Справа № 761/43932/17
Провадження № 1-кп/761/391/2022
23 травня 2022 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100004324 від 11.04.2017 року, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю та із забороною спілкуватись з обмеженим колом осіб.
Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений ОСОБА_5 тривалий час утримується під вартою, ризики на які посилається прокурор під час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому нічим не обґрунтовані та не підтверджені. Крім того, у зв'язку із введенням в Україні військового стану, обвинувачений має намір долучитись до добровольчого формування АДРЕСА_2 для здійснення захисту територіальної цілісності України.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор заперечував з приводу клопотання захисника, та просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши доводи учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час здійснення судового провадження суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Як встановлено в судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_5 16.12.2021 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , судом враховувались наявні ризики можливої неправомірної поведінки останнього, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, існування яких обумовлюється тим, що останньому інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років.
Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, та досліджені під час судового розгляду, свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам, суд зможе надати в нарадчій кімнаті під час остаточного вирішення справи.
Міра покарання, призначення якої передбачається обвинуваченому ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості та усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати, що продовжують існувати такі ризики неправомірної процесуальної поведінки як: переховування від суду, тобто ризик втечі обвинуваченого.
Також судом, при вирішенні питання можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який чи доцільності продовження строку його дії, відповідно до ст. 178 КПК України враховуються наступні дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 який раніше є судимий, з середньою освітою, не одружений, має задовільний стан здоров'я, офіційно не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання на території України.
Отже, з'ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 на які посилався прокурор раніше, то такі переважають характеризуючі дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 .
Суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.
Так, висунення ОСОБА_5 обвинувачення у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цього правопорушення та наслідки, що настали, міра покарання, яка загрожує йому у разі визнання його винуватим у скоєнні цього кримінального правопорушення, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинуваченого ОСОБА_5 у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
А тому, при застосуванні до обвинуваченого менш суворішого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не можна буде запобігти цим ризикам.
Так, судом враховуються конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_5 , який раніше є судимим за вчинення різних злочинів, в тому числі проти життя і здоров'я особи, а на даний час обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, який, згідно обвинувачення, було вчинено із застосуванням насильства до потерпілого. Ці обставини свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій ОСОБА_5 , що в свою чергу, на переконання суду, створює реальні ризик переховування від суду, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, суд зважає на те, що вирішуючи питання розумності продовження строку подальшого утримання обвинуваченого в умовах ізоляції, необхідно враховувати особливості конкретної справи, у якій необхідне тривале утримання особи під вартою, оскільки у деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дає змогу гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості, характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Так, «особливими випадками» відповідно до позицій ЄСПЛ є справи, у яких існують конкретні вказівки на справжні інтереси суспільства, які попри презумпцію невинуватості переважують правила поваги до особистої свободи та виправдовують тримання особи під вартою.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 200, 331 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу, - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження № 12017100100004324 від 11.04.2017 року по 21 липня 2022 року включно.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити 60 днів, тобто по 21 липня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів.
Повний текст ухвали оголосити 27.05.2022 о 08 год. 15 хв.
Суддя: ОСОБА_1