ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Додаткове рішення суду
12 липня 2022 року м. Київ № 640/30876/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (04119, м.Київ, вул. Дорогожицька, 1, пов.6) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11г) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000001480702, №0000001490702 від 15.04.2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (04119, м.Київ, вул. Дорогожицька, 1, пов.6) задоволено повністю.
07 липня 2022 року представник позивача надіслав клопотання про ухвалення додаткового судового рішення (вх. №52892), яким просить стягнути з відповідача на користь позивача 512 281,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо необхідності її часткового задоволення, з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.
У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 28.07.2021 року, додаткову угоду №1 до договору від 28.07.2021 року, детальний опис (наданих послуг), рахунок-фактуру №290701 від 29.07.2021 року, платіжне доручення №105536 від 11.08.2021 року.
Відповідно до наведеного детального опису робіт, адвокатським об'єднанням «СОЛ» було надано позивачу наступну правову допомогу: здійснено правовий аналіз наданих ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» документів щодо наявності підстав оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень ЦМУ по роботі з великими платниками податків ДПС України №0000001480702, №0000001490702 від 15.04.2021 року; здійснено правовий аналіз наданих ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» документів щодо наявності підстав для звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ЦМУ по роботі з великими платниками податків ДПС України №0000001480702, №0000001490702 від 15.04.2021 року; сформовано правову позицію з метою захисту інтересів Клієнта в суді шляхом оскарження податкових повідомлень-рішень ЦМУ по роботі з великими платниками податків ДПС України №0000001480702, №0000001490702 від 15.04.2021 року; зібрано письмові докази з метою звернення з позовною заявою до суду - 20 год.; складено та подано до Окружного адміністративного суду м. Києва: позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС №0000001480702, №0000001490702 від 15.04.2021 року; письмові докази; копію позовної заяви з додатками для відповідачів, всього на 1883-х арк. - 10 год.; здійснено представництво інтересів в Окружному адміністративному суді м. Києва по справі №640/30876/21 - 7 год. Загальний обсяг витраченого часу: 37 год.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг та пов'язаністю таких послуг безпосередньо з веденням конкретної справи та реального факту понесення таких витрат, як то випливає зі змісту ст. 134 КАС України.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не вважає поданий розрахунок послуг адвоката в суді витрат обґрунтованим, оскільки він є завищеним, неспівмірним, зокрема, виходячи із складності справи та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, та становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу справедливого розподілу витрат при розгляді справи.
При цьому, зауважує, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною. Зокрема, адвокатом необґрунтовано кількість часу, який був потрачений за надання вказаних в орієнтовному розрахунку робіт та послуг. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що вивчення матеріалів справи та судової практики, підготовка до судових засідань є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.
Виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи те, що заявлена кількість годин на надання адвокатом правової допомоги є неспівмірною, виходячи зі складності справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правову допомогу до 115 000,00 грн
Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛу справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).
У розрахунок адвокатських витрат судом враховано: складання позову про протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000001480702, №0000001490702 від 15.04.2021 року, участь представника у судовому засіданні, яке відбулось 25.01.2022 року та 29.06.2022 року (2 судових засідання).
Суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 115 000,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями132,134,139,143,252 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Заяву представника Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 11г) витрати на правничу допомогу на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" (04119, м.Київ, вул. Дорогожицька, 1, пов.6) у розмірі 115 000,00 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа