ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2022 року м. Київ № 640/25171/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянув адміністративну справу
за позовом до треті особиОСОБА_1 Київської міської ради Фонд державного майна України Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправним та скасування рішення
за участі:
Позивача - ОСОБА_1 ;
представника Відповідача - Перепелиціна К.М.,
представника Третьої особи 1 - Федорчука О.В.,
вільного слухача - Кірюшина Д.О.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Київської міської ради (далі - Відповідач, КМР) про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва».
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки оскаржуване рішення грубо суперечить нормам Генерального плату міста Києва на 2020 рік, положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», нормативно-правовим актам Міністерства розвитку громад і територій України, чим порушує права Позивача, а також безпосередньо впливає на його інтереси, як члена територіальної громади міста Києва, помічника-консультанта народного депутата України, мешканця Оболонського району міста Києва, то таке рішення має бути скасовано в силу своєї протиправності.
Ухвалою від 09.09.2021 відкрито провадженні в адміністративній справі, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Фонд державного майна України (далі - Третя особа 1 , Фонд), на стороні Відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Третя особа 2, Департамент).
Представник Відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому зазначив про правомірність оскаржуваного рішення, оскільки вважає, що приймаючи відповідне рішення Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому наголосив, що Генеральним планом передбачено розвиток напрямів використання території міста, а не її стале використання. Натоміть Позивач помилково ототожнив вказаний у Державному земельному кадастрі вид використання земельних ділянок з функціональним призначенням територій міста Києва згідно з Генпланом. Отже помилковим є уявлення Позивача про те, що Відповідач при затвердженні оскаржуваним рішення детального плану територій, як складової частини Генплану, прийняв рішення про відведення земельної ділянки для житлової та іншої забудови.
Окрім того, представник Відповідача зазначив, що затвердження спірним рішенням детального плану територій, викликано потребою в уточненні Генплану м. Києва, у тому числі, необхідністю забезпечити комплексну забудову ділянки на деградованих від амортизованих виробничих підприємств територіях (сільськогосподарське виробництво), що буде стримувати розростання території міста. Доцільність такої реструктуризації відповідає затвердженій міській цільовій програмі «Комплексна програма реалізації містобудівної політики на 2019-2020 роки». Таким чином, проектними рішеннями передбачено створення сприятливих умов для забезпечення сумісності різних видів використання територій, що дозволить у подальшому реалізувати комплексну забудову, яка стане логічним продовженням розвитку житлового масиву.
Більше того, представник Відповідача наголосив, що Відповідачем дотримана процедура прийняття спірного рішення.
У свою чергу, Позивач подав до суду письмове клопотання, в якому просив суд вирішувати справу без врахування відзиву Відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки Відповідачем пропущено процесуальний строк для подання відзиву.
Представник Департаменту подав до суду письмові пояснення по суті позову, в яких наголосив, що оскаржуване рішення Відповідача є законним та прийнятим з урахуванням вимог чинного законодавства, натомість позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, у тому числі зважаючи на відсутність порушеного права Позивача у спірних правовідносинах.
Позивач подав відповідь на пояснення представника Департаменту, в яких зазначив, що затверджений спірним рішенням детальний план території не уточнює територію, а по суті змінює цільове призначення земель (з сільськогосподарського призначення на житлову забудову), які належать Агрокомбінату «Пуща-Водиця» на праві постійного користування. При цьому наголошує, що порушено його законний інтерес, як жителя відповідної території, оскільки мешканці новозбудованих висотних житлових будинків будуть користуватися інфраструктурою, якою користується особисто Позивач.
Представник Фонду подав до суду письмові пояснення по суті по суті позову, в яких погодився з доводами Позивача, викладеними у позовній заяві.
Розглянувши учасниками справи документи і матеріали, враховуючи пояснення їхніх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради (ІІ сесії ІХ скликання) від 10.06.2021 № 1455/1496 «Про затвердження детального плану території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова ( Петра Калнишевського ), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва», затверджено детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова (Петра Калнишевського), північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва (том 1, а. с. 18-33) (далі - Детальний план).
Відповідно до витягу зі стенограми пленарного засідання 10.06.2021 (том 1, а. с. 41-58) вбачається, зокрема, що Департаментом проведено процедури: громадське обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; громадське обговорення проекту Детального плану; консультації з державними органами влади; консультації з управлінням екології та природних ресурсів, Департаментом охорони здоров'я, Міністерством енергетики та захисту довкілля України, з Міністерством охорони здоров'я; громадські слухання Детального плану. Результати розгляду пропозицій громадськості, довідка про громадське обговорення, довідки про проведення консультацій з державними органами оприлюднено на сайті Департаменту, про що розміщені відповідні повідомлення у друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» та «Голос України». Проект Детально плану також розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті.
Проект Детально плану було опубліковано на офіційному сайті Департаменту, а також у друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» № 68 (5347) від 22-23.10.2020 та «Голос України» № 195 (7452) від 23.10.2020.
Відповідно до результатів розгляду пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту Детального плану (громадське обговорення з 17.12.2019 по 27.01.2020, громадські слухання 14.01.2021) вбачається, що зауваження та пропозиції громадськості (у тому числі, Позивача) були розглянуті, а також враховані (повністю, частково) або обґрунтовано відхилені (том 2, а.с. 11-32).
За результатами громадського обговорення складена довідка, якою також підтверджено розгляд та врахування (повністю, частково) пропозицій громадськості (у тому числі, Позивача), юридичних, фізичних осіб до проекту Детального плану (том 2, а.с. 33-54).
Довідку громадського обговорення було опубліковано на офіційному сайті Департаменту, про що розміщено повідомлення в друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» № 68 (5347) від 22-23.10.2020 та «Голос України» № 195 (7452) від 23.10.2020.
Відповідно до протоколу засідання секції архітектурно-містобудівної ради при Департаменті від 21.12.2020 (том 1, а. с. 59-60), було ухвалено рекомендувати проект Детального плану до затвердження у відповідності до повноважень міської ради з урахування зауважень і рекомендацій.
Головне управління ДСНС України у м. Києві, щодо надання висновку до проекту Детального плану, не заперечувало проти застосування містобудівної документації, при умові дотримання вимог державних будівельних норм та вимог містобудівного законодавства (том 1, а. с. 61).
Департамент охорони культурної спадщини щодо погодження Детального плану повідомив, що рекомендує його для подальшого розгляду і погодження у встановленому порядку (том 1, а. с. 61, зворотній бік аркуша).
Департамент земельних ресурсів зауважень до проекту Детального плану не мав (том 1, а.с. 62).
Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання зауважень та пропозицій до проекту Детального плану зазначило, що не заперечує щодо подальшого розгляду та опрацювання на засіданні архітектурно-містобудівної ради матеріалів проекту Детального плану (том 1, а. с. 62, зворотній бік аркуша).
Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо розгляду проекту Детального плану інформував, що враховуючи перенавантаження існуючої мережі закладів освіти та прогнозоване збільшення кількості населення, наполягав на необхідності в будівництві нових закладів освіти для забезпечення потреб мешканців мікрорайону місцями в загальноосвітніх та дошкільних закладах освіти (том 1, а. с. 63).
Управління патрульної поліції у м. Києві інформувало Департамент про погодження проекту Детального плану в частині дотримання вимог правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (том 1, а.с. 67).
За результатом консультацій з органами виконавчої влади у процесі стратегічної екологічної оцінки Детального плану було складено довідку (том 1, а.с. 115-118), якою підтверджено врахування (повне/часткове) пропозицій та зауважень відповідних органів, або обґрунтоване їх відхилення. Зазначену довідку опубліковано на офіційному сайті Департаменту, про що розміщено повідомлення в друкованих засобах масової інформації - газетах «Хрещатик Київ» № 68 (5347) від 22-23.10.2020 та «Голос України» № 195 (7452) від 23.10.2020.
Листом від 16.04.2021 № 032/04 Приватне підприємство «АРГ», як розробник проекту Детального плану, повідомило Департамент, що зауваження та пропозиції, які надійшли під час громадських слухань, опрацьовані та повністю враховані у містобудівній документації (том 1, а.с. 64).
Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану була опублікована в газеті «Голос України» № 246 (7001) від 21.12.2018 (том 1, а.с. 71, зворотній бік аркуша), в газеті «Хрещатик» № 139 (5190) від 21.12.2018 (том 1, а.с. 72) та на сайті Департаменту (том 1, а.с. 73).
Громадські слухання були проведені 14.01.2020, за участі 373 зареєстрованих учасників громадськості (том 1, а.с. 75-78; том 2, а.с. 56 (зворотній бік аркуша) -71), за результатом яких складено протокол щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту Детального плану (том 2, а.с. 54 (зворотній бік аркуша) -56).
Згідно листа Департаменту від 28.09.2021 № 055-22776 Позиву повідомлено, що містобудівні умови та обмеження для проектування об'єктів нового будівництва в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010, 8000000000:78:137:0044, протягом 2013-2021 років не видавалися (том 3, а.с. 40).
Листом Департаменту земельних ресурсів від 28.09.2021 № 0570202/2-26824, Позивачу повідомлено, що земельні ділянки: 8000000000:78:137:0005, 8000000000:78:137:0010 надані у постійне користування ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для ведення сільськогосподарської діяльності; земельна ділянка 8000000000:78:137:0044, - перебуває у постійному користуванні ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» з цільовим призначенням: для влаштування та подальшої експлуатації пасіки (том 3, а. с. 41).
Листом від 30.09.2021 № 055-232777 Департамент повідомив Позивача, що відповідно до проектних рішень ДПТ, земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:78:137:0005, - віднесена до території комунальних підприємств; 8000000000:78:137:0010, - віднесена до території громадської забудови, багатоквартирної забудови, закладів освіти, комунальних підприємств, інженерної інфраструктури, зелених насаджень спеціального призначення; 8000000000:78:137:0044 - віднесена до території багатоквартирної забудови, комунальних підприємств та зелених насаджень спеціального призначення (том 3, а. с. 42).
Вважаючи рішення КМР від 10.06.2021 № 1455/1496 протиправним, Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням учасників справи (їх представників) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 140, статтею 144 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктами 3, 7 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Частиною першою статті 2 Закону № 3038-VI встановлено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів (частини друга статті 2 Закону № 3038-VI).
Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (частини четверта статті 2 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.
Згідно зі статтею 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів.
Затвердження детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.
Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується протягом 30 днів з дня його подання.
Детальний план території не підлягає експертизі.
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону № 3038-VI для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
Згідно зі статтею 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
При цьому, відповідно до частини першої статті 11, статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 № 2354-VIII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.
Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.
Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.
Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.
Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.
За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.
Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
У свою чергу, відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 25, пункту 42 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Разом з тим, механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначає Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального від 16.11.2011 № 290 (далі- Порядок № 290).
Пунктом 4.1. розділу IV. Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (пункт 4.3. розділу IV. Порядку № 290).
Генеральний план населеного пункту, план зонування території та детальний план території розробляються суб'єктами господарювання, у складі яких є архітектор, що має кваліфікаційний сертифікат (пункт 4.5. розділу IV. Порядку № 290).
Детальний план території як окрема містобудівна документація розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області) (пункт 4.8. розділу IV. Порядку № 290).
Згідно з пунктами 4.9., 4.10. розділу IV. Порядку № 290, крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні: звертається до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), Мінрегіону України (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту; забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».
Крім функцій, передбачених у пункті 1.5 розділу I цього Порядку, розробник містобудівної документації на місцевому рівні: бере участь у розгляді пропозицій громадськості до проекту генерального плану, плану зонування території, детального плану території в процесі проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів; доопрацьовує в разі необхідності проект містобудівної документації за результатами розгляду на архітектурно-містобудівній раді та громадських слухань щодо врахування громадських інтересів.
Відповідно до пункту 4.12. розділу IV. Порядку № 290 детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
Детальний план території, розташованої за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна місцева державна адміністрація забезпечують оприлюднення містобудівної документації на місцевому рівні протягом 10 робочих днів з дня її затвердження.
Графічні матеріали містобудівної документації оприлюднюються у форматах файлів, які підтримують векторну графіку та дозволяють їх копіювання.
Виходячи з аналізу наведених норм вбачається, що розроблення та затвердження детального плану території належить до компетенції органу місцевого самоврядування, зокрема, міської ради, яка виступає замовником розроблення такої містобудівної документації.
З матеріалів справи судом встановлено, що у спірних правовідносинах Відповідач здійснював реалізацію згаданої компетенції.
При цьому, рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 № 824/7060 затверджено Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, якою визначені основні цілі, завдання та заходи стратегії, зокрема, щодо гармонійного розвитку міста, з урахуванням інтересів громадськості, бізнесу та влади, до яких належить, окрім іншого, розробка та затвердження нового Генерального плану, а також відповідної містобудівної документації (в т.ч. планів зонування, детальних планів територій) з урахуванням наявних галузевих концепцій розвитку і європейських норм/стандартів в галузі сталого міського планування та будівництва (пункт 2.1. Стратегії).
У свою чергу, рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі - Програма) та доручено Департаменту виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.
У свою чергу Програма створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві на період 2014- 2024 (далі - Програма) підготовлена відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою забезпечення реалізації Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, схваленої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 № 824/7060.
Згідно з положеннями пункту 1 Програми вбачається, що за останні роки значно активізувалась містобудівна діяльність у м. Києві, стабільно зростають обсяги будівництва житла, об'єктів громадського, дорожньо-транспортного, інженерного та соціального призначення.
Проекти детальних планів територій, розроблені у 2000 - 2010 рр., на сьогодні застаріли у зв'язку із зміною нормативно-правової бази, необхідністю урахування рішень про надання земельних ділянок для будівництва, змін власників та функціонального призначення об'єктів нерухомого майна на цих територіях, новітніх технологій проектування.
Відсутність затверджених планів зонування територій та детальних планів територій призводить до хаотичного розміщення об'єктів, порушення вимог охорони довкілля та культурної спадщини, не дає можливості встановити обґрунтовані параметри об'єктів при видачі містобудівних умов та обмежень.
Розміщення об'єктів без затверджених детальних планів територій ускладнює проектування вулиць та транспортних розв'язок, призводить до порушень червоних ліній, розміщення комерційно прибуткових об'єктів на територіях перспективного розташування нових парків і скверів, дошкільних освітніх закладів та шкіл.
Відповідно до законодавства при відсутності затвердженого детального плану території чи плану зонування території забороняється відведення земель для розміщення об'єктів містобудування, що спричиняє погіршення інвестиційного клімату.
Підпунктом 3.1. пункту 3 Програми визначено, що шляхами розв'язання проблем є, зокрема, розроблення та затвердження детальних планів територій комплексної забудови та реконструкції з урахуванням громадських інтересів та інвестиційних намірів, потреб розміщення доступного житла, комплексного розвитку соціальної сфери та інженерно-транспортної інфраструктури, охорони довкілля та культурної спадщини.
Відповідно до пункт 5 Програми, організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014-2024 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій.
Згідно з відповідним переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014-2024 рр. віднесено, у тому числі, детальні плани територій, зокрема, детальний план території в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова, північної та західної межі лісу в Оболонському районі міста Києва.
З матеріалів справи судом встановлено, що саме на виконання наведених норм, Відповідачем були здійснені дії, спрямовані на розроблення та затвердження Детального плану.
При цьому, матеріалами справи підтверджено обставини проведення Відповідачем наступних процедур: громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; громадського обговорення проекту Детального плану; консультацій з державними органами влади; громадських слухань Детального плану, тобто підтверджено належне виконання Відповідачем вимог статті 21 Закону № 3038-VI та пунктів 4.1., 4.5., 4.10. Порядку № 290. Також матеріалами справи підтверджуються обставини розгляду і врахування (повністю або частково) зауважень та пропозицій громадськості, у тому числі Позивача, а також належне обґрунтування по зауваженням та пропозиціям, які відхилені.
Окрім того, наявними у справі письмовими доказами підтверджено, що проект Детального плану розглянуто на засіданні секції архітектурно-містобудівної ради, за результатами чого було ухвалено рекомендувати проект до затвердження у відповідності до повноважень міської ради.
Також матеріалами справи підтверджується виконання Відповідачем наведених вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 № 2354-VIII.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд приходить до переконання, що Відповідачем дотримано процедуру розроблення містобудівної документації, яка визначена Законом № 3038-VI та Порядком № 290. При цьому наведені обставини в сукупності спростовують доводи Позивача, якими він обґрунтовує заявлений позов.
У взаємозв'язку з наведеним суд вважає, що оскаржуване рішення прийнято Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідає критеріям правомірності, тож відсутні підстави для його скасування.
Разом з тим, окрім вищенаведеного суд вважає за необхідне також зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
У свою чергу, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таким чином суд вважає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу порушення прав, свобод чи інтересів Позивача спірним рішенням на момент його звернення до суду.
На момент прийняття рішення у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що безпосередньо Позивач зазнав втручання в свої права, внаслідок прийняття спірного рішення, або воно спричинило суттєвий негативний вплив саме на Позивача чи він зазнав реальної шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16 та від 15.08.2019 № 1340/4630/18.
При цьому Верховний Суд наголосив, що саме з'ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів Позивача передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення. За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивачів спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.
За приписами частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що в позові Позивач взагалі не навів доводів, які саме його права, свободи чи інтереси порушені спірним рішенням Відповідача. Натомість, в процесі судового розгляду, Позивачем наводилися абстракті доводи про можливе (у майбутньому) порушення його прав, свобод чи інтересів, без зазначення жодного обґрунтування негативного впливу спірного рішення на його конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси.
При цьому, незгода Позивача зі спірним рішенням не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.
У свою чергу суд критично сприймає доводи Позивача, що Детальний план, затверджений спірним рішенням Відповідача, не уточнює територію, а по суті змінює цільове призначення земель (з сільськогосподарського призначення на житлову забудову), які належать Агрокомбінату «Пуща-Водиця» на праві постійного користування, оскільки, по-перше, Позивач не є представником зазначеного суб'єкта господарювання, тож не може виступати від його імені; по-друге, зміна цільового призначення земель здійснюється у визначеному земельним законодавством порядку; по-третє, згідно з висновком ННІ рослинництва та ґрунтознавства НУБіП України, за характеристиками, ґрунтовий покрив відповідних земель не є родючими і не підлягає землюванню, що робить недоцільним її подальше сільськогосподарське використання. Також критично суд сприймає доводи Позивача, що порушено його законний інтерес, як жителя відповідної території, оскільки мешканці новозбудованих висотних житлових будинків будуть користуватися інфраструктурою, якою користується особисто Позивач, оскільки такі припущення є суб'єктивними та передчасними, у тому числі зважаючи на те, що Детальний план розроблений, зокрема, з метою розвитку рекреаційних територій, будівництва нових установ освіти, охорони здоров'я, підприємств обслуговування, розбудова транспортної інфраструктури тощо, тобто за своєю суттю спрямований навпаки на поліпшення відповідних умов.
Водночас суд зазначає, що оскільки місцеве самоврядування - це форма публічної влади, що реалізується специфічними суб'єктами, то громадяни (територіальна громада) обираючи депутатів, зокрема, міської ради, фактично делегують їм свої права щодо вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів України, та здійснення місцевого самоврядування, шляхом прийняття колегіальних рішень, що і було реалізовано Відповідачем.
У свою чергу, судом встановлено, що Відповідачем було забезпечено, передбачене Законом № 3038-VI, право Позивача на участь у розробці проекту містобудівної документації - Детального плану.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що Відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення від 10.06.2021 № 1455/1496.
Натомість, Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані в процесі судового розгляду.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками справи (їх представниками) пояснення по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36).
Фонд державного майна України (код ЄДРПОУ 00032945, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9).
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складено та підписано 06.07.2022.
Суддя П.О. Григорович