ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 липня 2022 року м. Київ № 640/34255/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадженні адміністративну справу за позовом
Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій
у м. Києві
до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про застосування заходів реагування
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - позивач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13 до Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі по тексту - відповідач), адреса: 03134, місто Київ, вулиця Григоровича-Барського, будинок 2, в якій позивач просить
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та технологічного обладнання шляхом зобов'язання Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 36265925, відключити електроживлення та накласти печатки на головний та розподільчі щити АГНКС №4, розташованого за адресою: вулиця Пирогівський шлях, 162-Б у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, 162-Б, встановлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та дітей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та технологічного обладнання до повного усунення порушень.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що більша частина порушень, зазначених в акті перевірки, усунені відповідачем після проведення перевірки, а три порушення, які залишились не усуненими, не створюють будь-якої загрози життю та здоров'ю людей, тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву послався на те, що не усунуті відповідачем порушення, на переконання позивача, є суттєвими та такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людини, тому просив задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2022 року у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Наказом Головного управління ДСНС України в місті Києві від 13 вересня 2019 року №890 «Про проведення планових перевірок» на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на підставі звернення від мешканців житлового будинку щодо порушень вимог пожежної безпеки під час діяльності Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної академії «Нафтогаз України» доручено проведення планової перевірки вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки підприємства за адресою: 03026, місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 162б, ступінь ризику: високий, термін проведення перевірки: 04 жовтня 2021 року.
17 вересня 2021 року на адресу підприємства направлено копію повідомлення на проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 17 вересня 2021 року №24/2538.
На підставі наказу від 13 вересня 2021 року № 890 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 01 жовтня 2021 року №7174 посадовими особами позивача у присутності начальника АГНКС №4 з виробництва ОСОБА_2, начальника АГНКС №4 з продажів ОСОБА_1 , у період з 04 жовтня 2021 року по 18 жовтня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Дочірнім підприємством «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» АГНКС №4 за адресою: місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, 162-Б, за результатами якого складено Акт від 18 жовтня 2021 року №1047 (далі по тексту - Акт №1047), в якому зафіксовано 12 порушень вимог законодавства.
Наявність встановлених в Акті №1047 стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
В той же час, як вбачається з наданої суду копії акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Дочірнім підприємством «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» АГНКС №4 за адресою: місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, 162-Б від 29 грудня 2021 року №1217 (далі по тексту - Акт №1217) відповідачем було усунуто значну кількість порушень, зафіксованих у Акті №1047 та залишились неусунутими наступні порушення:
1. пункт 12 розділу ІІ ППБУ - з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;
2. пункт 2.3. глави 2 розділу ІІІ ППБУ - під час експлуатації об'єкта допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме не всі двері вентиляційних, а також складських (підсобних) приміщень, не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ30;
3. частина 1 статті 53 КЦЗУ - об'єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.
Як вбачається з матеріалів справи, від отримання примірника Акта №1217 уповноважена особа відповідача відмовилась, у зв'язку з чим цей примірник було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 29 грудня 2021 року (ПАТ «Укрпошта» трекінг відправлення 0214400241856).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно частини 7 статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Судом враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Як встановлено судом, позивач просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим зупиненням експлуатації приміщення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України (тут і надалі в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, наведені норми закону давали право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому, частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Надаючи оцінку наявності підстав для застосування вказаних позивачем заходів реагування суд звертає увагу на те, що 29 грудня 2021 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, було складено акт № 1217, який свідчить про усунення відповідачем частини порушень, про які було вказано у акті від 18 жовтня 2021 року№1047.
Разом з тим, під час проведення позапланового заходу державного нагляду контролюючим органом, як вже вказувалось судом, було встановлено факт не усунення відповідачем 3 порушення законодавства:
1. пункт 12 розділу ІІ ППБУ - з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємстві не створено добровільну пожежну охорону;
2. пункт 2.3. глави 2 розділу ІІІ ППБУ - під час експлуатації об'єкта допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме не всі двері вентиляційних, а також складських (підсобних) приміщень, не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ30;
3. частина 1 статті 53 КЦЗУ - об'єкт не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.
Суд вважає за необхідне наголосити, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров'ю людей. Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум'я, продукти горіння).
Таким чином, відповідачем не усунуто усі встановлені контролюючим органом порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'я людей.
Судом також враховується, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття "загроза життю та здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що захід реагування, який просить застосувати позивач, має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на АГНКС №4.
Слід відмітити, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.
В той же час, суд вважає за необхідне наголосити, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень та технологічного обладнання до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.
З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 9, статтею 72, частинами 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
В частині покладення обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача, суд приходить до висновку про відсутність таких правових підстав, оскільки процедура примусового виконання судового рішення передбачена Законом України «Про виконавче провадження», згідно з положеннями якого примусове виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби, а не на сторін у справі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - задовольнити.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень та технологічного обладнання шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на головний та розподільчі щити АГНКС №4 Дочірнього підприємства «Укравтогаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 36265925, розташованого за адресою: вулиця Пирогівський шлях, 162-Б у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 29 грудня 2021 року №1217.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник