ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2022 року м. Київ № 640/10074/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Тернопільській області
до Державного концерну «Укроборонпром»
про стягнення податкового боргу
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі по тексту - позивач), адреса: 46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1 до Державного концерну «Укроборонпром» (далі по тексту - відповідач), адреса: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36, в якій позивач просить стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих Державний концерн «Укроборонпром» та за рахунок готівки, що належить відповідачу податкову заборгованість в сумі 836 394,15 грн, в тому числі по платежах:
- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 804 961,07 грн;
- земельний податок з юридичних осіб в сумі 31533,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Тернопільській області послалося на те, що Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» (надалі по тексту - ТД НТП «Промінь») станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом, що підтверджується рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року № 500/442/20, що набрало законної сили.
Податковим органом неодноразово вчинялися дії щодо погашення відповідно заборгованості, зокрема на підставі інкасових доручень щодо стягнення відповідної заборгованості ТД НТП «Промінь» з банківських рахунків, що були повернуті банком без виконання.
Враховуючи те, що Державний концерн «Укроборонпром» є засновником ТД НТП «Промінь», а також власником майна останнього, а ТД НТП «Промінь» не вчиняються дії щодо погашення заборгованості, податковий орган виконав всі передумови для стягнення відповідної заборгованості відповідно до ст. 96 ПК України.
Станом на момент звернення до суду податковий борг відповідачем не погашений, що стало підставою для звернення контролюючого органу до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем 09 липня 2021 року подано до суду відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого податковий орган щодо задоволення позовних вимог заперечує, з підстав безпідставності доводів викладених у позовній заяві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
ТД НТП «Промінь» зареєстроване як юридична особа 29 червня 2006 року та перебуває на обліку в контролюючого органу, як платник податків, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що останній несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму в розмірі 707740,22 грн, з них:
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 672524,91 грн, в тому числі 55751,70 грн за штрафними санкціями;
- із земельного податку з юридичних осіб в сумі 35215,31 грн.
Головним управлінням ДПС у Тернопільській області до Тернопільського окружного адміністративного суду було подано позовну заяву до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про стягнення податкового боргу в розмірі 707740,22 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року по справі №500/442/20 відкрито провадження у відповідні справі.
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 12 березня 2020 року позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про стягнення податкового боргу, задовольнив в повному обсязі.
Стягнув з рахунків у банках Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить Тернопільському державному науково-технічному підприємству «Промінь» кошти у розмірі податкового боргу в сумі 707740 (сімсот сім тисяч сімсот сорок) грн 22 коп., з яких:
- 672524 (шістсот сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 91 коп. з платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на р/р UA198999980313090029000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 30 1401010;
- 35215 (тридцять п'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн 31 коп. з платежу земельний податок з юридичних осіб на р/р UA748999980334119811000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010500.
15 квітня 2020 року Тернопільським державним науково - технічним підприємством «Промінь» було подано до відповідного суду заяву від 14 квітня 2020 року про розстрочення виконання судового рішення від 12 березня 2020 року у справі № 500/442/20 строком на 1 рік шляхом сплати, починаючи з квітня 2020 року по лютий 2021 року включно по 58978 грн 30 коп. щомісячно, з яких 56043 грн 69 коп. в рахунок погашення податкового боргу з платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 2934 грн 61 коп. з платежу земельний податок з юридичних осіб, та в березні 2021 року - 58978 грн 92 коп., з яких 56044 грн 32 коп. в рахунок погашення податкового боргу з платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 2934 грн 60 коп. з платежу земельний податок з юридичних осіб.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 заяву Тернопільського державного науково - технічного підприємства «Промінь» від 14 квітня 2020 року про розстрочення виконання судового рішення, - задоволено. Розстрочено виконання судового рішення від 12.03.2020 у справі № 500/442/20 про стягнення з рахунків у банках Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить Тернопільському державному науково-технічному підприємству "Промінь" коштів у розмірі податкового боргу в сумі 707740 (сімсот сім тисяч сімсот сорок) грн 22 коп., з яких: 672524 (шістсот сімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 91 коп. з платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на р/р UA198999980313090029000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 30 1401010; 35215 (тридцять п'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн 31 коп. з платежу земельний податок з юридичних осіб на р/р UA748999980334119811000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010500, на дванадцять місяців рівними платежами, починаючи з квітня 2020 року до лютого 2021 року включно по 58978 грн 30 коп. щомісячно, з яких: 56043 грн 69 коп. в рахунок погашення податкового боргу з платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); 2934 грн 61 коп. з платежу земельний податок з юридичних осіб, та в березні 2021 року 58978 грн 92 коп., з яких: 56044 грн 32 коп. в рахунок погашення податкового боргу з платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); 2934 грн 60 коп. з платежу земельний податок з юридичних осіб.
Сплата грошового зобов'язання визначених відповідним рішенням ТД НТП «Промінь» здійснювалась не у повному обсязі, що не заперечується сторонами.
З урахуванням приписів статті 95 ПК України Головним управлінням ДПС у Тернопільській області вживатись заходи щодо списання коштів з рахунків ТД НТП «Промінь» шляхом виставлення інкасових доручень (розпоряджень) на рахунки підприємства:
№1035-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: на рахунку не акумульовано кошти на виконання даного рішення);
№1042-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: рахунок розподільчий, валютний, внутрішньобанківський);
1018-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: на рахунку не акумульовано кошти на виконання даного рішення);
№1034-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: рахунок призначений для відшкодування страхових виплат);
№1043-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: раніше накладений арешт іншим виконавчим документом);
№1040-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: рахунок розподільчий, валютний, внутрішньобанківський);
№1066-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: раніше накладений арешт іншим виконавчим документом);
№1044-13 від 27 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: раніше накладений арешт іншим виконавчим документом);
№1113-13 від 18 січня 2021 року (повернуто без виконання з підстав: раніше накладений арешт іншим виконавчим документом);
№1075-13 від 26 лютого 2021 року (повернуто без виконання з підстав: кошти на рахунку платника накопичені для списання за іншим виконавчим документом);
№1050-13 від 18 січня 2021 року (часткова сплата 887,22 грн);
№1791-13 від 02 жовтня 2020 року (часткова сплата 181,43 грн);
№20046-13 від 15 грудня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа);
№20038-13 від 15 грудня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів на спец. рахунку);
№20050-13 від 15 грудня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа);
№20041-13 від 15 грудня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа);
№20037-13 від 15 грудня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів на розподільчому рахунку);
№158582-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158744-54 від 12 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158577-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158560-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158758-54 від 12 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів на розподільчому рахунку. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158579-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта),
№158553-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158583-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158572-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158726-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: у зв'язку з відсутністю коштів для виконання цього документа. Вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158587-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158588-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: вказаний невірний код ЄДРПОУ клієнта);
№158571-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: списання коштів, зі спеціального рахунку відкритого для страхових виплат);
№10864-13 від 12 листопада 2020 року (повернуто без виконання з підстав: кошти на рахунку платника накопичені для списання за іншим виконавчим документом);
№10870-13 від 12 листопада 2020 року (повернуто без виконання з підстав: накладений арешт іншим виконавчим документом);
№10865-13 від 12 листопада 2020 року (повернуто без виконання з підстав: списання коштів, зі спеціального рахунку відкритого для страхових виплат);
№20025-13 від 11 грудня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: списання коштів, зі спеціального рахунку відкритого для страхових виплат);
№10872-13 від 12 листопада 2020 року (повернуто без виконання з підстав: Кошти на рахунку платника накопичені для списання за іншим виконавчим документом);
№158580-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: відсутністю коштів на рахунку платника);
№15869-54 від 07 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: відсутністю коштів на рахунку платника);
№158750-54 від 12 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: відсутністю коштів на рахунку платника);
№158731-54 від 12 серпня 2020 року (повернуто без виконання з підстав: відсутністю коштів на рахунку платника);.
Листом від 20 січня 2020 року №160/10/19-00-10-13/1315 Головне управління ДПС у Тернопільській області відповідно до пункту 96.4 статті 96 ПК України, звернулося до ДК «Укроборонпром» з пропозицією розірвання трудового договору з керівником такого підприємства, а також щодо прийняття рішення про погашення податкового боргу, саме надання переліку майна, яке не входить до цілісного майнового комплексу для опису в податкову заставу та надання згоди на його реалізацію в рахунок погашення податкового боргу підприємства.
Листом від 17 лютого 2020 року №UOP - 1239 ДК «Укроборонпром» розглянуло лист від 20 січня 2020 року, та зазначило, що процедура віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, у тому числі казенних, а також визначення майна як джерела погашення податкового боргу платника податків визначена Положенням про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29 грудня 2010 року №1954.
Крім того, зауважено про відсутність майна, яке може бути запропоноване як джерело погашення податкового боргу, та заперечує щодо продажу активів ТД НТП «Промінь» у будь-який спосіб. Щодо розірвання трудового договору з керівником ТД НТП «Промінь» Концерн наразі не розглядає зазначене питання.
Листом від 17 грудня 2020 року Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось до ДК «Укроборонпром» про виділення майна для опису в податкову заставу та надання згоди на його реалізацію в рахунок погашення податкового боргу підприємства.
Листом від 02 лютого 2021 року №UOP - 4.5-855 ДК «Укроборонпром» розглянуло лист від 17 грудня 2021 року, та зазначило, що заперечує щодо виділення майна для опису в податкову заставу, натомість відповідно до плану надходжень від реалізації продукції (роботи, послуг), пропонує орієнтований термін виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/442/20 від 04 травня 2020 року - березень 2021 року.
Листом від 26 лютого 2021 року №3029/6/19-00-13-14/4490 Головне управління ДПС у Тернопільській області просить відповідно до пункту 96.4. статті 96 Податкового кодексу України розірвати договір (контракт) з керівником ТДНТП «Промінь».
Листом від 25 березня 2021 року № UOP 4.5-2491 ДП «Укроборонпром» щодо Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» зі змісту якого було розроблено картку ефективності та ключові показники КРІ директора, які включають включають у тому числі підвищення чистого фінансового результату (прибутку), продуктивності праці, погашення накопиченої заборгованості з податків та інших загальнообов'язкових платежів, тощо. Також проінформовано, що після підписання директором ТДНТП «Промінь» зазначеної картки ефективності, з ним було укладено додаткову угоду до контракту терміном до 20 серпня 2021 року
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 20.1.34 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств регулюється статті 96 ПК України
Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
1) виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
2) затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
4) прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
За змістом пункту 96.2 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;
2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;
3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
4) виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.
Пунктом 96.2 статті 96 ПК України регламентує, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Виникнення у державного або комунального підприємства податкового боргу є підставою для розірвання трудового договору (контракту) з керівником такого підприємства (пункт 96.4 статті 96 ПК України).
Відповідно до пункту 96.5 статті 96 ПК України трудові договори (контракти), що укладаються з керівником державного або комунального підприємства, повинні містити положення про зазначену відповідальність, що є їх істотною умовою.
Норми цього пункту не поширюються на випадки виникнення податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) або невиконання або неналежного виконання державними органами зобов'язань щодо оплати товарів (робіт, послуг), придбаних у такого платника податків за рахунок бюджетних коштів, з надання платнику податків субсидій або дотацій, передбачених законодавством або з повернення платнику податків надміру внесених податків та зборів чи їх бюджетного відшкодування згідно з цим Кодексом та податковим законодавством України.
Пунктом 96.6 статті 96 ПК України визначено, що будь-які договори про передачу акцій (інших корпоративних прав), що перебувають у державній або комунальній власності, в управління третім особам повинні містити зобов'язання таких третіх осіб щодо недопущення виникнення податкового боргу після такої передачі, а також умову щодо припинення дії договору в разі виникнення податкового боргу, право відповідно держави або територіальної громади на одностороннє (позасудове) розірвання таких договорів у разі виникнення такого податкового боргу.
Тобто, стаття 96 ПК України зобов'язує контролюючий орган звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство у тому випадку, якщо:
а) не отримано відповіді органу виконавчої влади протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного подання контролюючого органу;
б) отримано відповідь про відмову у задоволенні його вимог.
Аналіз зазначених вище норм також дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків-боржник, з поданням щодо прийняття рішення, є неможливість погашення податкового боргу з суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації.
В даному випадку Державний концерн «Укроборонпром» не є органом виконавчої влади, а є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром». Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копією Статуту ДК «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1229).
Державний концерн «Укроборонпром» (надалі - Концерн) утворено постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2010 року № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» із включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком до постанови.
Відповідною постановою, Тернопільське державне науково-технічне підприємство «Промінь» було включено до складу учасників Концерну.
Відповідно до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром».
Суб'єкти управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є:
Кабінет Міністрів України;
Державний концерн «Укроборонпром».
Концерн є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.
Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.
У процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн:
здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників Концерну;
створює підприємства, спільні підприємства та інші юридичні особи, засновані на державній власності в оборонно-промисловому комплексі, приймає рішення щодо їх реорганізації та ліквідації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» затверджено Статут Концерну.
Відповідно до Статуту Концерн утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами (пункт 17 Статуту Концерну).
Учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності; зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов'язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення (пункт 13 Статуту Концерну).
Відповідно до пунктів 5-10 Статуту Концерн набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Концерн має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, знак для товарів і послуг, логотип, печатки та штампи із своїм найменуванням і зображенням логотипу та бланки.
Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань.
Концерн відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення.
Концерн не несе відповідальності за зобов'язаннями його учасників.
Учасники не несуть відповідальності за зобов'язаннями Концерну.
Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями Концерну, а Концерн не відповідає за зобов'язаннями держави.
Згідно пункту 29 Статуту джерелами формування майна Концерну є:
майно, передане в установленому порядку Концерну;
доходи від господарської діяльності, а також доходи від операцій з цінними паперами, капітальних вкладень;
майно, придбане в установленому порядку у юридичних і фізичних осіб;
кредити банків та інших фінансових установ;
внески учасників Концерну;
інше майно, набуте відповідно до законодавства.
Майно Концерну становлять відображені в його балансі оборотні та необоротні активи, що є державною власністю. Концерн володіє, користується та розпоряджається майном на праві господарського відання відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 3.6 Статуту ТД НТП «Промінь» затвердженого Наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 14 березня 2017 року № 92 Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всіма належними йому коштами та іншим майном, на яке згідно чинним законодавством України може бути звернене стягнення.
Відповідно до пунктів 3.7-3.8 Статуту ТД НТП «Промінь» Держава та Концерн не несуть відповідальність за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та Концерну.
Водночас відповідно до пунктів 5.1-5.2 Статуту ТД НТП «Промінь» статутний капітал Підприємства формується шляхом передачі Концерном нерухомого майна, коштів, цінних паперів, іншого майна та майнових прав. Статутний капітал вважається сформованим з дати передачі в установленому порядку Підприємству майна, що закріплюються за ним на праві господарського відання, або з дати зарахування відповідних коштів на банківський рахунок Підприємства.
Відповідно до частини 5 статті 74 Господарського кодексу України держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Аналіз наведених норм в контексті встановлених судом обставин, дозволяє дійти висновку, що Державний концерн «Укроборонпром», який виступає, як уповноважений суб'єкт господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань та в свою чергу не несе відповідальності за зобов'язаннями ТД НТП «Промінь».
За таких обставин, застосування позивачем статті 96 Податкового кодексу України при зверненні до суду з даним позовом, є невірно обраним способом захисту порушеного права.
Між тим, за загальними правилами, викладеними у пункті 87.5 статті 87 і у пункті 95.22 статті 95 ПК України, у разі, якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи.
Контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку.
Відтак, для цілей звернення контролюючого органу (Позивача) до Відповідача з поданням та стягнення з нього сум податкового боргу, Контролюючий орган має довести вжиття ним всіх вичерпних заходів щодо погашення податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до ДК «Укроборонпром» та звернення з позовом до нього.
Зокрема, для цілей стягнення боргу ТД НТП «Промінь» з Відповідача, Позивач має, крім іншого, довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень пункту 96.2 ПК України, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень пункту 87.5 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 ПК України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.
Звертаючись до суду із даним позовом контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було використано повний перелік дій, визначених законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства саме в заявленій частині.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про недоведеність Позивачем встановлених статтею 96 ПК України умов для звернення стягнення податкового боргу на кошти державного підприємства, а відтак не вбачає підстав для стягнення з ДК «Укроборонпром».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К/800/48708/15 від 29 травня 2017 року.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно частини 1 статті 6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Тернопільській області відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник