ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2022 року м. Київ № 640/7320/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі- відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 №222/4/164/239/713 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно не перерахував йому пенсію відповідно до вказаної довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У квітні 2018 року відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова КМУ№704) та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова КМУ №103) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.
Відповідно до вказаної довідки грошове забезпечення позивача, з якого обчислювалась пенсія, визначалось з наступних складових: посадовий оклад - 8180,00 грн; оклад за військове звання - 1480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 4830,00 грн. Усього - 14 490,00 грн.
Під час перерахунку основний розмір пенсії зменшений з 90 % до 70 % від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач оскаржив їх у судовому порядку шляхом подання адміністративного позову, на що отримав постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №826/17149/18, яким зобов'язано ГУ ПФУ перерахувати та виплатити пенсію Позивачу в розмірі 90 % грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
З урахуванням цього рішення суду позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення.
У зв'язку із тим, що 24.06.2020 набрало чинності рішення Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, яким рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо підготовки та надання до управління Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення, Позивач звернувся із заявою до Військової частини НОМЕР_1 з проханням оформити та надіслати до ГУ ПФУ в м. Києві для перерахунку пенсії довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови КМУ № 704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
За результатом розгляду вказаної заяви ВЧ НОМЕР_1 оформлено та надіслала до ГУ ПФУ в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713 для перерахунку пенсії.
Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8180,00 грн; оклад за військовим званням - 1480,00 грн; надбавка за вислугу років (50 %) - 4830,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (80 %) - 11 592,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1227,00 грн; премія (35 %) - 2863,00 грн, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.
Головне управління ПФУ в м. Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії.
Позивачем оскаржено такі дії відповідача до суду. Рішенням суду від 31.08.2021 № 640/270/21 частково задоволено позовні вимоги, якими зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.04.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови КМУ № 704 з урахуванням довідки Військової частини НОМЕР_2 від 02.11.2020 №222/4/164/239/713 про розмір грошового забезпечення, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 8180,00 грн; оклад за військовим званням - 1480,00 грн; надбавку за вислугу років (50 %) - 4830,00 грн; надбавку за особливості проходження служби (80 %) - 11 592,00 грн; надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1227,00 грн; премію (35 %) - 2863,00 грн, з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу. Однак під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713 відповідач зменшив показник основного розміру пенсії з 90 % до 70 %, оскільки судовим рішенням не зобов'язано відповідача при перерахунку пенсії відповідно до довідки обчислювати основний розмір пенсії, виходячи з 90 %.
Тому на підставі рішення суду ГУ ПФУ в м. Києві з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії Позивачу з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 8180,00 грн; оклад за військове звання - 1480,00 грн; процентна надбавка за вислугу років (50 %) - 4830,00 грн. надбавка за особливості проходження служби (80 %) - 11 592,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1227,00 грн; премія (35 %) - 2863,00 грн. Усього - 30 172,00 грн.
Пенсія позивача складає 27 154,80 грн (90 % х 30 172,00 грн), що підтверджується листом ГУ ПФУ в м. Києві від 27.01.2022 № 2600-0202-8/14809 з долученими до нього розрахунками.
Однак відповідач, посилаючись на обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовцям десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачує пенсію Позивачу не в повному розмірі при цьому з урахуванням показника основного розміру пенсії 70 % від суми грошового забезпечення.
Позивач вважає такі обмеження розміру його пенсії з боку відповідача є протиправними.
Позивач звернувся до Пенсійного фонду з проханням здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до довідок Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713 без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.04.2019.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 27.01.2022 № 2600-0202-8/14809 повідомлено позивача, що пенсія призначена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства, відтак не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У зв'язку з чим позивач вважає, що належним способом захисту його порушених прав є звернення до суду.
Розглянувши позовні вимоги та наявні докази в справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 %, до категорії 2 - 95 %.
Як зазначено та встановлено вище, позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України від 08.07.2011 №3668-VII «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (надалі - Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (надалі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 p., до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Тобто зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії, не є підставою для зменшення розміру призначеної Позивачу пенсії під час проведення Відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
Внесені Законом № 3668-VII та Законом № 1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Таким чином, при перерахунку пенсії Відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, що діяла на час призначення Позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV).
Однак, Законом №2262-ХІІ та Законом №1058-IV також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Також варто зауважити, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а стаття 13 цього Закону регулює лише порядок призначення пенсій. Відповідно зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, які б давала підстави для зменшення основного розміру пенсії позивачу, не вносилися.
Оскільки перерахунок пенсії пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (№ Пз/9901/58/18).
Таким чином, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713 у розмірі 70 % від суми грошового забезпечення є протиправними.
Щодо вимоги про виплату пенсії без обмеження максимального розміру, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
З 01.01.2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-ІХ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 1769,00грн., з 01 липня - 1854,00 грн., з 1 грудня 1934,00 грн.
Проте, позивач доводить свою позицію рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/1016, яким ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ визнає неконституційною. У ст.152 Конституції України зазначалось, що закони та інші акти за рішеннями Конституційного Суду України визнають неконституційними повністю чи окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухваленні або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але на раніше дня його ухвалення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 06.12.2016 року №1774-VІІІ встановлено обмеження до 31.12.2017 року. Тобто, рішення Конституційного Суду України не скасовує обмеження пенсії на 2017 рік, а тому дії органів Пенсійного фонду України є правомірними. Враховуючи також те, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/1016 не змінює порядок нарахування пенсій до винесення даного рішення.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Так, обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону N 2262-ХІІ та статтею 2 Закону N 3668-VI.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
В контексті викладеного, суд зазначає, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону N 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 16.04.2020 у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону N 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18.
При вирішенні даної справи суд враховує, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону N 3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону N 2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016.
Зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону N 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії після її перерахунку з 01.01.2019 з обмеженням максимального розміру.
Аналогічні позиції щодо відсутності підстав для обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців викладені і у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 №222/4/164/239/713 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.11.2020 № 222/4/164/239/713 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 908,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Смолій