ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
06 липня 2022 року м. Київ№ 640/39213/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки начальника відділу Київської міської прокуратури Пижук Яни Сергіївни, Керівника Київської міської прокуратури Кіпер Олега Олександровича про визнання протиправними дії, зобов"язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Виконуючого обов'язки начальника відділу Київської міської прокуратури Пижук Яни Сергіївни (далі - відповідач-1), Керівника Київської міської прокуратури Кіпер Олега Олександровича (далі - відповідач-2) та просить суд:
- визнати протиправними дії Виконуючого обов'язків начальника відділу Київської міської прокуратури Пижук Яни Сергіївни щодо надання необґрунтованої відповіді від 07.12.2021 №09/2-495-21 (09/2-111999ВИХ-21) про результати розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.11.2021 на дії заступника начальника відділу Київської міської прокуратури В.Орлова щодо надання необґрунтованої відповіді на скаргу та з порушенням строку її розгляду;
- зобов'язати Керівника Київської міської прокуратури Кіпер Олега Олександровича забезпечити розгляд скарги ОСОБА_1 від 18.11.2021 на дії заступника начальника відділу Київської міської прокуратури В.Орлова щодо надання необґрунтованої відповіді на скаргу та з порушенням строку її розгляду;
- стягнути на користь позивача витрати понесені ним по сплаті судового збору.
23.06.2022 представником Київської міської прокуратури та її посадових осіб подано клопотання про закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи подане клопотання суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги, серед іншого мотивовані тим, що ОСОБА_1 30.08.2021 Президенту України та Генеральному прокурору направлено заяву про систематичні порушення прав і свобод громадян, належну організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. У вказаній заяві позивач порушував питання неналежного досудового розслідування Оболонським УП ГУ НП у м. Києві кримінального провадження №12021105050001169 від 23.03.2021, невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тощо.
Листом Київської міської прокуратури від 15.09.2021 заяву ОСОБА_1 від 30.08.2021 направлено до Оболонської окружної прокуратури міста Києва з одночасним наданням роз'яснення щодо порядку оскарження бездіяльності, дій та рішень слідчого та прокурора у порядку, визначеному КПК України.
Зокрема, зазначено, що оскільки вказана заява не містить необхідних обставин, передбачених статтею 214 КПК України, які достовірно свідчили б про ознаки кримінального правопорушення, що охоплюються поняттям злочину, визначеним ст. 11 КК України, підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР не встановлено.
Окрім того, заявникові роз'яснено його право на оскарження відповідно статей 303-307 КПК України бездіяльності слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
У подальшому, листом окружної прокуратури позивача повідомлено, що заява позивача про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021105050001169 від 23.03.2021 розглянута та встановлено, що Оболонським УП ГУ НП у м. Києві, за наслідком досудового розслідування вказаного кримінального провадження, 24.04.2021 винесено постанову про його закриття.
Вважаючи таку відповідь окружної прокуратури необґрунтованою, ОСОБА_1 подав скаргу від 04.10.2021 до Київської міської прокуратури, у якій зазначив аналогічні доводи щодо протиправності дій правоохоронних органів, які полягають у невнесенні даних до ЄРДР, а також зазначив про порушення окружною прокуратурою вимог чинного законодавства при розгляді його звернення.
Листом Київської міської прокуратури від 05.11.2021 позивачу надано відповідь про розгляд його скарги від 04.10.2021.
ОСОБА_1 18.11.2021 подано скаргу до міської прокуратури щодо необґрунтованості відповіді від 05.11.2021, порушення строків розгляду попередньої скарги. При цьому, вказував, що Київською міською прокуратурою при розгляді скарги від 04.10.2021 не звернуто уваги на залишення без перевірки зазначених у зверненні документально підтверджених систематичних фактів правопорушень правоохоронців, які полягають у невнесенні відомостей до ЄРДР, не проведення досудового розслідування, тощо.
Разом з тим, на думку позивача, його скарга від 18.11.2021 Київською міською прокуратурою розглянута неналежно, а листом від 07.12.2021 надано необґрунтовану відповідь та з порушенням строків її розгляду. Під час звернення до адміністративного суду позивач посилався на Закон України "Про звернення громадян".
У той же час, як вбачається із вищевказаних звернень позивач звертався з питань невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо стану досудового розслідування кримінального провадження та інших питань пов'язаних із реалізацією своїх прав, визначених кримінальним процесуальним законодавством.
Наведене вказує, що підстави та предмет позовної заяви у даній справі відносяться до питань реалізації процесуальних прав учасників кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях визначає Глава 26 КПК України.
Потерпілий має право оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; у нездійсненні інших процесуальних дій, які зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк; рішення прокурора про закриття кримінального провадженкя; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій тощо. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-315 КПК України (ч.ч. 1, 2 ст. 303 КПК України).
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження бездіяльності прокурора, яка полягала в невнесені відомостей за його заявою від 30.08.2021 до ЄРДР та звернувся до суду із заявою про оскарження відповіді №09/2-8665вих-21 від 15.09.2021.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/2139/21-к від 05.10.2021 Київську міську прокуратуру зобов'язано внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення.
Вказана ухвала надійшла до Київської міської прокуратури 22.12.2021 та була зареєстрована за вхідним № 86693-21.
Після надходження ухвали Печерського районного суду м. Києва № 757/2139/21-к від 05.10.2021, 28.01.2022 працівниками третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань до ЄРДР внесено відомості за № 42022100000000067 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 256 КК України, про що ОСОБА_1 повідомлено листом за №31/1-266вих-22 від 02.02.2022.
Аналіз вказаних обставин у своїй сукупності вказує, що правовідносини щодо розгляду звернення позивача від 30.08.2021 були предметом розгляду слідчого судді у рамках кримінального судочинства, за наслідками розгляду яких постановлено ухвалу, яка Київською міською прокуратурою реалізована у порядку та спосіб, визначений кримінальним-процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - «Конвенція») кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Пункти 1-3 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою визначають переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України).
Водночас, одним з основних принципів кримінального судочинства є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого. Ця засада кримінального провадження гарантована пунктом 17 частини 1 статті 7 КПК України.
Загальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначений статтею 303 КПК України. Правила цього порядку поширюють свою дію на досудове розслідування та підготовче судове засідання.
При вирішенні клопотання про закриття провадження у справі №640/39213/21 суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №826/13340/15 зауважила, що у вказаній справі спір стосується правомірності дій Генеральної прокуратури України при розгляді скарги позивача на дії працівників Прокуратури Дніпропетровської області, які здійснюють досудове розслідування в кримінальних провадженнях, у яких позивач є стороною. З огляду на це Велика Палата дійшла висновку, що зазначений спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами КПК України.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №826/2004/18 дійшла висновку про те, що дії посадових та службових осіб органів прокуратури, вчинені або не вчинені у рамках кримінального провадження, належить оскаржувати у порядку, встановленому КПК України, оскільки у цих випадках прокурори не здійснюють публічно-владних управлінських функцій.
У постанові від 05.12.2018 у справі №826/2253/18, яка стосувалася предметної юрисдикції спорів щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач є учасником кримінального провадження, водночас законом визначені порядок та стадія, коли цей учасник може реалізувати право на оскарження дій щодо невнесення відомостей у ЄРДР. З огляду на це Велика Палата вирішила, що такі справи належить розглядати у порядку кримінального судочинства.
Поряд з цим, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-пр/2011 офіційно розтлумачено положення закону щодо застосування виду судочинства при вирішенні справ про визнання дій чи бездіяльності при розгляді заяв про злочин протиправними.
Так, Конституційний суд України зазначив, що завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 14.12.2011 № 19-пр/2011 скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Приймаючи до уваги те, що у межах спірних правовідносин предмет позовної заяви зумовлений відносинами учасників кримінального провадження, права і обов'язки яких визначені кримінальним процесуальним законом, суд вважає наявними підстави для задоволення клопотання представника Київської міської прокуратури про закриття провадження в адміністративній справі №640/39213/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд -
1. Задовольнити клопотання представника Київської міської прокуратури та її посадових осіб про закриття провадження в адміністративній справі №640/39213/21.
2. Провадження в адміністративній справі №640/39213/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Виконуючого обов'язки начальника відділу Київської міської прокуратури Пижук Яни Сергіївни (03150, м. Київ, вул. Предславинська, б. 45/9, код ЄДРПОУ 029110019), Керівника Київської міської прокуратури Кіпер Олега Олександровича (03150, м. Київ, вул. Предславинська, б. 45/9, код ЄДРПОУ 029110019) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - закрити.
3. Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
4. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255-256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева