ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 липня 2022 року м. Київ № 640/21164/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 тел: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, 03165, м.Київ, вул. Любомира Гуазара, 7), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у нарахуванні та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року згідно Закону, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком - 8845, 00 грн. та стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на користь позивача недоплачену щорічну допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 позивач набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 12 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але відповідач протиправно відмовив в її виплаті у повному обсязі, здійснивши оплату лише частково.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами У країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про переслідувань» згідно списків наданих Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві Позивачу, була нарахована разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік в розмірі 1491,00 грн, виплата якої здійснена 22.04.2021 на картковий рахунок в установу банку.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій згідно посвідчення від 26 жовтня 2015 року серп НОМЕР_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
При цьому, йому виплачено разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі 1491,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення нарахування та виплати йому невиплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020.
Відповідач надав відповідь, якою відмовив позивачу у вказаній виплаті, посилаючись на те, що така проводилася згідно з постановою КМ України №325 від 08.04.2021 «Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
При цьому згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Таким чином у даних правовідносинах суд враховує, що відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому, рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20) встановлено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких: особа має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат); предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.
Суд зауважує, що дана справа є типовою справою до вищевказаної зразкової адміністративної справи №440/2722/20, яку розглянув Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду та рішенням від29.09.2020 задовольнив позов. Вказане рішення залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від13.01.2021.
У судових рішеннях по зразковій справі №440/2722/20, як Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, так і Велика Палата Верховного Суду дійшли висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від27.02.2020 у справі №1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України від22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від25.12.1998.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від17.06.2015 №423, якою затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій, ветеранам війни - інвалідам війни.
Так, органом, уповноваженим здійснювати виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, є відповідач, який безпосередньо виплатив щорічну разову грошову допомогу позивачу як учаснику бойових дій у 2021 році у розмірі 1491,00грн.
Проте, з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, у розмірі, визначеному ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України від25.12.1998 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Саме з 27.02.2020 позивач має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 8845,00грн (1769х5), оскільки Законом України від15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня 2021 року 1769,00грн.
Таким чином, сума недоотриманих позивачем коштів складає 7354,00 грн.
При цьому, позовну вимогу про стягнення з відповідача разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від27.02.2020 №3-р/2020 та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року з урахуванням пізніше виплачених сум, належить задовольнити шляхом стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, у розмірі 7354,00 грн, оскільки саме такий висновок суду є матеріально-правовим способом захисту порушеного права позивача.
Згідно із частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 тел: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа