ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
07 липня 2022 року справа №640/935/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління ДПС у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області)
провизнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04 вересня 2019 року №192121-55,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваної податкової вимоги, оскільки зі змісту вимоги не зрозуміло за яку земельну ділянку, якої площі та за який період необхідно сплатити земельний податок.
Ухвалою від 20 січня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/935/20.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мамедової Ю.Т., справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 25 квітня 2022 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №640/935/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку на загальну суму 6 084,68 грн. При цьому, позивач не звертався до податкового органу із заявою про проведення звірки щодо розміру площі земельної ділянки, розміру ставки податку або нарахованої суми податку, як це передбачено пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області від 04 вересня 2019 року №192121-55, станом на 03 вересня 2019 року за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 6 084,68 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з інтегрованої картки платника податків, зазначена сума податкового боргу утворилась на підставі таких податкових повідомлень-рішень:
- від 29 серпня 2014 року №538-13, яким нараховано земельний податок за 2014 рік у розмірі 89,16 грн.;
- від 30 липня 2015 року №4291193, яким нараховано земельний податок за 2015 рік у розмірі 111,36 грн.;
- від 30 червня 2016 року №10503-18, яким нараховано земельний податок за 2016 рік у розмірі 1 336,42 грн.;
- від 01 серпня 2017 року №6850764-101613, яким нараховано земельний податок за 2015 рік у розмірі 1 516,66 грн.;
- від 18 червня 2018 року №6854532-5502-1013, яким нараховано земельний податок за 2018 рік у розмірі 1 516,66 грн.;
- від 02 квітня 2019 року №60137-5506-1016, яким нараховано земельний податок за 2019 рік у розмірі 1 516,66 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2019 року №60137-5506-1016 отримане позивачем 30 липня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із положеннями пункту 14.1.153 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно частини 1 пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Отже, податкова вимога надсилається якщо є податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
Узгодження грошового зобов'язання здійснюється шляхом надіслання контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення - рішення та можливістю оскаржити таке рішення платником податку в адміністративному чи судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).
З огляду на наведені положення податкового законодавства, суд зазначає, що у даному випадку податкова вимога не є самостійним рішенням контролюючого органу на підставі якого утворився податкових борг, а є лише документом, що підтверджує наявність у позивача несплачених у встановлений законодавством строк грошових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень.
При цьому, доказів сплати грошових зобов'язань або оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких утворився податковий борг, позивачем суду не надано, отже сума, визначена даними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога від 04 вересня 2019 року №192121-55 винесена контролюючим органом правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач довів правомірність прийняття оскаржуваної вимоги з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а; ідентифікаційний код 43141377).
Суддя В.А. Кузьменко