Справа № 161/11750/22
Провадження № 1-кс/161/4888/22
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 27 серпня 2022 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця - АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст.89 КК України судимості не має,
-за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12022030000000039 від 22.02.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, по якому 26.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку слідчого, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, який може перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може знищити, сховати будь-які речі, що можуть мати значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки ще не усі місця так званих «закладок» встановлені та перевірені, може впливати на показання свідків (з якими проживає в одному селі), а також на показання інших підозрюваних, в зв'язку з чим, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, який повністю підтримує клопотання, думку підозрюваного та захисника, які, кожен зокрема, за відсутності доведеності ризиків, визначених ст.177 КПК України, з врахуванням його добровільної співпраці з правоохоронними органами та наявністю міцних соціальних зв'язків, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до задоволення не підлягає.
Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що гр. ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (1 епізод), а тому він набув процесуального статусу підозрюваного у межах даного провадження.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей (закладок, які ще не вилучені органом досудового розслідування), оскільки саме з його показань вбачається, що він в один день зробив кілька закладок, частину з яких він показав, а іншу - не встиг, так як телефон у нього вилучили працівники поліції, а він достеменно не пам'ятає місць.
Одночасно, ні прокурором, ні слідчим в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, слідчий суддя, згідно ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає. Одна лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, не є безумовною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Враховуючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який є особою молодого віку - 1999 р.н., має постійне місце проживання, де проживає лише з матір'ю та братом, характеризується позитивно, вони ведуть спільне домашнє господарство (мають с/г техніку, на якій він працює), в порядку ст.89 КК України - судимості не має (при цьому, попередня судимість була з визначенням мінімального іспитового строку, який закінчився ще у 2015 р), на даний час здобуто доказів його причетності у вчиненні лише 1 епізоду злочинної діяльності, що зважаючи на період проведення НСРД, свідчить про те, що дані злочини він не вчиняв на постійній основі, та не був ініціатором його вчинення, при цьому, відносно нього жодних інших запобіжних заходів раніше не було застосовано, а тому підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків - немає, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття),що достатньою мірою, на думку суду, буде гарантувати дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Згідно протоколу затримання ОСОБА_5 затримано - 26.08.2022 о 03.34 год., тому строк тримання під вартою слід обчислювати з вказаної дати та години.
У відповідності до ч.3 п.1 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Згідно ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 193-194, 196-197, 202 КПК України,
У клопотанні слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 27.10.2022 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).
Підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.3 п.1 ст.202 КПК України, негайно доставити до місця проживання - АДРЕСА_1 і звільнити з-під варти.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 покласти наступні обов'язки:
- з'являтись на виклик слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , інших слідчих чи прокурорів, визначених у даному провадженні, у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену посадову особу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати населений пункт, в якому він проживає - смт.Головне Волинської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не спілкуватись із свідками у даному провадженні;
- здати на зберігання у відповідний орган - Управління Державної міграційної служби у Волинській області - паспорт гр.України для виїзду за кордон та інших документів, що дають таке право (за наявності).
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 передати для виконання органу Національної поліції за місцем його фактичного проживання.
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого та суд.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1