ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/503
06 липня 2022 року м. Київ № 640/21914/21
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії
Суддя О.В.Головань О.В.
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплачувати її з дня звернення за переведенням, а саме з 01.07.2021 року.
Ухвалою суду від 12.08.2021 р. відкрито провадження у справі та справу призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.
09.10.2021 р. надано відзив по справі.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
01.07.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення її на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
07.07.2021 р. листом за №2600-0209-8/110372 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у задоволенні заяви, зазначаючи, що за результатами розгляду заяви, довідки від 24.09.2020 р. за №03.03.01-621 за період роботи з 21.02.1992 р. по 04.02.2003 р. щодо підтвердження пільгового періоду роботи за Списком №2, наказів про атестацію робочого місця визначено, що вказаний у довідці період перетинається з періодом роботи в Управлінні по експлуатації адмінбудинків Держказначейства України з 01.11.2002 р. по 20.11.2003 р. (14, 15 записи у трудовій книжці) та становить 9 років 5 місяців 24 дні з урахуванням проведених 07.06.1994 р. та 28.11.2000 р. атестацій робочих місць, що недостатньо для призначення пенсії згідно з п. 2 ст. 114 Закону.
Період роботи, вказаний у довідці від 24.09.2020 р. №03.03.01-621 про підтвердження пільгового періоду роботи згідно Списку №2 вимагає перевірки первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, для визначення права на призначення пільгової пенсії.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.
Позивач зазначає, що згідно з відомостями трудової книжки вона у період з 21.02.1992 р. по 04.03.2003 р. працювала лебідчицею на ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", на атестованому робочому місці, і цей період має бути зарахований до пільгового стажу.
Щодо перетину періодів роботи з 04.02.2003 р. по 20.11.2003 р. позивач зазначає, що запис №14 у трудовій книжці виконано з помилкою, тоді як фактично до роботи на посаді спеціаліста вона приступила з 05.02.2003 р.
Проте, і по 30.11.2002 р. пільговий стаж становить 10 років 8 місяців 10 днів.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши підстави відмови, викладені у листі від 07.07.2021 р. за №2600-0209-8/110372.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено судом, станом на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 01.07.2021 р. позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досягла 54 років.
Питання законодавчої колізії між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах (50 та 55 років віку для виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах) було предметом розгляду Верховним Судом у зразковій справі № 360/3611/20.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у вказаній справі суд дійшов наступних висновків.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Згідно з п. 120 рішення Верховного Суду від 21.04.2021 р. у вказаній справі обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивач - особа, яка: звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років; набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
Таким чином, станом на час звернення позивач з заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах 01.07.2021 р. їй мало виповнитися 50 років для відповідності умовам в частині досягнення пенсійного віку.
Щодо загального страхового стажу відповідачем у листі від 07.07.2021 р. за №2600-0209-8/110372, а також у відзиві жодних пояснень не навів, тому суд виходить з того, що вимозі щодо наявності 25-річного стажу вона відповідає.
Натомість позивачу не враховано пільговий стаж (10 років).
З вказаного приводу суд зазначає наступне.
Ст. 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
П. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 вищевказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (п. 3 Порядку № 383).
Згідно з п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.
Згідно п. 23 та 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
В даному випадку згідно з відомостями трудової книжки у період з 21.02.1992 р. по 04.03.2003 р. працювала лебідницею на ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" в цеху ремонту металургійних печей (записи 12 та 13).
Згідно зі Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, професія лебідник віднесена до р. IV Металургійне виробництво 2. Сталеплавильне та феросплавне виробництво а) робочі.
Згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162, професія лебідник (код 2040200а-13361) віднесена до р. ІІІ Металургійне виробництво. Чорні метали п. 2. Виробництво сталі і феросплавів. Підготовка сполук і копрові роботи. Ремонт металургійних печей. Випалювання доломіту і вапна а) робочі.
Згідно зі Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р., професія 3.2а лебідники віднесена до р. ІІІ Чорна металургія п. 2. Виробництво сталі та феросплавів. Підготовка сполук і копрові роботи. Ремонт металургійних печей. Випалювання доломіту та вапна а) робітники.
Вказане також підтверджується довідкою від 24.09.2020 р. за №03.03.01-621 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", згідно з якою ОСОБА_1 працювала повний робочий день при повному робочому тижні за період з 21.02.1992 р. по 04.02.2003 р. (весь період за Списком №2), виконувала роботи у цеху ремонту металургійних печей (виробництво сталі); за професією лебідник.
Професія атестована згідно з наказами по комбінату за результатами атестації робочих місць №118 від 07.06.1994 р., №427 від 29.11.2000 р., №315 від 28.09.2001 р., що передбачена Списком №2 р. ІІІ підрозділ 2а, код КП позиція 3.2а.
Таким чином, позивачем належним чином підтверджено наявність пільгового стажу за Списком №2 з 21.02.1992 р. по 04.02.2003 р.
Щодо дат звільнення позивача з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (04.02.2003 р.), то вказана дата підтверджена вказаною довідкою, що має переважне значення у випадку виникнення розбіжностей у відомостях трудової книжки, на що посилається відповідача.
За таких обставин позивачем при зверненні з заявою від 01.07.2021 р. подано достатньо доказів на підтвердження пільгового стажу за Списком №2, і підстави для відмови у переведенні її на пенсію за віком на пільгових умовах відсутні.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду наявні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів у даному випадку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за заявою від 01.07.2021 р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплачувати її з дня звернення за переведенням, а саме з 01.07.2021 року.
4. Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368) 908 грн. судового збору.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 06.07.2022 р.