ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2022 року м. Київ № 640/28012/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строс" про стягнення податкового боргу,
установив:
Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строс" про стягнення податкового боргу у розмірі 341 741,04 грн з усіх рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника.
В обґрунтування позовної заяви зазначило, що за ТОВ "Строс" обліковується податковий борг у загальному розмірі 341 741,04 грн, про погашення якого відповідачу направлено податкову вимогу від 21.12.2017 №128955-17, яка залишена відповідачем без виконання. У зв'язку із несплатою відповідачем вказаного податкового боргу у добровільному порядку, позивач вимушений стягувати такий борг в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву.
Керуючись нормою частини п'ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.
Станом на час подання позову за ТОВ "Строс" обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 341 741,04 грн.
Згідно матеріалів справи, вказаний податковий борг виник у зв'язку із несплатою ТОВ "Строс" грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 29.11.2019 №0053581207, від 17.01.2018 №0042941206, від 14.02.2018 №0102161213, від 16.03.2018 №0167371213, від 12.04.2018 №0219401206, від 30.07.2018 №0479241206, від 10.12.2018 №0919981206.
Податкові повідомлення-рішення від 29.11.2019 №0053581207, від 17.01.2018 №0042941206, від 14.02.2018 №0102161213, від 16.03.2018 №0167371213, від 12.04.2018 №0219401206, від 30.07.2018 №0479241206, від 10.12.2018 №0919981206 надіслані на зареєстровану адресу ТОВ "Строс", однак поштові відправлення із вказаними рішеннями повернулись не врученими до контролюючого органу.
Контролюючим органом сформовано та надіслано на зареєстровану адресу ТОВ "Строс" податкову вимогу від 21.12.2017 №128955-17 про сплату податкового боргу, загальний розмір якого станом на 20.12.2017 складав 189 319,69 грн.
Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою, надіслано на зареєстровану адресу ТОВ "Строс", однак повернулось не врученим до контролюючого органу.
Податкова вимога від 21.12.2017 №128955-17 залишена відповідачем без виконання.
Враховуючи наявність у ТОВ "Строс" вказаного податкового боргу, який відповідач добровільно не погашає, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника.
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2022 позивач подав докази наявності станом на 31.12.2021 у ТОВ "Строс" податкового боргу з ПДВ у розмірі 357 075,56 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 54.5. статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення- рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом встановлено, що заявлені до стягнення суми грошового зобов'язання дійсно є податковим боргом.
Так, вказані суми є узгодженими, адже нараховані рішеннями контролюючого органу щодо яких відсутні відомості про їх оскарження.
При цьому, матеріали справи містять докази направлення відповідачу податкових повідомлень-рішення від 29.11.2019 №0053581207, від 17.01.2018 №0042941206, від 14.02.2018 №0102161213, від 16.03.2018 №0167371213, від 12.04.2018 №0219401206, від 30.07.2018 №0479241206, від 10.12.2018 №0919981206 на зареєстровану адресу ТОВ "Строс", однак поштові відправлення із вказаними рішеннями повернулись не врученими до контролюючого органу.
З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 ПК України вказані рішення вважаються належним чином врученими відповідачу. При цьому, відсутні відомості про оскарження таких рішень.
Відповідач у добровільному порядку не сплатив відповідні суми узгоджених зобов'язань.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, як встановлено судом, контролюючим органом сформовано та надіслано на зареєстровану адресу ТОВ "Строс" податкову вимогу від 21.12.2017 №128955-17 про сплату податкового боргу, загальний розмір якого станом на 20.12.2017 складав 189 319,69 грн.
Поштове відправлення із вказаною податковою вимогою, надіслано на зареєстровану адресу ТОВ "Строс", однак повернулось не врученим до контролюючого органу.
З урахуванням положень пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 ПК України вказана податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.
Матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення вказаного податкового боргу в добровільному порядку.
Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи що ТОВ "Строс" має податковий борг на загальну суму 341 741,04 грн, який самостійно не сплачує, наявні підстави для задоволення позову та стягнення даного боргу з відповідача.
Згідно з частиною першою статті 9, частиною першою статті 72, частиною другою статті 73, статтею 76, частинами першою, п'ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В даному випадку судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суб'єкт владних повноважень, який є позивачем у справі, не поніс витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити повністю.
Стягнути з платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Строс" податковий борг у загальному розмірі 341 741,04 грн (триста сорок одна тисяча сімсот сорок одна гривня чотири копійки).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Строс" (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41172508).
Суддя О.М. Чудак