ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2022 року м. Київ № 640/9750/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовомУправління поліції охорони в Київській області
доОСОБА_1
простягнення витрат, -
Управління поліції охорони в Київській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь управління поліції охорони в Київській області 29 995, 64 грн., витрачених на навчання
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно сталої судової практики, зокрема, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 12.12.2018 року у справі № 804/285/16, спір, який є предметом цього позову, віднесено до спору пов'язаного з питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню процесуальний строк, встановлений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, з позовних матеріалів судом встановлено, що між Управлінням поліції охорони в Київській області та ОСОБА_1 укладено Договір про навчання поліцейського за кошти поліції охорони від 22.02.2021 року №183.
22.03.2022 року ОСОБА_2 звільнено зі служби поліції наказом Управління поліції охорони в Київській області від 17.03.2022 року №35 о/с за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з пунктом 4.5 вищевказаного Договору, обов'язком поліцейського є у разі …. припинення служби в поліції до закінчення строку дії цього договору з підстав, визначених пунктами 5-11 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», … у порядку встановленому чинним законодавством України компенсувати всі витрати, понесені Підрозділом у зв'язку з проведенням навчання та утриманням Поліцейського в Навчальному закладі.
Отже, оскільки днем звільнення ОСОБА_1 згідно з наказом від 17.03.2022 року №35о/с є 22.03.2022 року, саме з цієї дати й почався місячний перебіг процесуального строку звернення до суду з цим позовом.
Разом з тим, позовна заява надійшла до суду 30.06.2022 року, тобто, з пропуском строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, у позовній заяві та ї прохальній частині позивач просить суд поновити пропущений процесуальний строк звернення до суду з наступних підстав.
Так, позивачем зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 року з метою захисту працівників Управління та їх сімей, їх особові справи були евакуйовані і будуть повернуті після закінчення/скасування воєнного стану в країні.
Разом з тим, доказів на підтвердження евакуації співробітників позивачем не долучено, інших причин в якості поважних не зазначено.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Так, позивачем зазначено про обставину введення на території України правового режиму воєнного стану, водночас, така триває з 24.02.2022 року, в той час, як наказ про звільнення ОСОБА_1 датований 17.03.2022 року.
Суд погоджується із позивачем, що обставина введення воєнного стану на території України спричинила для громадян України ряд форс-мажорних обставин, та є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, проте лише у тому випадку, коли обґрунтовано яким чином введення воєнного стану стало причиною об'єктивної неможливості звернення до суду у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, саме позивачем, проте доказів такої об'єктивної неможливості, з урахуванням вищевикладених судом обставин, до позовних матеріалів не долучено.
Крім того, згідно із Положенням про Управління поліції охорони в Київській області (нова редакція), затвердженим наказом Національної поліції України від 06.11.2015 року №54 (у редакції наказу Національної поліції від 21.02.2019 року №1046), Управління поліції охорони в Київській області є територіальним органом Національної поліції, який оперативно підпорядковується Департаменту поліції охорони.
В свою чергу, згідно з статтею 9 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (із змінами і доповненнями в редакції, чинній на день прийняття наказу від 17.03.2022 року), в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Зокрема, статтею 10 цього Закону встановлено неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану: у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Отже, позивач мав продовжувати здійснення своїх повноважень й у період дії воєнного стану.
Таким чином, судом не приймаються викладені позивачем причини пропуску строку звернення до суду як поважні.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 року (набуло статусу остаточного 16.05.2017 року). Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001 року; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008 року; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, а викладені в тексті позовної заяви обставини не є поважними.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно протягом десяти днів звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Управління поліції охорони в Київській області слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Управління поліції охорони в Київській області залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна