ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовних вимог без розгляду в частині позовних вимог
14 липня 2022 року м. Київ№ 640/32501/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовних вимог в частині без розгляду в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправними а скасування постанов
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд: скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича від 25.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 122 285,18 грн. у виконавчому провадженні № 59495611; скасувати постанову старшого державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ященко Тетяни Олегівни від 13.10.2021 про відкриття виконавчого провадження №67134176 з виконання постанови №59495611, виданої 25.11.2019 Солом'янським відділом державної виконавчої служби ЦМУ м. Києва Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору на користь держави у розмірі 115013,51 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, на виконання заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 у справі № 760/3303/15-ц про стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 44 706, 46 дол. США, заборгованість за простроченими процентами в розмірі 2 801,38 дол. США, пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 1 487,36 грн. та пені за прострочення сплати процентів в розмірі 2 911,02 грн. державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження №59495611. На підставі заяви стягувача, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.09.2021 виконавчий лист № 760/3303/15-ц, виданий Солом'янським районним судом м. Києва від 07.06.2019 повернуто стягувачу. За наслідками вказаної постанови, державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано постанову № 59495611 від 25.11.2019 про стягнення виконавчого збору на користь держави у розмірі 115013,51 грн., яка пред'явлена до примусового виконання в межах оскаржуваного виконавчого провадження ВП №67134176.
Позивач вважає вищевказані постанови протиправними, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, прийнятої до повернення виконавчого документу, як це мало місце у даній справі. Крім того, на думку позивача, Державний виконавець не проводив належних виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум за виконавчим листом по справі №760/3303/15-ц, також державний виконавець не стягував у примусовому порядку грошові кошти, що свідчить про те, що у державного виконавця не було правових підстав для стягнення виконавчого збору, а тому оскаржувані постанови не відповідають вимогам ст.27 Закону №1404-VIII та підлягають скасуванню. Крім того, позивачка вказує, що вона не отримувала від відповідача оскаржуваних постанов та інших документів виконавчих проваджень та не знала про їх існування.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак на вимогу суду надав матеріали виконавчого провадження ВП №59495611.
04.06.2022 суд на підставі вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Так, розглядаючи адміністративну справу по суті, суд встановив слідуюче.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Спеціальною нормою, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а саме положеннями пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вже зазначалось, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем) порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Так, звертаючись із даним позовом до суду, суд ухвалою від 23.11.2021 залишив позовну заяву без руху та з метою дотримання процесуальних прав позивачки, надав останній час для усунення недоліків позову в частині строків на звернення до суду.
Так, на вимогу суду, позивачка вказала, що про зміст оскаржуваної постанови від 25.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 122 285,18 грн. у виконавчому провадженні № 59495611 остання дізналася начебто з моменту ознайомлення представника останньої - Пазюком Є.С із матеріалами виконавчого провадження, а саме 28.10.2021, що підтверджується заявою про ознайомлення.
В той же час, на вимогу суду, державним виконавцем було надано матеріали виконавчого провадження №59495611 зі змісту яких встановлено, що 28.08.2019 представник позивачки Чаплієва К.В. ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження № 59495611, що свідчить про те, що позивачка була обізнана про наявність оскаржуваної постанови, однак звертаючись із даним позовом до суду вказала неправдиві відомості про обрахунок процесуальних строків.
Вищевказане підтверджується також ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07.02.2020 по справі №760/3303/15-ц зі змісту якої вбачається, що позивачка обґрунтовуючи змісти своєї скарги, позивачка посилалася на те, що державним виконавцем незаконно було відкрито виконавче провадження №59495611.
Отже, з аналізу встановлених судом обставин вбачається, що кінцевим строком на звернення із позовними вимогами до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд: скасувати постанову державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича від 25.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 122 285,18 грн. є 09.09.2019, в той же час, даний позов подано позивачкою - 10.11.2021, тобто із пропуском строку, встановлено як ст. 122, як і 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Приписами ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними, у зв'язку з чим вважає за необхідне адміністративний позов залишити без розгляду в частині позовних вимог, як такий, що поданий після закінчення строків, установлених законом для звернення до суду.
Керуючись статтями 123, 240, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суду міста Києва,-
Позов ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині позовних вимог про скасування постанови державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Хам'яка Владислава Олеговича від 25.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 122 285,18 грн. у виконавчому провадженні № 59495611 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур