ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
04 липня 2022 року м. Київ№ 640/30374/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 25.10.2021 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - Відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 11 000,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі одного відсотка від договірної вартості квартири у сумі 11 000,00 грн.
Підставами позову є порушення прав та інтересів позивача внаслідок протиправної відмови йому у поверненні збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна що відбулась 12.03.2015, викладеної в листі відповідача від 11.06.2021 №2600-0603-8/133640.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 (суддя Мамедова Ю.Т.) відкрито провадження у справі.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний адміністративний позов 16.05.2022 передано судді Клименчук Н.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 справу прийнято до провадження.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив.
Відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Заяву обгрунтовано тим, що Позивачем у період з 12.03.2015 жодних дій для захисту, порушених, на думку Позивача, прав ним не вчинялося, а позов до суду Позивачем подано 18.10.2021.
Позивачем подано відповідь на відзив у якому зазначено, що ним подано заяву до Відповідача про повернення коштів, на яку 19.08.2021 отримано відповідь, якою відмовлено у поверненні коштів та рекомендовано для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна звернутись до суду. Тому Позивач дізналась про порушення свого права, коли отримала відповідь від Відповідача, отже строк звернення до адміністративного суду у даному випадку обчислюється з моменту отримання даної відповіді. Зважаючи на це, Позивачем подано позов в межах шестимісячного строку, строк звернення до адміністративного суду не порушено, а позов подано в межах строків, встановлених КАС України.
Досліджуючи питання можливого пропуску позивачем строку звернення до суду та поважність підстав його поновлення судом встановлено наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду висловлено наступну правову позицію щодо строків звернення до суду - для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо».
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є повернення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2015.
До позовної заяви Позивачем додано заяву про повернення коштів від 13.08.2021 адресовану Відповідачу.
Листом від 19.08.2021 № 2600-0603-8/133640 ГУ ПФУ в м. Києві відмовило у поверненні коштів у зв'язку з пропуском строків звернення..
Звертаючись з даним позовом до суду, Позивач вказує, що про порушення його права на перерахунок пенсії Позивач дізнався з листа ГУ ПФУ в м. Києві від 19.08.2021, після чого 25.10.2021 звернувся до суду за захистом своїх прав в межах шестимісячного строку.
Проте, суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 19.08.2021 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 6 років після укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2015.
Отже, оскільки позивач звернувся до суду 25.10.2021 з позовними вимогами, що виникли з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2015, ним пропущено строки звернення до суду, не наведено поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 522/5974/17, від 17.07.2018 у справі № 522/7721/17.
Крім того, суд враховує, що відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статі 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 375, розроблено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
Згідно з пунктом 5 розділу 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
З огляду на це суд вважає, що наявність права у Позивача звернутися до контролюючого органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Проте, Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду у період з 12.03.2015, не наведено поважних обставин, які не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що заважали звернутись до суду у межах встановленого строку. Тобто, Позивачем у період з 12.03.2015 жодних дій для захисту, порушених, на думку Позивача, прав ним не вчинялося. Як вбачається з матеріалів справи, позов до суду Позивачем подано 25.10.2021.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, що також прописано у Рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року, яким визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з не наведенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись положеннями статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.М. Клименчук