Рішення від 07.07.2022 по справі 640/22134/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року м. Київ № 640/22134/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про:про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; адрес реєстрації: АДРЕСА_1 ; адрес фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у м. Києві щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% встановленого з 01.10.2017 р. при перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017 р., обрахувавши її розмір за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;

- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві провести індексацію пенсії, перерахованої за показниками середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на користь позивача судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.08.2017 він вийшов на пенсію за віком. Додає, що для нарахування пенсії був застосований коефіцієнт страхового стажу 1,35 %.

До виплати була призначена пенсія в розмірі - 4775,72 грн.

Як зазначено у позові, в березні 2018 відбувся перерахунок пенсій в зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V, проте розмір призначеної пенсії не змінився і залишився в розмірі 4775,72 грн.

Позивач зазначає, що для з'ясування питання про розмір пенсії він звернувся до ГУ ПФУ із запитом від 31.07.2019 про роз'яснення причин не збільшення розміру пенсійного забезпечення.

У відповідь, як додає позивач, він отримав листа ГУ ПФУ від 19.08.2019 р. вих. № 185540/02, в якому відповідач, крім іншого, зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 враховано норми п. 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону і величина оцінки одного року страхового стажу була переглянута з 1,35% на 1%.

Однак, з таким висновком відповідача позивач не погоджується, оскільки відповідно до п. 4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Крім того, як вважає позивач, при здійсненні перерахунку пенсії останній не врахував того, що закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, чим порушив статті 19 та 58 Конституції України.

Таким чином, як вважає позивач, норми Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", якими внесено зміни в частині перерахування з 01.10.2017 пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% не визначено його зворотну дії в часі, у зв'язку з чим відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.

Отже, як зазначає позивач, при проведенні перерахунку пенсії відповідач порушив ст. ст. 19 та 58 Конституції, внаслідок чого розмір мого пенсійного забезпечення залишився на рівні 4775,72 грн. та не був підвищений, як того вимагає п. 4-4 Розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Між тим, як додає позивач, про порушення своїх прав він дізнався 19.08.2019, коли отримав листа від ГУ ПФУ.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав до суду відзив проти позову, в якому наголосив на безпідставності позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Відзив по суті відтворює відповідь ГУ ПФУ на звернення позивача від 31.07.2019 (вх. №4-359 від 13.08.2019), в якій зазначено, що з 30.08.2017 позивач отримуєте пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-1V).

За матеріалами пенсійної справи, на той момент, позивач працював.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 28 Закону (в редакції, чинній після 01.10.2011) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір пенсії позивача станом на 30.09.2017 склав 4775,72 грн.

Відповідач додає, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII.

Звертає увагу, що пунктом 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Отже, як зазначає ГУ ПФУ, при проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 враховано норми п. 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону, зокрема, величина оцінки одного року страхового стажу була переглянута з 1,35 % на 1%.

При цьому, як зазначає ГУ ПФУ, згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

ГУ ПФУ додає, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 6 місяців 11 днів, обчисленого по 31.08.2017 (коефіцієнт страхового стажу - 0,42500) та заробітної плати за періоди роботи з 01.04.1995 по 31.03.2000 та з 01.07.2000 по 31.08.2017 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,16864).

Також зазначає, що відповідно до частини 2 статті 42 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» з 01.03.2019 проведено перерахунки пенсій шляхом множення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн.) на коефіцієнт (1,17), визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку (3764,40 грн х 1,17 = 4404,35 грн.).

Додається, що з 01.03.2019 проведено автоматизований перерахунок пенсії.

ГУ ПФУ також зазначило, що за результатом проведеного перерахунку, який наведено у відзиві та у відповіді на адресу позивача, відбувається перерозподіл складових пенсійної виплати та загальний розмір пенсії після проведеного перерахунку з 01,03.2019 це змінився.

Позивач подав відповідь на відзив, що, однак, не передбачено ч. 3 ст. 263 КАС України, за правилами якої розглядається дана справа.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою судді Шрамко Ю.Т. від 09.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

30.07.2020 позивач звертався із запитом щодо розгляду справи.

27.06.2022 розпорядженням керівника апарату суду № 1057 справу № 640/22134/19 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мамедовой Ю.Т. (Шрамко Ю.Т.).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний позов 27.06.2022 розподілено на суддю Кармазіна О.А.

Ухвалою від 28.06.2022 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А.

Встановлені судом обставини.

Так, у даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини призначення з 30.08.2017 позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-1V), а також щодо проведеного, як зазначено вище, перерахунку, звернення позивача до ГУ ПФУ із питаннями щодо перерахунку пенсії та надання ГУ ПФУ роз'яснень щодо призначеної пенсії.

Крім іншого, судом враховується, що заява позивача від 31.07.2019 не містила вимоги до ГУ ПФУ про проведення перерахунку на підставі 4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4-3. Розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-1V (в редакції Закону № 2148-VIII) пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (тобто до набрання чинності Законом № 2148-VIII), з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Позивачу пенсія призначена з 30.08.2017, тобто до набрання 11.11.2017 чинності вказаним Законом (№ 2148-VIII), а відтак, перерахунок пенсії правомірно проведений із застосуванням вказаної норми.

Що стосується вимоги позивача про застосування коефіцієнту 1,35, слід зазначити, що він згадується у п. 4-4 Розділу «Прикінцеві положення» вищезгаданого Закону, на який посилається позивач. Відповідно до наведеної норми з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Тобто, вказане положення стосується лише випадків первинного (вперше) призначення пенсії у період з 01.10.2017 та не стосується пенсій, призначених до цієї дати.

Як вже зазначалося, пенсія позивачу призначена з 30.08.2017, тобто до 01.10.2017, а відтак положення п. 4-4 Розділу «Прикінцеві положення» Закону № 1058-1V (в редакції Закону № 2148-VIII) до позивача не застосовуються.

Що стосується доводів позивача відносно порушення ГУ ПФУ положень статей 19 та 58 Конституції України, суд вважає вказані доводи помилковими, оскільки внаслідок застосування наведених вище норм законодавства пенсія позивача не зменшилась, тобто положення позивача не погіршилось.

Враховуючи викладене у сукупності, суд не вбачає підстав для висновку про порушення прав чи інтересів позивача з боку ГУ ПФУ, а відтак, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій і рішень в аспекті заявлених вимог, суд не вбачається підстав для задоволення позову у повному обсязі, тобто і в частині похідних вимог, зокрема, щодо індексації із застосування коефіцієнту 1,35%. З матеріалів справи, між тим, вбачається, що ГУ ПФУ проводилась індексація - як зазначено вище та щодо наведених обставин позивачем в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України не доведено обставин порушення прав позивача.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ; адрес фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін

Попередній документ
105922658
Наступний документ
105922660
Інформація про рішення:
№ рішення: 105922659
№ справи: 640/22134/19
Дата рішення: 07.07.2022
Дата публікації: 31.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них