26 серпня 2022 р. Справа № 520/13969/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.09.21 по справі №520/13969/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківський обл., відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахуванні йому пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 10.06.2021 №100/32120, виданою Державною установою «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області»;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату йому пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, згідно з довідкою, виданою Державною установою «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 10.06.2021 №100/32120 станом за листопад 2019 року, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 (далі - постанова КМУ №988).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській обл. щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №100/32120 (від 10.06.2021 №33/41-863), виданою Державною установою «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з 01.12.2019.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, згідно з довідкою, виданою Державною установою «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/32120 (від 10.06.2021 №33/41-863) станом за листопад 2019 року, відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови КМУ №988, здійснивши виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Харківській обл. за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 908,00.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні, як отримувач пенсії на умовах Закону №2262-ХІІ. У 2018 році пенсію позивача перераховано з 01.01.2016 відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, п.3 постанови КМУ №988 на підставі довідки, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області. Визнання не чинним в подальшому п. 3 постанови КМУ №103 рішенням Окружного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, яке набрало законно сили 19.11.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача. Зазначив, що після прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-УДІІ, яким внесено зміни до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХП, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в якому розмірі слід здійснити перерахунок пенсії. Отже, саме Кабінет Міністрів України, за наявності фінансових можливостей держави, визначає підстави коли може бути проведено перерахунок пенсії особам, яким пенсія призначена за нормами Закону №2262-ХІІ, але в будь-якому випадку з урахуванням закріплених в Преамбулі Закону №2262-ХІІ вимог щодо гідного пенсійного забезпечення у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення. Вказані зміни до Закону №2262-ХІІ не визнавалися не конституційними у встановленому порядку, є чинними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. В контексті розгляду спірних правовідносин таке рішення про перерахунок пенсії прийнято Кабінетом Міністрів України у формі Постанови КМУ №103 та на виконання вказаної постанови було проведено перерахунок пенсії усім категоріям осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХП. Отже проведення наступного перерахунку пенсії буде наслідком прийняття Кабінетом Міністрів України нового рішення про перерахунок пенсії. Чинна редакція статті 63 Закону №2262-ХП не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення. Отже, у випадку коли спеціальним Законом №2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Крім цього, звернув увагу, що частина позовних вимог знаходиться за межами передбаченого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Посилався на практику Верховного Суду, зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається у скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» було направлено до ГУ ПФУ в Харківській обл. довідку про розмір грошового забезпечення №100/32120 (від 10.06.2021 №33/41-863 до якої включено грошове забезпечення позивача, станом на листопад 2019, згідно постанови КМУ №988 за прирівняною посадою поліцейського.
Станом на день подання позивачем вказаного адміністративного позову відповідач не здійснив дій щодо перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою, що не заперечується останнім у відзиві.
Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідача щодо нездійснення перерахунку його пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон №2262-ХІІ.
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закон провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі по тексту - Порядок №45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку №45 в редакції Постанови КМУ №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови КМУ №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою КМУ №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, по адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Також, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 по справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 вказаної Постанови № 103.
Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, у зв'язку із втратою чинності положеннями п.1, 2 та 3 постанови КМУ № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п.3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст.63 Закону №2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову КМУ №988, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови КМУ №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок №260).
Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Крім того, пунктом 13 Порядку №260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Таким чином, починаючи з 19 листопада 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки п.3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, - тому саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами КМУ № 988, №260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Водночас, обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки.
Аналогічні висновки містяться в рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Колегія враховує, що на підставі постанови КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відбулася реальна зміна грошового забезпечення поліцейських у зв'язку з введенням надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції.
Як вбачається з матеріалів даної справи, Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" було складено та видано позивачу довідку 100/32120 від 10.06.2021 про розмір грошового забезпечення (вих №33/41-863 ) за листопад 2019 року згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" за прирівняною посадою поліцейського "слідчий", а саме посадовий оклад, оклад за спеціальним званням майор поліції; надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) 45%; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) 44,91%; премія (відсотків нарахованого грошового забезпечення) 62,58%. Всього 153272, 55.
При цьому, зі змісту вказаної довідки вбачається, що її складено враховуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 по справі №826/12704/18 (набрало законної сили 19.11.2019) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.
Завірена копія вказаної вище довідки міститься в матеріалах даної справи.
Факт направлення Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" та відповідно отримання відповідачем вказаної вище довідки фактично не заперечується останнім.
Отже, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення від 10.06.2021 №100/32120 (вих. №33/41-863), виданою Державною установою «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», у відповідача виник обов'язок щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії позивачу, згідно з вказаною довідкою станом за листопад 2019 року відповідно 50 статей 43,63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови КМУ №988, проте ГУ ПФУ в Харківській обл. не було вчинено відповідних дій щодо перерахунку та виплати пенсії позивача, що свідчить направлений позивачу лист від 14.07.2021 №8368-13364/Г-02/8-2000/21.
Таким чином, з огляду на наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській обл. щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 10.06.2021 №100/32120 (вих. №33/41-863) виданою Державною установою «Територіально медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що чинна редакція ст. 63 Закону №2262-ХІІ не містить положень про підстави, розмір та види складових перерахунку пенсії, вказуючи лише на право на перерахунок пенсії за умови прийняття відповідного Урядового рішення, а тому у випадку коли спеціальним Законом №2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії, то колегія суддів, вважає безпідставними та такі, що суперечать вже наведеним вище висновкам, оскільки пункт 3 Постанови КМУ №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, - саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами КМУ № 988, №260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Колегія суддів зазначає, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позовні вимоги знаходяться за межами передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, з посиланням на практику Верховного Суду, зокрема постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, то колегія суддів зазначає таке.
Так, приписами ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальні правила, закріплені у нормах адміністративного процесуального законодавства, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.
Поняття "повинна була дізнатись", використане у ст. 122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 02 березня 2021 року по справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
У свою чергу, ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Голового управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 по справі №520/13969/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін