Справа №760/10931/22
1-кс/760/3480/22
27 серпня 2022 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 (з обслуговуванням мікрорайону «Шулявка») Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середнею освітою, неодруженого, працюючого неофіційно вантажником (зі слів підозрюваного), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022100090001886 від 26.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5
27.08.2022 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, із визначенням розміру застави у розмірі в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 27.08.2022 для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено наступне:
«В провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12022100090001886 від 26.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
27.08.2022 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, - про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме:
- 13.10.2008 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі;
-01.08.2017 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту строком 6 (шість) місяців;
-11.05.2018 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3(три) роки 7 (сім) місяців, звільнений з місць позбавлення волі 29.06.2021 по відбуттю строку покарання;
-31.01.2022 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік;
-будучи повідомленим про підозру 24.08.2022 слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне тяжке корисливе кримінальне правопорушення проти власності в умовах воєнного стану на території Солом'янського району м. Києва.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_5 , 26.08.2022, приблизно о 03:50 годин, в період дії комендантського часу на території м. Києва, в період дії воєнного стану, з метою таємного викрадення чужого майна з автомобілів на території Солом'янського району м. Києва вийшов зі свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 на вулицю та попрямував до будинку АДРЕСА_2 .
Проходячи повз будинок, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 помітив припаркований автомобіль марки «Hyundai Sonata» сірого кольору кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 . Підійшовши до вказаного автомобіля, ОСОБА_5 побачив, що у його салоні у ніші біля ручки коробки передач знаходиться мобільний телефон. В той момент у останнього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна із салону вказаного автомобіля марки «Hyundai Sonata» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , а саме вищевказаного мобільного телефону в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у сховище.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого матеріального збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 26.08.2022, приблизно о 04:00 годин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та не завадить йому вчиненню кримінального правопорушення, застосовуючи металеве свердло, яке заздалегідь взяв із собою для вчинення кримінального правопорушення, з метою безперешкодного вчинення крадіжки поєднаної з проникненням у сховище, розбив скло передніх пасажирських дверей автомобіля марки «Hyundai Sonata» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 .
У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на повторне таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , незаконно проник до салону автомобіля марки ОСОБА_7 , звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 8S+» в корпусі чорного кольору ІмеІ 1: НОМЕР_2 , ІмеІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 8000 гривень в чохлі темно-синього кольору, вартістю 200 гривень, з сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_4 , вартістю 100 гривень, на рахунку якої було 100 гривень, сім картою мобільного оператора ВФ «Україна» № НОМЕР_5 , вартістю 100 гривень, на рахунку якої було 200 гривень, який знаходився в ніші біля ручки коробки передач.
Після чого, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі повторно таємно викрадене вищевказане чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись в подальшому викраденим на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 8 700 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у сховище.
26.08.2022 о 15:48 годині в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (фактичний час затримання 26.08.2022 о 14:40 годин).
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:
*Заява ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.08.2022;
*Огляд місця події від 26.08.2022 року з 07 год. 40 хв. по 08 год. 03 хв. за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Донця, 18-Б;
*Рапорт оперуповноваженого СКП ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_8 про викриття та затримання ОСОБА_5 як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 26.08.2022;
*Протокол затриманням особи ОСОБА_5 , як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 26.08.2022 під час проведення особистого обшуку якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 8S+» в корпусі чорного кольору ІмеІ 1: НОМЕР_2 , ІмеІ 2: НОМЕР_3 в чохлі темно-синього кольору, який належить потерпілому ОСОБА_7
*Протокол огляду місця події від 26.08.2022 року з 16 год. 09 хв. по 16 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Донця, 18-Б;
*Протокол огляду речового доказу, - мобільного телефону марки «Samsung Galaxy 8S+» в корпусі чорного кольору ІмеІ 1: НОМЕР_2 , ІмеІ 2: НОМЕР_3 в чохлі темно-синього кольору, який належить потерпілому ОСОБА_7
*Покази потерпілого ОСОБА_9 ;
*Покази свідка ОСОБА_10 ;
*Покази свідка ОСОБА_11 ;
*Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;
- вчинити інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків:
На той факт, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду, окрім того ОСОБА_5 неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових кримінальних правопорушення.
На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне кримінальне правопорушення, проживає по сусідству із потерпілим та свідками, даний факт дає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати на них з метою зміни їх свідчень на свою користь в частині фактичних обставин.
На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_5 , не працює, немає постійного джерела доходу, раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення проти власті направлені на власне збагачення, 24.08.2022 та 26.08.2022 повідомлений про підозру слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, 25.08.2022 Солом'янським районним судом м. Києва відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 20-ти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 52 000 гривень, яку він не сплатив, більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 , призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у сховище, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України. Окрім того в матеріалах доданих до клопотання містяться процесуальні документи, що підтверджують факти, що вказані в обґрунтуванні ризиків. Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Прошу суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Разом з тим, у разі задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, у разі внесення ним такої застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступних, передбачених п. п. 1, 2, 3,8 ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків, а саме:
1) з'являтися за кожною вимогою до слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП У м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3 за викликом до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.».
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним ризикам, що підтверджується зазначеними матеріалами досудового розслідування, в клопотанні ставиться питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, викладені у клопотанні, просив його задовольнити, вказуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами.
Захисник підозрюваного як і він сам щодо вимог та доводів клопотання заперечував, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні щиро каявся, обіцяв, що таке більше не повториться, просив не застосовувати запобіжний заході у вигляді тримання під вартою, оскільки має намір їхати на відбудову смт. Бородянка, тобто зайнятись суспільно корисною діяльністю.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Суд наголошує, що ст. 183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначено вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 вказаної статті покладає обов'язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 27.08.2022 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 27.08.2022 підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування в кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-Заявою ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.08.2022;
-Оглядом місця події від 26.08.2022 року з 07 год. 40 хв. по 08 год. 03 хв. за адресою: м. Київ, вулиця Михайла Донця, 18-Б;
-Рапортом оперуповноваженого СКП ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_8 про викриття та затримання ОСОБА_5 як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 26.08.2022;
-Протоколом затриманням особи ОСОБА_5 , як підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 26.08.2022 під час проведення особистого обшуку якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 8S+» в корпусі чорного кольору ІмеІ 1: НОМЕР_2 , ІмеІ 2: НОМЕР_3 в чохлі темно-синього кольору, який належить потерпілому ОСОБА_7 ;
-Протоколом огляду місця події від 26.08.2022 року з 16 год. 09 хв. по 16 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 ;
-Протоколом огляду речового доказу, - мобільного телефону марки «Samsung Galaxy 8S+» в корпусі чорного кольору ІмеІ 1: НОМЕР_2 , ІмеІ 2: НОМЕР_3 в чохлі темно-синього кольору, який належить потерпілому ОСОБА_7 ;
-Показами потерпілого ОСОБА_9 ;
-Показами свідка ОСОБА_10 ;
-Показами свідка ОСОБА_11 ;
-Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Звертаючись з клопотанням слідчий вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду у клопотанні, зазначено, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду, окрім того ОСОБА_5 неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових кримінальних правопорушення.
В обґрунтування ризику, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, у клопотанні, зазначено, що оскільки підозрюваний вчинив умисне кримінальне правопорушення, проживає по сусідству із потерпілим та свідками, то даний факт дає органам досудового розслідування підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати на них з метою зміни їх свідчень на свою користь в частині фактичних обставин.
На доведення ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення сторона обвинувачення звертає увагу на те, що ОСОБА_5 , не працює, не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення проти власті направлені на власне збагачення, 24.08.2022 та 26.08.2022 повідомлений про підозру слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, 25.08.2022 Солом'янським районним судом м. Києва відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 20-ти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 52 000 гривень, яку він не сплатив,
Враховуючи наведене прокурор стверджував, що більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_5 , призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Слідчим суддею враховуються як такі, що заслуговують на увагу посилання прокурора на те, що щодо підозрюваного ОСОБА_5 щонайменше існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. При оцінці даного ризику слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, зокрема, те, що 24.08.2022 та 26.08.2022 ОСОБА_5 повідомлений про підозру слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, 25.08.2022 Солом'янським районним судом міста Києва відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 20-ти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 52 000 гривень, яку він не сплатив.
За викладених обставин, враховуючи репутацію підозрюваного, слідчий суддя критично оцінює та не може прийняти до уваги щире каяття підозрюваного, яке було висловлено ним у судовому засіданні, та висловлене ним бажання взяти участь у відбудові смт. Бородянка.
Також слідчий суддя зауважує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який на даний час триває.
Перебування на волі підозрюваного ОСОБА_5 , який усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинені злочини, надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.
Так, на підтвердження даного ризику слід врахувати такі обставини, що підозрюваний в разі перебування на волі може використати ситуацію, яка склалась у країні на власну користь, а саме користуючись тим фактом, що служби поліції перебувають на даний час в посиленому режимі несення служби, орган досудового розслідування обмежений в можливості здійснювати контроль підозрюваного у місці його проживання, виконання ним покладених на останнього його процесуальних обов'язків, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного із позбавленням волі.
Викладені обставини слід враховувати як достатньо вірогідні дії підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винним.
В даній конкретній ситуації тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому необхідно зазначити, що підозрюваний не має стійких соціальних зав'язків, дітей та батьків на утриманні не має, доказів офіційного працевлаштування не надав, тобто зв'язок із зовнішнім світом є досить слабким.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.
Отже, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, соціальне положення (відсутність стійких соціальних зв'язків), репутацію підозрюваного, а також те, що є реальні підстави вважати, що з боку підозрюваного може мати місце повторення/продовження протиправної поведінки.
Приймаючи рішення слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.
В матеріалах провадження відсутні будь-які об'єктивні дані про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати у місцях попереднього ув'язнення. Свій стан у судовому засіданні ОСОБА_5 визначив як задовільний, наявність хронічних захворювань та інвалідностей заперечував (вказав на наявність гепатиту, проте доказів не надав).
Вирішуючи клопотання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини про те, що позбавлення свободи і тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011).
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, особу підозрюваного та нагальну необхідність захисту суспільства від можливих дій щодо продовження ним злочинної діяльності.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати в даному випадку запобіжний строк у викладі тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Згідно з ч.ч. 7, 8, 10 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
За таких обставин, оскільки на думку слідчого суді застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися чи перешкоджати кримінальному провадженню, вчиненню іншого кримінального правопорушення, з огляду на в т.ч. встановлений у судовому засіданні майновий стан підозрюваного, клопотання підлягає задоволенню з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 65 000,00 грн, який відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та, на думку слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, що за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 370-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на строк 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 год 40 хв 26.08.2022.
Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 14 год 40 хв 24 жовтня 2022 року.
Визначити розмір застави у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 65 000,00 грн (шістдесят п'ять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24 жовтня 2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду міста Києва.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального правопорушення, а на час перебування справи у провадженні суду - на прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1