печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48171/21-ц
18 серпня 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Зінченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку,
установив:
У вересні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0553 га, кадастровий номер 8000000000:82:248:0021, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що після смерті батька ОСОБА_2 відкрилася спадщина, у встановленому законом порядку звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, постановою від 14.05.2021 р. державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки після померлого батька, вона не має іншої можливості захистити своє законне право, окрім як в судовому порядку. Крім того, на теперішній час житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить їй на праві власності, але право власності на спірну земельну ділянку підтверджується двома державними актами, тому вимушена ставити питання про визнання права власності на земельну ділянку в цілому.
Ухвалою суду від 14.09.2021 р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 12.11.2021 р. залучено до участі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Першу київську державну нотаріальну контору.
Ухвалою суду від 03.02.2022 р. здійснено заміну неналежного відповідача: Київську міську державну адміністрацію на належного відповідача: Київську міську раду.
Відповідачем Київською міською радою відзив на позовну заяву не подано.
Третьою особою: Першою київською державною нотаріальною конторою пояснення щодо позову не подано.
Ухвалою суду від 09.06.2022 р. закрито підготовче провадження.
У судове засідання 18.08.2022 р. о 10:00 год. сторони не з'явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, відпредставника позивача ОСОБА_3 18.08.2022 р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, її представника.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.
Згідно статтей 55 та 124 Конституції України кожна особа має право на судовий захист своїх прав та законних інтересів, причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справ про спадкування має бути встановлено, в тому числі: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у цивільних справах про спадкування, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтво про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних раз за місцем проживання спадкодавця, крім того, обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві у віці 83 років помер ОСОБА_2 , про що 22.07.2000 р. Відділом реєстрації смерті у місті Києві зроблено відповідний актовий запис № 9377 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до спадкової маси якої увійшло: ј частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою київською державною нотаріальною конторою 02.08.1989 р. за реєстровим № 15Н-191, зареєстрованого в Київському міжміському бюро технічної інвентаризації 11.09.1989 р. під № 4564; частка земельної ділянки площею 0,0553 га, кадастровий номер 8000000000:82:248:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 141098, виданого Київською міською радою 19.02.2001 р. згідно з рішенням Київської міської ради від 07.07.1998 р. № 65, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 81-2-00821.
ОСОБА_2 на випадок своєї смерті - заповіт не складав, у зв'язку з чим право на спадкування одержують особи за законом. Відповідно до 1261 ЦК України спадкоємцем є донька спадкодавця: ОСОБА_1 .
Згідно статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
30.10.2000 р. позивач із дотриманням вимог та строків, визначених статтями 1268-1270 ЦК України, реалізувала своє право на звернення із заявою про прийняття спадщини, а саме: до Першої київської державної нотаріальної контори, яка того ж дня зареєструвала спадкову справу № 904.
Згідно частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
01.10.2004 р. на виконання означених вимог закону позивач з метою реалізації своїх прав, передбачених законодавством, подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на ј частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . На підставі вказаної заяви державний нотаріус Першої київського державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. 01.10.2004 р. видала на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 4-1654; 01.03.2005 р. зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, записано у реєстрову книгу за № 4564, про що свідчить реєстраційний напис на правовстановлювальному документі.
14.05.2021 р. позивач подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на часткуземельної ділянки площею 0,0553 га, кадастровий номер 8000000000:82:248:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; постановою державного нотаріуса Першої київського державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. від 14.05.2021 р. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на часткуземельної ділянки площею 0,0553 га, кадастровий номер 8000000000:82:248:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель після померлого батька ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що в документі, який посвідчує право власності на земельну ділянку, а саме в державному акті на право приватної власності на землю не визначена частка, яка належить померлому.
Згідно частини другої статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положеннями статей 1217, 1218, 1225 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) і здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У силу вимог частини першої статті 1268 та частини п'ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підстава.
Згідно статті 369 ЦК України співвласник майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є в спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути встановлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
Згідно статтей 370, 372 ЦК України у разі виділу частки, поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Позивач у позовній заяві стверджує, що жодної домовленості між нею та батьком щодо розміру часток у спільній сумісній власності не було, інший розмір часток законом або рішенням суду також не був встановлений, таким чином, фактична земельна ділянка площею 0,0553 га, кадастровий номер 8000000000:82:248:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить її батьку ОСОБА_2 та їй по Ѕ частці. Втім визначення частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно за померлим суперечить вимогам статті 3 ЦПК України, статтей 27-31 ЦПК України, оскільки вирішується питання про право осіб, які не є сторонами процесу та у зв'язку зі смертю не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Згідно частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинку, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування Пленум Верховного Суду України у абзацах 2, 3 пункту 23 постанови № 7 від 20.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» дав судам такі роз'яснення: свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на його частку земельної ділянки ґрунтуються на положеннях закону, відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину підтверджена належними доказами, тому такий позов підлягає задоволенню.
Щодо решти вимог позову, то інша частка земельної ділянки належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 141097, виданого Київською міською радою 19.02.2001 р. згідно з рішенням Київської міської ради від 07.07.1998 р. № 65, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 81-2-00822, її право ніким не оспорюється, отже відсутні підстави визнавати право власності на земельну ділянку в цілому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 369, 370, 372, 1216, 1217, 1218, 1226, 1261, 1268, 1269 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 352, 355ЦПК України, суд
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельну ділянку площею 0,0553 га, кадастровий номер 8000000000:82:248:0021, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала померлому на підставі державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-КВ № 141098, виданого Київською міською радою 19.02.2001 р. згідно з рішенням Київської міської ради від 07.07.1998 р. № 65, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 81-2-00821.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ: 2288341).
Третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 11).
Суддя Волкова С.Я.