ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 липня 2022 року м. Київ № 640/24842/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
до ОСОБА_1
простягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 44116011) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (адрес на час виникнення спірних відносин - АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п, НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути податковий борг у розмірі 134 309,91 грн.
Позов направлений до суду 01.09.2021 та зареєстрований 03.09.2021.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника податків на момент звернення до суду відповідач має заборгованість, яка виникла внаслідок оподаткування «додаткового блага» та прийняття податкових повідомлень-рішень з цього приводу.
Як вбачається з позову, оскільки податкові зобов'язання не були сплачені, вони набули податкового боргу.
При цьому, контролюючим органом відповідачу направлена податкова вимога від 03.10.2018 № 195103-17 на існуючу на той час суму податкового боргу.
Оскільки вжиті заходи не призвели до позивного результату у вигляді сплати боргу, заявник просить прийти рішення про стягнення цього боргу.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою судді від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
У той же час, беручи до уваги те, що Департаментом з питань реєстрації КМДА була повідомлена поточна адреса відповідача станом на 19.10.2021 - АДРЕСА_2 , із супровідним суду від 10.06.2022 за новою адресою відповідача направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також копія позову, які отримані відповідачем 27.06.2022. Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п.38.1 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У свою чергу, відповідно до:
п/п. 14.1.156. ПК України «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету;
п/п. 14.1.157. ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
У даному випадку, щодо історії питання, слід зазначити, що податкові зобов'язання за ППР сформовані внаслідок проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 31.05.2018 № 2535/26-15-42-02-30/2790805733 (далі - Акт перевірки).
Перевірка проведена з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором ПАТ «УКРСИББАНК» відповідачу за період 2016.
Як зазначено в акті перевірки - відповідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в м. Києві місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України зазначено адресу: АДРЕСА_3 .
Зазначається в Акті перевірки, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДФС України в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 платник податків - ОСОБА_1 отримав доходи у сумі 525 954,51 грн. за ознакою доходу 126.
Додається, що платник податків ОСОБА_1 в 2016 році відповідно даних ЦБД ДРФО ДФС України мав взаємовідносини з AT «Укрсиббанк» (ЄДР 09807750) та отримав оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу, анульованої кредитором, що підтверджується інформацією банку (лист від 07.07.2017 №14-2-2/11929).
Додається також, що фізичній особі ОСОБА_1 направлено лист ГУ ДФС у м. Києві від 29.05.2017 №5460/0/26-15-13-04-14 щодо виконання обов'язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та декларування доходу як додаткове благо.
Крім іншого, також зазначено, що AT «Укрсиббанк» (ЄДР 09807750) відповідно до вимог п.п. «б» п. 176.2 ПК України подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за І кв. 2016, в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 в загальній сумі 525 954,51 грн.
На лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2017 року № 16404/10/26-15-13-04-16 AT «Укрсиббанк» (ЄДР 09807750) направив відповідь листом від 07.07.2017 №14-2- 2/11929, щодо виплати доходу ОСОБА_1 , в якому повідомлено фізичну особу ОСОБА_1 про прощення основної суми заборгованості шляхом повідомлення про анулювання (прощення) боргу у сумі 525 954,51 гривень.
На лист ГУ ДФС у м. Києві від 29.05.2017р. № 5460/0/26-15-13-04-14 про подання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2016 рік та декларування доходу, отриманого як додаткове благо, фізичною особою ОСОБА_1 відповідь та інформація не надані.
В порушення вимог п. 179.1 ПК України, як зазначено в Акті перевірки, з урахуванням п/п. 49.18.4 ПК України фізичною особою ОСОБА_1 не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік.
Копія Акту перевірки 01.06.2018 направлена на адресу реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_1 ), яка є податковою адресою відповідача (станом на дату направлення акту перевірки), що відповідає положенням п. 86.4., п. 42.2 ПК України, з урахуванням положень п. 45.1. ПК України.
Так, відповідно до п. 45.1. ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З наявних матеріалів не вбачається, що відповідач повідомляв податковий орган про зміну свого місця проживання, як і не вбачається постановка в іншому органі податкової служби.
Між тим, Акт перевірки не був вручений відповідачу за зазначеною адресою з незалежних від контролюючого органу причин та 02.07.2018 повернутий контролюючому органу («за закінченням встановленого строку зберігання»), а відтак, в силу п. 86.4., п. 42.2., абзацу другого п. 58.3, абз. 6 п. 42.4. ПК України Акт вважається врученим відповідачу в силу закону.
За результатами перевірки складено та направлено на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018:
№ 0081674202, відповідно до якого відповідачу визначено штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. (ПДФО),
№ 0081654202, відповідно до якого відповідачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на 94 671,81 грн. за основним платежем та на 23 667,95 грн. за штрафними санкціями, а всього на 118 339,76 грн.
Всього на 118 849,76 грн.
Крім того, надалі нарахована пеня у розмірі 15290,15 грн. (за ППР № 0081654202), що загалом складало 134 139,91 грн, що на 170 грн. відрізняється від заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 134 309,91 грн.
ППР на суму 170 грн. до матеріалів справи не надане, як і доказів його надіслання відповідачу.
Вказані ж ППР надіслані 16.07.2018 на податкову адресу відповідача - АДРЕСА_1 , зазначену в Акті перевірки та ППР як місце проживання та реєстрації відповідача.
Із зворотного повідомлення про вручення, яке повернуто контролюючому органу поштою, вбачається, що 08.07, 21.07 адресату (отримувачу) залишались відповідні повідомлення про необхідність отримання пошти.
Однак, ППР не вручені адресату з незалежних від контролюючого органу причин та 18.08.2018 повернуті контролюючому органу поштою, а відтак, в силу положень абзаців 2 - 3 п. 58.3, п. 42.2., абз. 6 п. 42.4. ПК України ППР вважаються врученими відповідачу в силу закону.
Вказані ППР не є предметом оскарження та перегляду у даній справі, як і власне обставини взаємовідносин відповідача з банком. Оцінка правомірності ППР знаходиться поза межами компетенції суду у даній справі. Зустрічний позов відносно них до суду не заявлявся.
У взаємозв'язку з наведеним та щодо подальшої трансформації податкових зобов'язань у податковий борг, слід зазначити, що відповідно до п. 57.3. ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У свою чергу, відповідно до п. 56.17. ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При цьому, відповідно до п/п. 56.17.1. ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
При цьому, відповідно до п/п. 14.1.175. ПК України «податковий борг» - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи положення та строки, визначені у п. 57.3. ПК України, а також те, що податкові зобов'язання не були сплачені (за виключенням на 170 грн., яка не надана до матеріалів справи), як і не були оскаржені, вказані податкові зобов'язання набули статусу узгоджених та, відповідно, набули статусу податкового боргу.
Враховуючи викладене, в ІКП вказані зобов'язання проведені (як борг) 31.08.2018.
При цьому, на цю дату нарахована вищезгадана пеня (ПДФО) 15290,15 грн., яка (пеня), відповідно до п/п. 14.1.162 та. п/п. 14.1.175 ПК України є складовою податкового боргу.
Слід зазначити, що стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу (постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 140/30/20).
Пунктом п. 59.1. ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.3. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У даному випадку, податковим органом сформована податкова вимога № 195103-17 від 03.10.2018 на загальну суму 145445,74 грн., з яких за платежем ПДФО (КБК 11010500) 134309,91 грн. та 11135,83 грн. «військовий збір» (КБК 11011000). Складові податкового боргу (структура боргу з ПДФР та військового збору): 102561,13 грн. - за основним платежем, 26320,28 грн. - за штрафними санкціями, пеня - 16564,33 грн.
Однак, слід зазначити, що відносно військового збору не надано доказів формування ППР та їх надіслання відповідачу, вказані зобов'язання не є предметом стягнення за цим позовом. Слід повторитися, що відсутнє і ППР на суму 170 грн. з ПДФО.
Між тим, податкова вимога не направлена на адресу місця проживання та реєстрації (за податковою адресою) відповідача, яка була зазначена в акті перевірки - АДРЕСА_1 .
Податкова вимога була направлена 09.10.2018 за адресою АДРЕСА_3 та повернута без вручення 12.11.2018, що не відповідає адресі місця проживання та реєстрації (податковій адресі) відповідача, яка була зазначена в акті перевірки.
Однак, під час розгляду справи ГУ ДПС не надано доказів того, що на дату направлення податкової вимоги відповідач проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
Між тим, на вказане судом зверталася увага ГУ ДПС ще в ухвалі від 05.10.2021 та в ухвалі від 10.06.2022 (про витребування доказів), в яких ГУ ДПС пропонувалось невідкладно надати матеріали, зокрема, щодо застосування адреси - за адресою АДРЕСА_3 , які мали б бути подані ще при зверненні до суду.
При цьому, ухвалою від 28.06.2022, яка була направлена 28.06.2021 за адресою електронної пошти ГУ ДПС, зазначеній у клопотанні від 27.06.2022, ГУ ДПС було продовжено строк виконання вищезгаданої ухвали від 10.06.2022. Однак, ГУ ДПС так і не надано витребуваних матеріалів, які, слід повторитися, повинні були бути надані суду ще із позовною заявою.
При цьому, саме з підстав невизначеності у питанні щодо значення адреси АДРЕСА_3 ухвалою від 05.10.2021 для ГУ ДПС продовжувався строк на усунення недоліків позову.
Відтак, ГУ ДПС не доведено направлення податкової вимоги на адресу відповідача АДРЕСА_1 , яка в Акті перевірки визначалася як адреса місця проживання та реєстрації відповідача (податкова адреса відповідача).
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до п/п. ПК України 20.1.34. контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11. ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Слід додати, що відповідно до п. 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В контексті наведеного слід додати, що згідно із п. 41.2 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
У свою чергу, згідно з п. 95.2 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
У даному випадку, не дивлячись на те, що формування податкового боргу підтверджено під час розгляду справи, однак, ГУ ДПС не дотримано обов'язкових вимог п. 95.2. ПК України, які є передумовою звернення до суду та стягнення боргу, а відтак, оскільки ГУ ДПС не доведено надсилання податкової вимоги на адресу відповідача зазначену в акті перевірки як місце проживання та реєстрації відповідача (податкова адреса), позов є таким, що заявлений передчасно, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ГУ ДПС не доведено дотримання правил та процедур, які передують стягненню податкового боргу у судовому порядку. При цьому, відсутні докази прийняття ППР на суму 170 грн., його направлення відповідачу.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позову Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДР ВП 44116011) до ОСОБА_1 (адрес на час прийняття рішення у справі - АДРЕСА_2 ; р.н.о.к.п.п, НОМЕР_1 ) - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Суддя О.А. Кармазін