ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 липня 2022 року м. Київ № 640/25547/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
установив:
Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 266 394,94 грн з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника.
В обґрунтування позовної заяви зазначило, що за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальному розмірі 266 394,94 грн, про погашення якого відповідачу направлено податкову вимогу від 20.12.2016 №9221-17, яка залишена відповідачем без виконання. У зв'язку із несплатою відповідачем вказаного податкового боргу у добровільному порядку, позивач вимушений стягувати такий борг в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
Станом на час подання позову за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальному розмірі 266 394,94 грн, утому числі з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 248 246,77 грн, з військового збору - 18 148,17 грн.
Згідно матеріалів справи, вказаний податковий борг виник у зв'язку із несплатою ОСОБА_1 грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 04.11.2016 №0057841306 та №0057831306.
Податкові повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0057841306 та №0057831306 надіслані на податкову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Однак, поштові відправлення із вказаними рішеннями повернулись не врученими до контролюючого органу.
Контролюючим органом сформовано та надіслано на зареєстровану адресу ОСОБА_1 податкову вимогу від 20.12.2016 №9221-17 про сплату податкового боргу, загальний розмір якого станом на 19.12.2016 складав 266 394,94 грн.
Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою, надіслано на податкову адресу ОСОБА_1 , однак повернулось не врученим до контролюючого органу.
Податкова вимога від 20.12.2016 №9221-17 залишена відповідачем без виконання.
Враховуючи наявність у ОСОБА_1 вказаного податкового боргу, який відповідач добровільно не погашає, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника.
З метою встановлення адреси реєстрації ОСОБА_1 судом надіслано запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, які повідомили, що ОСОБА_1 з 13.10.2015 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 контролюючий орган про зміну адреси з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 54.5. статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що заявлені до стягнення суми грошового зобов'язання дійсно є податковим боргом.
Так, вказані суми є узгодженими, адже нараховані рішеннями контролюючого органу щодо яких відсутні відомості про їх оскарження.
При цьому, матеріали справи містять докази направлення відповідачу податкових повідомлень-рішення від 04.11.2016 №0057841306 та №0057831306 на зареєстровану адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак поштові відправлення із вказаними рішеннями повернулись не врученими до контролюючого органу.
З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 ПК України вказані рішення вважаються належним чином врученими відповідачу. При цьому, відсутні відомості про оскарження таких рішень.
Відповідач у добровільному порядку не сплатив відповідні суми узгоджених зобов'язань.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, контролюючим органом сформовано та надіслано на зареєстровану адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , податкову вимогу від 20.12.2016 №9221-17 про сплату податкового боргу, загальний розмір якого станом на 19.12.2016 складав 266 394,94 грн.
Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою, надіслано на податкову адресу ОСОБА_1 , однак повернулось не врученим до контролюючого органу.
Податкова вимога від 20.12.2016 №9221-17 залишена відповідачем без виконання.
З урахуванням положень пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 ПК України вказана податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.
Щодо встановленого судом факту реєстрації ОСОБА_1 з 13.10.2015 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.
Абзацами першим-третім пункту 45.1 статті 45 ПК України встановлено, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно підпункту 70.2.4 пункту 70.4 статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься, зокрема інформація про місце проживання.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 у справі №826/11455/15 зазначив, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми пункту 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує вказаний висновок Верховного Суду, а також зазначає, що законодавством визначено виключно обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси, водночас, законодавством не передбачено повноважень контролюючого органу збирати інформацію про дійсну адресу реєстрації фізичних осіб.
Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган належним чином надіслав відповідачу вказані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, а тому вони вважаються врученими відповідачу.
Матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку.
Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що ОСОБА_1 має податковий борг на загальну суму 266 394,94 грн, який самостійно не сплачує, наявні підстави для задоволення позову та стягнення даного боргу з відповідача.
Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п'ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб'єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити повністю.
Стягнути з платника податків - ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 266 394,94 грн (двісті шістдесят шість тисяч триста дев'яносто чотири гривні дев'яносто чотири копійки).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Суддя О.М. Чудак