355/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомприватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод"
доДержавної податкової служби України
третя особаГоловне управління ДПС у Дніпропетровській області
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 30866547, 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Г. Тикви, 3) з позовом до Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8), третя особа - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений структурний підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ДПС України щодо відмови у скасуванні рішення ГУ ДПС у Дніпропетровської області за вих. № 115239/10/04-36-04-18-24 від 15.12.2020 у відмові у реєстрації приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" платником єдиного податку третьої групи з 01.01.2021 відповідно до його заяви;
- скасувати рішення ДПС України про залишення скарги без задоволення, а рішення - без змін оформленого листом за вих. № 7712/16/99-00-18-04-03-06 від 06.04.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача, йому безпідставно відмовлено в реєстрації платником єдиного податку третьої групи у зв'язку з наявністю податкового боргу, оскільки позивач вважає, що такий борг є «безнадійним», а тому повинен бути списаний контролюючим органом, а відтак рішення про відмову у реєстрації приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" платником єдиного податку третьої групи з 01.01.2021 з підстав наявності податкового боргу є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Відповідач не надав письмового відзиву на позовну заяву.
Третя особа надала через канцелярію суду письмові пояснення по справі та вказала наступне. Рішення Державної податкової служби України №7712/16/99-00-18-04-03-06 від 06.04.2021 саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» 28.03.2000 зареєстровано юридичною особою та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник податків за основним місцем обліку.
Позивачем до ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, за результатами розгляду якої, листом від 15.12.2020 №115239/10/04-36-04-18-24 повідомлено позивача про відмову в реєстрації платником єдиного податку. Така відмова обґрунтована тим, що згідно з наявною в базах даних інформацією, в картці особового рахунку ПРАТ "ОРРЗ", по місту обліку ГУ ДПС у Херсонській області, станом на 14.12.2020 рахується податковий борг за кодом бюджетної класифікації 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) у сумі 29301,27 грн. Відповідності до вимог підпункту 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Листом ГУ ДПС у Херсонській області від 14.12.2020 №12159/10/21-22-04-04-08 підтверджується наявність у позивача податкового боргу в розмірі 29301,47 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області рішенням, яке викладене в листі від 15.12.2020 №115239/10/04-36-04-18-24 повідомлено позивача про відмову у реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2020 у зв'язку із наявністю податкового боргу.
Також листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.12.2020 №115683/10/04-36-04-18-24, повідомлено позивача, що податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний відповідно до статті 101 Кодексу. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.10.2013 №577. зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1844/24376 (далі - наказ № 577), згідно з яким платник податків може звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. Такий факт непереборної сили підтверджується сертифікатом Торгово- промислової палати України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (п.2.1 Наказу № 577) .Згідно з наявною в базах даних інформацією, в картці особового рахунку ПРАТ "ОРРЗ", по місцю обліку ГУ ДПС у Херсонській області, станом на 14.12.2020 рахується податковий борг за кодом бюджетної класифікації 18010500 (земельний податок з юридичних осіб) у сумі 29301,27 грн. Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області запропоновано позивачу звернутись з письмовою заявою для визначення шляхів погашення податкового боргу за місцем обліку податкової заборгованості - ГУ ДПС у Херсонській області.
Судом встановлено та позивачем не заперечується, що починаючи з квітня 2014 року останній не сплачував земельний податок за фактичне використання земельної ділянки у зв'язку з анексією АР Крим. Позивач вважає, що в силу положень п.20.3 ст.20 Податкового кодексу даний факт будь-якими документами він підтверджувати не повинен.
Товариство зазначає, що відповідно до п. 101.2.3. ПК України, п. 3.2. наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577, податковий борг з земельного податку на території тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, з розрахунку №9004860822 від 06.02.2014, термін сплати якого сплив 30.01.2015 у розмірі 29301,47 грн., що виник з травня 2014 року є безнадійним податковим боргом, який повинен бути списаний податковими органами у II кварталі 2018 року відповідно до п. 101.5. ПК України.
Позивач не погоджуючись із відмовою ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.12.2020 №115239/10/04-36-04-18-24 у реєстрації платником єдиного податку, звернувся до Державної податкової служби України із відповідною скаргою.
Державна податкова служба України рішенням про результати розгляду скарги №7712/16/99-00-18-04-03-06 від 06.04.2021 скаргу приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" залишила без задоволення, а рішення - без змін.
Позивач вважаючи таке рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
У свою чергу, приписами п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, передбачено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Згідно з п.п. 56.2-56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.
Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Також, п. 56.6 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Згідно з п.п. 56.8-56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Матеріали справи свідчать, що приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" оскаржено рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.12.2020 №115239/10/04-36-04-18-24 про відмову у реєстрації платника єдиного податку з 01.01.2020, в результаті чого Державною податковою службою України прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги № 7712/16/99-00-18-04-03-06 від 06.04.2021.
Водночас, як встановлено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.
Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень
З огляду на викладене вище, рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийняте владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто такими, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Зі змісту оскаржуваного рішення №7712/16/99-00-18-04-03-06 від 06.04.2021 вбачається, що останнім залишено без змін рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.12.2020 №115239/10/04-36-04-18-24.
Отже, вказане рішення №7712/16/99-00-18-04-03-06 від 06.04.2021 саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Додатково суд звертає увагу, що правомірність дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» платником єдиного податку третьої групи з 01.01.2021 вже було предметом розгляду в межах адміністративної справи №160/16989/20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 №160/16989/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 №160/16989/20, в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головне управління ДПС у Херсонської області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відмови у реєстрації Приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» платником єдиного податку третьої групи з 01.01.2021 відповідно до заяви та зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити реєстрацію Приватного акціонерного товариства «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» платником єдиного податку третьої групи з 01.01.2021 відповідно до заяви - відмовлено.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовим рішенням від 11.02.2021 №160/16989/20 було встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" не зверталось до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу, а відтак податковий борг в розмірі 29301,27 грн. не є визнаним безнадійним, є не погашеним та підлягає списанню. Враховуючи викладене, Дніпропетровським окружним адміністративним судом встановлена наявність у позивача податкового боргу, то контролюючий орган дійшов правомірного висновку про відмову в реєстрації платником єдиного податку з підстав наявності у платника податків податкового боргу.
Зворотного позивачем в процесі розгляду даної адміністративної справи не доведено.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та, відповідно, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа