ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 липня 2022 року м. Київ № 640/10185/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління Юстиції у місті Києві Кидонь Євгенія Вікторовича Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, Головного територіального управління Юстиції у місті Києві Кидонь Євгенія Вікторовича, в якому просить:
- Визнати дії головного Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтун Володимира Володимировича відносно стягнення виконавчого збору за ОСОБА_2 у розмірі 121 439, 99 грн., протиправними;
- Зобов'язати головного Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтун Володимира Володимировича скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 17 вересня 2019 року ВП № 41326037 а виконавчого провадження № 60084919 від 17 вересня 2019 року закрити;
- Зобов'язати головного Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ковтун Володимира Володимировича припинити чинність всіх видів обтяжень та арештів;
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно зі п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву в якій викласти позовні вимоги до кожного відповідача, зазначивши рішення, дію чи бездіяльність, що оскаржується та спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Щодо поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.
Приписами статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У п.1 ч.2 ст.287 КАС України зазначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Виходячи з поданого клопотання про поновлення строку на подання позову, позивач оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 17.04.2019 , та зазначає, що отримав дану постанову лише 17.02.2022 .
Суд визнає вказані пояснення позивача недостатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також відсутність належних пояснень та доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з відповідним позовом в строк, встановлений процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду з дотриманням десятиденного строку, з наданням доказів на підтвердження таких обставин;
- позовної заяви з уточненими позовними вимогами до кожного з відповідачів, для суду та інших учасників справи.
Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 - без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій