ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 липня 2022 року м. Київ № 640/27556/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
установив:
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 71 271,41 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу.
В обґрунтування позовної заяви зазначило, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальному розмірі 71 271,41 грн, про погашення якого відповідачу направлено податкову вимогу від 13.01.2020 №786-10, яка залишена відповідачем без виконання. У зв'язку із несплатою відповідачем вказаного податкового боргу у добровільному порядку, позивач вимушений стягувати наявний борг в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
Станом на дату подання позову за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 71 271,41 грн, який виник у зв'язку із частковою сплатою ОСОБА_1 грошових зобов'язань, самостійно визначених у податкових деклараціях з єдиного податку з фізичних осіб від 11.01.2020 №1110750 та від 05.04.2020 №17042712.
Контролюючим органом сформовано та надіслано на зареєстровану адресу ОСОБА_1 податкову вимогу від 13.01.2020 №786-10 про сплату податкового боргу, розмір якого станом на 12.01.2020 складав 71 250 грн.
Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою, надіслано на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , однак повернулось не врученим до контролюючого органу.
Податкова вимога від 13.01.2020 №786-10 залишена відповідачем без виконання.
Враховуючи наявність у ОСОБА_1 вказаного податкового боргу, який відповідач добровільно не погашає, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника.
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2022 позивач подав докази наявності станом на 20.05.2022 у ОСОБА_1 податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 71 271,41 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, контролюючим органом сформовано та надіслано на зареєстровану адресу ОСОБА_1 податкову вимогу від 13.01.2020 №786-10 про сплату податкового боргу, розмір якого станом на 12.01.2020 складав 71 250 грн.
Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою, надіслано на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , однак повернулось не врученим до контролюючого органу.
З урахуванням положень пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 ПК України вказана податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.
Матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку.
Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи що ОСОБА_1 має податковий борг на загальну суму 71 271,41 грн, який самостійно не сплачує, наявні підстави для задоволення позову та стягнення даного боргу з відповідача.
Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п'ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб'єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити повністю.
Стягнути з платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 71 271,41 грн (сімдесят одна тисяча двісті сімдесят одна гривня сорок одна копійка).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Суддя О.М. Чудак