ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
з питань роз'яснення судового рішення
12 липня 2022 року м. Київ № 640/657/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в письмовому провадженні питання про роз'яснення рішення суду від 16.09.2021 року по адміністративний справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни, Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни (далі також - відповідач-1), Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (далі також - відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2021року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), яка полягає у неприйнятті рішення за заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданою позивачем та прийнятою 09.07.2020 09:1:43 за реєстраційним номером 40384487. Зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванну Ярославівну (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36) прийняти рішення за заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданою позивачем та прийнятою 09.07.2020 09:1:43 за реєстраційним номером 40384487. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На адресу суду відповідачем 2 подано заяву про роз'яснення судового рішення.
Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Заявник в своїй заяві зазначає, що останньому не зрозуміло рішення в частині стягнення судового збору з відповідача 1.
Згідно з ч.1 ст.254 КАС України передбачено, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення пов'язана з незрозумілістю рішення як для сторін, так і для державного виконавця.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Таким чином, питання щодо визначення дати накладної, не належать до інституту роз'яснення рішення, адже роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без зміни змісту рішення, що у даному випадку, не вбачається можливим.
Отже, правильне застосовування норми права, в даному випадку стосовно правомірності відмови в роз'яснення рішення, оскільки вказане призведе до зміни змісту рішення, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги.
Крім того, в свою чергу, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Водночас, суд зазначає, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення викладаються більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Згідно вимог ч.2 ст.254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
З огляду на вищезазначене у сукупності, а також приймаючи до уваги, що резолютивна частина такого рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд вважає, що в даному випадку наявні усі підстави вважати, що зміст відповідної ухвали суду є зрозумілим.
Більше того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі незрозумілості мотивації судового рішення чи незгодою з такою мотивацією, позивач має право оскаржити це судове рішення, за правилами, встановленими КАС України.
В той же час, щодо нерозуміння заявником норм закону, суд зазначає, що він не надає консультації та роз'яснення щодо чинного законодавства України.
З огляду на викладене, оскільки відсутні підстави для роз'яснення заявнику рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.09.2021 року, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись статтями 241, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
В задоволенні заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій