ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2022 року м. Київ № 640/11919/21
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до ФОП ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень готелю, шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), знеструмити електроживлення приміщень та накласти печатки на розподільчий електрощит та вхідні двері готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки щодо додержання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту було виявлено порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відтак, слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виявлені позивачем порушення вже усунуто, про що свідчить відповідний лист, однак, відповідачем не здійснено позапланового заходу для підтвердження усунення виявлених порушень.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу МВС України від 17.01.2019 № 22 зареєстрованого у Міністерстві юстиції 21.012019 №73/33044, доручення Прем'єр-міністра України від 27.01.2021 № 2768/1/1-21 , протоколу № 9 Кабінету Міністрів України від 21.01.2021 та доручення ДСНС України від 27.01.2021 № В-25, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 12.03.2021 № 233 «Про проведення позапланових перевірок».
На підставі наказу № 233, видано посвідчення від 25.03.2021 № 2170 на проведення позапланової перевірки будівель, приміщень та території фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 .), іпн: НОМЕР_1 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред'явлено посвідчення на проведення перевірки від 25.03.2021 № 2170 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримала ФОП ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 2170.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об'єкт перевірки - приміщення ФОП ОСОБА_1 експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в загальних коридорах та сходових клітинах 2,3,4 поверхів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- Допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в загальних коридорах та сходових клітинах 2-го,3-го, 4-го поверхів;
- Допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та їх експлуатація зі знятими ковпаками (розсіювачами) в загальних коридорах та сходових клітинах 2-го,3-го, 4-го поверхів;
- Допускається користування безпосередньо в номерах електронагрівальними приладами;
- Другий евакуаційний вихід на рівні першого поверху захаращено меблями, обладнанням тощо (влаштовано через підсобне приміщення);
- Двері сходових клітин не мають ущільнень в притулах та пристроїв для самозачинення, в порушення пункту 7.2.11 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- Стіни на шляхах евакуації (2,3 поверх) оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності, згідно ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- Двері евакуаційного виходу (другий евакуаційний вихід на рівні першого поверху) зачинені на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа;
- Двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з приміщень (головна сходова клітина на рівні першого поверху);
- На шляху евакуації влаштовані пороги (виходи на сходові клітини 2,3,4 поверхів);;
- Вхідні двері в номери готелю не виконано з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30, в порушення пункту 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»;
- Сходові клітки, коридори, проходи, та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;
- Відсутні двері сходових кліток 3-го поверху;
- Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання тривожних сповіщень, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) відповідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- Коридори 2-го та 3-го поверхів без природного освітлення не обладнані системами продимного захисту в порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; п.10.1.4 ДБН В.2.2-9-2018 «Громадськи будинки та споруди. Основні положення»;
- Пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність, шляхом пуску води;
- В номерах готелю на першому поверсі встановлені глухі грати;
- Система внутрішнього протипожежного водопроводу утримується в непрацездатному стані;
- Не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;
- Здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- Відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;
- Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту.
За результатами перевірки державним інспектором було складено акт від 26.03.2021 № 258
Примірник акту № 258 особисто 26.03.2021 отримала ФОП ОСОБА_1 , підпис отримання якого відображено в акті.
Крім того, позивач за порушення вимог пожежної безпеки була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 175 КУпАП (протокол серії КИ № 098675 від 25.03.2021 постанова серії КИ № 093675 від 25.03.2021 про адміністративне правопорушення).
Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров'ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Разом з цим, відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;
2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;
3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, в контексті положень частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:
1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;
2) суб'єктів господарювання;3) аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно пункту 11 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.
Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, 29.03.2021 року на рахунок Солом'янського районного управління ГУ ДСНС України, згідно постанови про адміністративне правопорушення ФОП ОСОБА_2 було сплачено штраф в розмірі 3 400 грн.
Доказів вказаних обставин відповідач суду не надав.
Крім того, відповідач зазначив, що листом від 11.05.2021 року на адресу Солом'янського РУ ГУ ДСНС України вих № 727 від 18.05.2021 року, на виконання припису № 138 від 01.04.2021 року, позивача було повідомлено про вжиття заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Суд критично ставиться до вказаного письмового доказу з огляду на наступне.
По-перше, відповідно до змісту листа від 18.05.2021 року про усунення виявлених порушень, в ньому лише перелічені дії, які виконані відповідачем з огляду на виявлені порушення.
Проте, жодних доказів вчинення таких дій (наказів, договорів, актів виконаних робіт або матеріалів фотофіксації) відповідачем суду не надано.
До того ж, відповідач просить у листі подовжити строк для усунення порушень на рік - до 01.05.2022 року.
По-друге, до листа від 18.05.2021 року не долучено доказів відправки його на адресу позивача та його отримання останнім.
В зв'язку із чим, доводи відповідача про те, що позивачем допущена бездіяльність стосовно не проведення позапланового державного нагляду для перевірки усунення порушень суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено сам факт відправки такого листа на адресу контролюючого органу.
Крім того, суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.
Головне управління Державної служби України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
До матеріалів справи позивачем було долучено акт перевірки №658 від 13.07.2021 року, складений за результатами повторно проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Суд звертає увагу, що відповідно до складеного за результатами повторної перевірки акту №658, з 22 виявлених порушень позивачем не були усунені 14 із них, що свідчить про недотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та "вагу" зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров'ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб'єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над "паперовими порушеннями" тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.
Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров'я людей, які відвідують готель та працюють у ньому, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.
Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров'ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб'єкта господарювання, пов'язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.
Слід зазначити, що виявленні порушення не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров'я людей, а тому, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду позовної заяви, відповідачем не подано до суду доказів усунення усіх виявлених порушень.
Згідно з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що міститься в постанові від 16.01.2019 у справі №826/5884/18, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №823/589/16.
За таких обставин, на підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень готелю, шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), знеструмити електроживлення приміщень та накласти печатки на розподільчий електрощит та вхідні двері готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
З огляду на завдання адміністративного судочинства, такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов'язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб'єктів господарювання суб'єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об'єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.
Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність покладання обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення на ГУ ДСНС України у м. Києві.
Крім того, контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, також необхідно покласти на ГУ ДСНС України у місті Києві.
Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві. У правовідносинах, які виникають у зв'язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону № 1404-VIII.
Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб'єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб'єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування.
Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі ГУ ДСНС у м. Києві діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб'єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 580/34/19.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, враховуючи відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю;
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень готелю, шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ), знеструмити електроживлення приміщень та накласти печатки на розподільчий електрощит та вхідні двері готелю, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа