ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 липня 2022 року м. Київ № 826/2677/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у письмовому провадженні адмінстративну справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ЦЕНТР КИЇВ»
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2018 №0023614203,
Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.11.2018 №0023614203.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачу встановлено порушення підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата податку на нерухоме майно. Позивачем вказано, що останній було вчасно сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в передбачені законодавством строки, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Вказано, що в додатку до акту перевірки міститься посилання на дані податкової декларації від 09.02.2016 №9012413214, в той час як 30.03.2017 позивачем подані дві уточнюючі податкові декларації за №9270810495 та №9270810650 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки стосовно того ж майна за той же період 2016 року, в яких було змінено тип об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості з коду 3 на код 9.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2018 прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №826/2677/18, а також призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В судовому засіданні 11.10.2018 розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 здійснено заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку вимог своєчасності спати до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО ЦЕНТР КИЇВ»
За результатами перевірки складено акт від 11.10.2017 №2119/26-15-42-03/39423174.
Згідно висновків акту перевірки встановлено, порушення підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами.
Позивачем подано заперечення на висновки акту перевірки.
За результатом розгляду заперечень, Головним управління ДФС у м. Києві вирішено висновки акту залишити без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 №0023614203 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єкту житлової нерухомості, визначеного підпунктом «Б» пункту 266.10.1 статті 266 Податкового кодексу України та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 335, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 244, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 152, 91, 91, 91, 91, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, 60, календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 62909,95 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 12581,99 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем 24.10.2017 подано до Державної фіскальної служби України скаргу, однак рішенням Державної фіскальної служби України від 01.02.2018 «Про результати розгляду скарги» скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.
Незгода позивача із вказаними податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Пунктом 31.3 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов'язання.
Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 10 Податкового кодексу України відноситься, зокрема, й податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у складі податку на майно), до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним, зокрема, для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дослідивши та проаналізувавши надані представниками сторін матеріали суд встановив, що 09.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» подало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний період 2016 рік, з позначкою «звітна», яка була зареєстрована за №9012413214. У вказаній податковій декларації позивач задекларував річну суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 59594,38 грн., в т.ч. щоквартально 14898,64 грн.
Водночас при складанні звітної податкової декларації від 09.02.2016 №9012413214 була допущена технічна помилка, а саме в колонці 2 «тип об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» вказаний невірний код: замість « 9», що використовується для позначення нежитлової нерухомості було вказано код « 3», що відповідає житловій нерухомості.
З метою коригування допущеної помилки щодо коду нерухомості ТОВ «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» подало до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві: 17.03.2017 податкову декларацію з позначкою «уточнююча», яка була зареєстрована за №9270741909, де відкоригувало задекларований невірний код типу об'єкта нерухомості, шляхом зазначення коду « 9» замість коду « 3»; 30.03.2017 податкову декларацію з позначкою «уточнююча», яка була зареєстрована за №9270810495, де відкоригувало задекларований невірний код типу об'єкта нерухомості, шляхом зазначення коду « 3» замість коду « 9»; 30.03.2017 податкову декларацію з позначкою «уточнююча», яка була зареєстрована за №9270810650, де відкоригувало задекларований невірний код типу об'єкта нерухомості, шляхом зазначення коду « 9» замість коду « 3».
Таким чином, відповідно до поданих позивачем звітної та уточнюючої податкових декларацій за 2016 рік, «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» задекларувало до сплати річну суму податку на нерухоме майно у розмірі 59594,38 грн., яке набуло статусу узгодженого.
Вказану суму податкового зобов'язання позивач в силу норми підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України мав сплатити до бюджету щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач наголошує на тому, що підприємство повністю виконувало всі вимоги, що вказані в Податковому кодексі України відносно термінів своєчасності сплати визначених податкових зобов'язань.
При цьому, своєчасна та повна сплата визначених грошових зобов'язань підтверджується наступним:
- І квартал 2016 року, термін сплати 30.04.2016, дата сплати - 25.04.2016;
- ІІ квартал 2016 року, термін сплати 30.07.2016, дата сплати - 26.07.2016;
- ІІІ квартал 2016 року, термін сплати 30.10.2016, дата сплати - 25.10.2016;
- IV квартал 2016 року, термін сплати 31.01.2017, дата сплати - 24.01.2017.
Також, наведені стороною позивача доводи в цій частині підтверджуються: податковими деклараціями за 2016 рік; наданими до матеріалів справи виписками з банківської установи по особовому рахунку та відповідними платіжними дорученнями.
Отже, суми сплаченого податку та дати фактичної сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки вказані контролюючим органом в акті камеральної перевірки не збігаються з даними позивача та не підтверджуються документально, що дає підстави стверджувати про відсутність факту самого порушення та, як наслідок, підстав застосовувати до позивача штрафні санкції за порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 78, 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07.11.2017 №0023614203.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ЦЕНТР КИЇВ" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 5, код ЄДРПОУ 39423174) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.