Справа № 761/28709/21
Провадження № 2/761/5059/2022
31 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Саадулаєва А.І.,
при секретарі: Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом
позивач: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (код ЄДРПОУ: 31454734, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34),
відповідач: ОСОБА_1 (власник житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення заборгованості,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2020 року передана на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три проценти річних, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2020 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.10.2021 року залучено до розгляду справи ОСОБА_1 (власник житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ), як правонаступника відповідача, ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» здійснює свою господарську здійснює відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.04.2001 р. № 777. Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 09.08.2004 № 1540 «Про будівництво житлових будинків №№ 25 , 27 , АДРЕСА_4 » прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплено за КП «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання, що також підтверджується актом приймання-передачі основних засобів.
На виконання вказаного розпорядження було здійснено будівництва житлового будинку та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Після проведення будівництва, КП «Спецжитлофонд» в подальшому виконувало функції з утримання будинку і прибудинкової території, надавало комунальні послуги та проводило розрахунки з власниками житлових приміщень будинку за надані послуги.
Позивач вказує, що між КП «Спецжитлофонд» та ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , як власником кв. АДРЕСА_5 , укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 09.08.2012 № 05/01-115 та Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 09.08.2012 № 05/01 -115-К.
Позивачем зазначено, що в порушення вищезазначених норм закону відповідач не виконав свої обов'язків у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 у розмірі 6288,19 грн. Також боржнику за період з 01.08.2017 по 01.09.2020 року нараховується інфляційна складова боргу в розмірі 1350,58 грн. та 3% річних в розмірі 582,65 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові. Крім того, представник позивач не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 .
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» здійснює свою господарську діяльність відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.04.2001 р. № 777 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації від 22.08.2017 р. № 1014).
Відповідно до вказаного Статуту метою діяльності підприємства є утримання і обслуговування, експлуатація, ремонт, реконструкція та будівництво житлових та інших приміщень житлового фонду спеціальною призначення, дотримання громадянами норм та правил, встановлених законодавством України та інше.
При цьому, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 09.08.2004 № 1540 «Про будівництво жилих будинків №№ 25 , 27 , АДРЕСА_4 » прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплено за КП «Спецжитлофонд» на праві повного господарського відання, що також підтверджується актом приймання-передачі основних засобів. На виконання вказаного розпорядження було здійснено будівництва житлового будинку та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Після проведення будівництва, КП «Спецжитлофонд» в подальшому виконувало функції з утримання будинку і прибудинкової території, надавало комунальні послуги та проводило розрахунки з власниками житлових приміщень будинку за надані послуги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що між КП «Спецжитлофонд» та ОСОБА_1 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , як власником кв. АДРЕСА_5 , укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 09.08.2012 № 05/01-115 та Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 09.08.2012 № 05/01 -115-К.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакціях на час виникнення спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг).
Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на момент виникнення правовідносин) передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
- комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
- послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Згідно з вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні заслуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК України, власники квартир зобов'язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.
Згідно зі ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно умов вказаних Договорів Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Отже, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують цивільні права та обов'язки, оскільки позивач надавав послугу з утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користувався, жодних претензій, підтверджених доказами, щодо відсутності наданих послуг не було заявлено.
У відповідності вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, відповідно до правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, відповідно до п. 18 яких розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Пунктом 5 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 09.08.2012 № 05/01-115 та п. 9 Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 09.08.2012 № 05/01-115-К передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Водночас, згідно умов договору споживач зобов'язаний сплачувати послуги в установлений цим договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з наданого розрахунку заборгованості, який перевірений судом, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання, а тому за ним обліковується заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.07.2016 по 30.06.2017 у розмірі 6288,19 грн.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із розрахунку інфляційних збитків наданого позивачем, який перевірено судом за період 01.08.2017 року - 01.09.2020 року, боржнику нараховується інфляційна складова боргу в розмірі 1350,58 грн. та 3% річних 582,65 грн.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач надавав послуги в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує зобов'язання зі сплати спожитих послуг, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому слід позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, а також 3% річних від простроченої суми та інфляційну складову боргу у сумі 8221,42 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 280-282, 353-355 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» заборгованості у розмірі 8221 (вісім тисяч двісті двадцять одна) гривня 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: