ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 липня 2022 року м. Київ № 640/32501/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
провизнання протиправною та скасування постанови
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд: скасувати постанову старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ященко Тетяни Олегівни від 13.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67134176 з виконання постанови №59495611, виданої 25.11.2019 Солом'янським відділом державної виконавчої служби ЦМУ м. Києва Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору на користь держави у розмірі 115013,51 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2022 залишено позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а якому просить суд: скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича від 25.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 122 285,18 грн. у виконавчому провадженні № 59495611.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, на виконання заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 у справі № 760/3303/15-ц про стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 44 706, 46 дол. США, заборгованість за простроченими процентами в розмірі 2 801,38 дол. США, пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 1 487,36 грн. та пені за прострочення сплати процентів в розмірі 2 911,02 грн. державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження №59495611. На підставі заяви стягувача, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.09.2021 виконавчий лист № 760/3303/15-ц, виданий Солом'янським районним судом м. Києва від 07.06.2019 повернуто стягувачу. За наслідками вказаної постанови, державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано постанову № 59495611 від 25.11.2019 про стягнення виконавчого збору на користь держави у розмірі 115013,51 грн., яка пред'явлена до примусового виконання в межах оскаржуваного виконавчого провадження ВП №67134176.
Позивач вважає вищевказані постанови протиправними, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, прийнятої до повернення виконавчого документу, як це мало місце у даній справі. Крім того, на думку позивача, Державний виконавець не проводив належних виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом по справі №760/3303/15-ц, також державний виконавець не стягував у примусовому порядку грошові кошти, що свідчить про те, що у державного виконавця не було правових підстав для стягнення виконавчого збору, а тому оскаржувані постанови не відповідають вимогам ст.27 Закону №1404-VIII та підлягають скасуванню. Крім того, позивачка вказує, що вона не отримувала від відповідача оскаржуваних постанов та інших документів виконавчих проваджень та не знала про їх існування.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак на вимогу суду надав матеріали виконавчого провадження ВП №59495611.
04.06.2022 суд на підставі вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 у справі №760/3303/15-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 44 706, 46 дол. США, заборгованість за простроченими процентами в розмірі 2 801,38 дол. США, пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 1 487,36 грн. та пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 2 911,02 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 1 827 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 1 827 грн. Заочне рішення набрало законної сили 29.06.2016.
07.06.2019 на виконання рішення Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчі листи по справі №760/3303/15-ц.
08.07.2019 AT «Укрсиббанк» звернулося до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 у справі №760/3303/15-ц.
15.07.2019 постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича відкрито виконавче провадження № 59495611 з примусового виконання виконавчого листа № 760/3303/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 44706 доларів США 46 центів, 2801 долар США 38 центів, 1487 гривень 36 копійок, 2911 гривень 02 копійки.
28.08.2019 державним виконавцем було здійснено запити до упоноважених органів щодо майнового стану боржника.
28.08.2019 постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми стягнення та з урахуванням виконавчого збору у сумі 1 345 455, 98 грн.
27.09.2019 постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми стягнення та з урахуванням виконавчого збору у сумі 1 345 455, 98 грн.
30.09.2019 постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу у сумі 1 345 455, 98 грн.
16.10.2019 представником позивачки Пазикою Є.С. було подано виписку по рахункам боржника, на підставі чого державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову від 18.10.2019 про зняття арешту з коштів боржника.
25.11.2021 постановою державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 122 285,18 грн.
06.09.2021 стягувач - AT «Укрсиббанк» звернувся до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про повернення виконавчого документу стягувачу.
12.10.2021 державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світланою Миколаївною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
13.10.2021 державним виконавцем Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Цапенко Світланою Миколаївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67134176 з виконання постанови державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича від 25.11.2021 ВП №59495611 про стягнення виконавчого збору.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивачка звернулася із даним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема: виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша); за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя); державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта); виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п'ята);
виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (частина дев'ята).
Відповідно до пунктів 9 та 17 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.
Отже, постанова про стягнення з боржника основної винагороди у розумінні вимог Закону № 1404-VIII є виконавчим документом і відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 цього Закону підлягає примусовому виконанню.
Згідно пунктом 19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Як встановлено судом, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 122 285,18 грн. була винесена державним виконавцем у зв'язку з невиконанням позивачкою, як боржником у рамках виконавчого провадження ВП №59495611 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 у справі № 760/3303/15-ц у добровільному порядку.
Враховуючи те, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, то державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Отже, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору відповідає вимогам статті 27 Закону № 1404-VIII та винесена для виконання примусового стягнення виконавчого збору.
За встановлених у справі обставин та нормативного врегулювання спірних відносин, виходячи з наведених у позовній заяві підстав позову, суд дійшов висновку, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження 67134176 з примусового виконання постанови №59495611 від 25.11.2019 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 122 285,18 грн. діяв у відповідності до вимог Закону № 1404-VIII, а тому оскаржувана постанова відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Судові витрати покласти на позивачку.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення
Суддя А.С. Мазур