ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2022 року м. Київ № 640/15641/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
до ОСОБА_1
простягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 43141267) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адрес: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути податковий борг з ОСОБА_1 у розмірі 324 862,90 грн., з яких: з ПДФО у сумі 299 925,76 грн., з військового збору у сумі 24 937,14 грн. (оподаткування доходу у вигляді анульованого (прощеного) боргу).
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що зазначена сума податкового боргу виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань, згідно податкових повідомлень - рішень № 0044954202, № 0044984202, № 004504202, № 0045014202 від 14.06.2019.
Оскільки вказані суми податкових зобов'язань не були сплачені та набули статусу податкового, відповідачу направлена податкова вимога № 16647-10 від 07.10.2019.
Відтак, враховуючи наявну суму податкового боргу, яка не погашена, позивач просить прийти рішення про стягнення цього боргу.
Позиція відповідача.
Відповідачка зазначає, що позовна заява подана без дотримання вимог от. 160 КАС України. Так, не зазначено код юридичної особи, ціну позову, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Між тим, відповідачка звертає увагу на те, що сума податкового боргу виникла на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань згідно вищезгаданих рішень, у яких було зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_2 .
Вказані рішення - повідомлення, як зазначає відповідачка, були нібито направлені позивачем 14.06.2019 р., 26.04.2019 р. та 22.11.2019 р. (згідно доданих поштових конвертів) за адресою: АДРЕСА_3 .
Але, як зазначає відповідачка, з наявних поштових конвертів неможливо встановити, які саме документи (рішення повідомлення) були їх направлені, відсутній опис вкладення.
Відповідачка додає, що згідно вказаних рішень її адресою є: АДРЕСА_2 , а за матеріалами справи вбачається, що її зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 , але за вказаними адресами, податкова вимога їй не надсилалися.
При цьому, Акт перевірки, як зазначає відповідачка, вона також не отримувала (заява від 16.06.2022).
Між тим, за наявною у справі вимогою (корінця), як зазначає відповідачка, не вбачається, що її підписала (отримала) саме ОСОБА_1 . Відповідачка стверджує, що на корінці відсутній її підпис, прізвище та ініціали особи, яка отримала податкову вимогу та дата вказаного отримання.
Відповідачка звертає увагу на те, що законодавство пов'язує виникнення у фізичної особи обов'язку сплатити грошове зобов'язання із фактом особистого вручення їй чи законному представникові податкового повідомлення-рішення або надсилання його рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання або останнім відомим місцезнаходженням.
В зв'язку з цим, на думку відповідачки, матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів направлення ОСОБА_1 вищевказаних податкових вимог, а отже обов'язок сплати вказаних коштів позивачем не доведено.
Крім того, відповідачка зазначає, що КАС України встановлює, що суб'єкт владних повноважень може звернутися до з суду з позовом про стягнення податкового боргу з платника податків-фізичної особи протягом 3-х місяців з дня виникнення відповідних підстав, які надають право на звернення.
При цьому, як зазначає відповідачка, податкове законодавство визначає спеціальні строки, відповідно до яких може розпочинатися процедура стягнення податкової о боргу. Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Додає відповідач, що надсилання податкової вимоги платнику податку має процесуальне значення, оскільки з моменту її надсилання платнику розпочинається строк відліку звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу. Отже, в контролюючого органу виникає право на звернення до суду з відповідним позовом лише після спливу 60 календарних днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги.
Відповідачка наполягає, що, як вбачається з матеріалів справи поштові відправлення позивачем надсилалися у 2019 році, останній у листопаді 2019 р., тобто позовну заяву подано з пропуском строку зазначеного в ст. 122 КАС України.
Відповідачка одночасно просила залишити позов без руху та відмовити у задоволенні позову.
При цьому, відповідачка окремо зазначає, що з 17.06.2021 припинена підприємницька діяльність (у період з 27.02.2019).
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою судді від 10.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Копія ухвали вручена відповідачці на руки 14.06.2021.
Ухвалою суду від 19.05.2022 у сторін витребувані додаткові матеріали та відомості.
Ухвалою від 14.06.2022 продовжено строк виконання зазначеної ухвали.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.
Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У свою чергу, відповідно п/п. 14.1.156. ПК України «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
У даному випадку податкові зобов'язання за вищезгаданими ППР сформовані внаслідок проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 26.04.2019 № 965/26-15-42-02-30/2627821285.
Перевірка проведена з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «ОТП Банк» (ЄДР 21685166) фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Між тим, власне в Акті перевірки зазначається, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО ДФС України в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримала доходи у загальній сумі 1 124 064,77 грн за ознакою доходу 126 (додаткове благо).
Надалі, в Акті перевірки зазначається, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 в 2017 році відповідно даних ЦБД ДРФО ДФС України мала взаємовідносини з AT «ОТП Банк» (ЄДР 21685166) та отримала оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді основної суми боргу, анульованої кредитором, що підтверджується інформацією AT «ОТП Банк» (ЄДР 21685166) (лист від 16.10.2018 №03-05-19-6/7689). Додається, що фізичній особі ОСОБА_1 направлено лист ГУ ДФС у м. Києві від 29.03.2018 №13817/Ф/26-15-13-04-20 щодо виконання обов'язку подання декларації про майновий стан та доходи за 2017 та декларування доходу як додаткове благо.
Зазначається також в Акті перевірки, що AT «ОТП Банк» відповідно до вимог п.п. «б» п. 176.2 ПК України подано до контролюючого органу податковий розрахунок за формою 1-ДФ за І кв. 2017р., в якому відображено нарахований та виплачений дохід у вигляді анулювання (прощення) боргу за ознакою доходу - 126 (дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 в сумі 1 124 064,77 гривень.
В Акті також зазначається, що на лист ГУ ДФС у м. Києві №67719/10/26-15-13-04-22 від 21.09.2018 AT «ОТП Банк» направив відповідь листом від 16.10.2018 №03-05-19-6/7689, в якому повідомляє, що в звіті форми 1-ДФ за І квартал 2017 року з ознакою доходу «126» відображена сума анульованої (прощеної) заборгованості (основного тіла кредиту), за самостійним рішенням банку, з відповідним повідомленням боржника про прощення боргу в порядку передбаченому п.п. «д» 164.2.17 ПК України, шляхом укладення додаткового договору про прощення боргу.
Відтак, сформовані висновки акту перевірки та встановлено порушення:
п. 179.1. ПК України з урахуванням вимог п/п. 49.18.4 ПК України - не подано до контролюючого органу за податковою адресою податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2017 рік;
п/п. «а» п. 176.1, п. 44.1, п. 44.3 ПК України - не надано до перевірки Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;
п/п. 168.2.1 з урахуванням вимог п.п. «д» п/п. 164.2.17 ПК України - не задекларовано річний оподатковуваний дохід за 2017 у сумі 1 124 064,77 грн, та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 202 331,66 гривень;
- п/п. 1.2, п/п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2017 рік у сумі 16 860,97 грн.
Копія акту від 26.04.2019 направлена 26.04.2019 на адресу відповідачки (а.с. 30) - АДРЕСА_3 .
Як вбачається з наданих ГУ ДПС витягів з баз реєстраційних даних «Результати звірки з ДРФО», за відомостями «реєстраційні дані» «довідкові» у період з 27.02.2019 по 26.11.2020, тобто у період формування акту перевірки, ППР та податкової вимоги, вказана адреса зареєстрована як адреса платника податків (ФОП), що нею не заперечується та не спростовується.
Слід зазначити, що відповідно до п. 70.7. ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що лише 23.11.2019, згідно з реєстраційними даними, проведено фіксування адреси відповідачки - АДРЕСА_4 як адреса платника згідно даних ДРФО.
Слід зазначити, що судом у відповідачки витребовувались копії сторінок паспорту відносно місць проживання, однак, вказані відомості не надані суду.
Що стосується направлення Акту перевірки, слід зазначити, що поштове відправлення з ним, яке направлено за адресою АДРЕСА_3 , повернуто податковому органу без вручення з довідкою пошти від 27.05.2019 «за закінченням встановленого строку зберігання», а відтак, в силу п. 86.4., п. 42.2., абзаців 2 - 3 п. 58.3, абз. 6 п. 42.4. ПК України Акт вважається врученим відповідачу в силу закону.
Так, відповідно до п. 42.2. ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз. 6 п. 42.4. ПК України).
В матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідачкою дій податкового органу, пов'язаних з проведенням перевірки, оформленням її результатів.
Щодо власне ППР.
За результатами перевірки сформовані податкові повідомлення-рішення від 14.06.2019:
№ 0044954202, відповідно до якого відповідачці збільшено грошове зобов'язання за платежем «ПДФО» всього на 252914,58 грн., з яких 202331,66 грн. за основним платежем, за штрафними санкціями - 50582,92 грн.
№ 0044984202, відповідно до якого відповідачці визначено грошове зобов'язання за платежем «ПДФО» на 170 грн. штрафних санкцій,
№ 004504202, відповідно до якого відповідачці визначено грошове зобов'язання за платежем «ПДФО» на 510,00 грн. штрафних санкцій,
№ 0045014202, відповідно до якого позивачці збільшено грошове зобов'язання за платежем «військовий збір» на 21076,21 грн., з яких 16860,97 грн. за основним платежем та на 4215,24 грн. за штрафними санкціями.
Вказані ППР направлені 14.06.2019 на адресу відповідачки - АДРЕСА_3 (а.с. 30). Як вже зазначалося вище, за наявними реєстраційними даними у період з 27.02.2019 по 26.11.2020, тобто у період формування ППР, вказана адреса зафіксована як адреса платника податків (ФОП) та, як також зазначалося, лише 23.11.2019 проведено фіксування адреси відповідачки - АДРЕСА_4 як адреса платника згідно даних ДРФО. Що стосується адреси АДРЕСА_2 , яка зазначена в ППР, вона є адресою реєстрації відповідачки у період з 24.01.2006 по 04.04.2017. ППР фактично направлялися на адресу відповідачки АДРЕСА_3 , що не впливає на чинність ППР та належність повідомлення відповідачки про нараховані зобов'язання, оскільки як ФОП ОСОБА_1 , так і фізична особа ОСОБА_1 уособлені в одній особі - в особі ОСОБА_1 .
У даному випадку ППР надіслані за відомою адресою, що відповідає правилам п. 58.3. ПК України щодо надіслання ППР за останньою відомою адресою - АДРЕСА_3 .
Щодо вручення ППР, слід зазначити, що поштове відправлення з ними повернуті податковому органу без вручення, а відтак, в силу п. 58.3., п. 42.2., п. 42.5. ПК України ППР вважаються врученими відповідачу в силу закону.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 140/30/20 жодна норма податкового законодавства не зобов'язує податковий орган здійснювати заходи для з'ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв'язку, кур'єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги, що у даному випадку застосовне і до ППР, оскільки їх направлення здійснюється за єдиними правилами. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи, що також застосовне і до обставин надіслання ППР.
Як вбачається з відзиву, відповідачка в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що з конвертів неможливо зрозуміти, які саме документи були надіслані.
У зв'язку з цим та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 140/30/20, слід зазначити, що відповідно до згаданих вище норм ПК України ППР надсилається з повідомленням про вручення. Між тим, хоча формування опису вкладення до таких відправлень не передбачено Правилами надання послуг поштового зв'язку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, та ними ж не передбачено зазначення реквізитів документа, що надсилається, позивачем на них зроблені короткі відмітки «Акт», «ППР», що дозволяє ідентифікувати відповідні відправлення.
Відповідно до наявного розрахунку пені (а.с. 36, 38), вказані вище грошові зобов'язання проведені в ІКПП (Інтегрованій картці платника податків) станом на граничний строк сплати - 16.09.2019, тобто з урахуванням нормативів поштового обігу (щодо повернення ППР без вручення) та нарахована пеня: з військового збору 3860,90 грн., з ПДФО - 46331,18 грн.
Одразу слід зауважити, що вказані ППР не є предметом оскарження та перегляду у даній справі. Оцінка правомірності ППР знаходиться поза межами компетенції суду у даній справі.
Зустрічний позов відносно них до суду не заявлявся.
Доказів оскарження чи скасування ППР, як і нарахованої пені, суду не надано.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу (постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 140/30/20).
Так, відповідно до п/п. 14.1.175. ПК України «податковий борг» - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи положення та строки, визначені у п. 57.3. ПК України, а також те, що податкові зобов'язання не були сплачені, як і не були оскаржені, вказані податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Пунктом п. 59.1. ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.3. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
При цьому, відповідно до п. 59.4. ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5. ПК України).
У даному випадку, податковим органом сформована податкова вимога №16647-10 від 07.10.2019.
Визначено суму боргу 328 862,90 грн. та структуру: 299925,76 грн. за платежем (КБК) « 11010500» та 24937,14 грн. за платежем (КБК) « 1101101». Із загальної суми боргу розподілене по категоріям платежів: за основним платежем 219192,63 грн., штрафні санкції - 55478,16 грн., пеня 50192,11 грн.
Вказана податкова вимога від 07.10.2019 надіслана 22.11.2019 за адресою, зазначеною в ній, - АДРЕСА_3 . Як вже неодноразово зазначалося, за наявними реєстраційними даними у період з 27.02.2019 по 26.11.2020, тобто у період формування податкової вимоги, вказана адреса зафіксована як адреса платника податків (ФОП), та, як також зазначалося, лише 23.11.2019 проведено фіксування адреси відповідачки - АДРЕСА_4 як адреса платника згідно даних ДРФО, тобто після складання та направлення податкової вимоги. Надіслання податкової вимоги за цією адресою відповідає правилам п. 58.3. ПК України щодо надіслання документів за останньою відомою адресою - АДРЕСА_3 , що застосовується і до правил направлення податкових вимог (п. 59.1. ПК України).
Однак, податкова вимога була не була вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин та з урахуванням нормативів поштового обігу повернута з незалежних від податкового органу причин (з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання»), а відтак, в силу приписів п. 59.1, абзаців 2 - 3 п. п. 58.3., п. 42.2., абз. 6 п. 42.4. ПК України податкова вимога вважається врученою в силу закону.
Доказів оскарження чи скасування зазначеної вимоги суду не надано.
Між тим, лише 03.06.2021 (дата поштового штемпеля) ГУ ДПС звернулося з позовом до суду, що протягом 1,5 року надавало відповідачці можливість оскаржити відповідні нарахування, однак, відповідачка не скористалась такою можливістю.
При цьому, судом враховується, що про відносини з банком та прощення боргу відповідачці було відомо ще у період відносин з банком та укладання як основного договору так і угоди про прощення боргу. Тобто, ще у той період відповідачці повинно було бути відомо про застосування до цих відносин ПК України щодо нарахування та сплати ПДФО та військового збору, що зумовлює необхідність протягом розумного часу цікавитись своїми відносинами з податковим органом.
Відповідно до п/п. ПК України 20.1.34. контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11. ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Слід додати, що відповідно до п. 95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
В контексті наведеного слід додати, що згідно із п. 41.2 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
У свою чергу, згідно з п. 95.2 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
У даному випадку, після формування податкової вимоги та її направлення відповідачці, минуло майже 1,5 роки, а відтак, ГУ ДПС має право звернутися до суду із стягненням цього боргу.
Відповідачем не надано суду доказів сплати податкового боргу. Наявність боргу підтверджується згаданими наданими позивачем до справи обліковими та довідковими матеріалами.
При цьому, суд знову звертає увагу, що законність вищезгаданих ППР не є предметом розгляду у даній справі.
Враховуючи викладене, а також відсутність даних щодо сплати станом на день прийняття рішення у справі боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується доводів відповідачки відносно того, що позов має недоліки, слід зазначити, що на титульній сторінці позову наявний код ЄДР заявника (на бланку), зазначена ціна позову - 324 862,90 грн., яка зазначена і у прохальній частині позову, заявником визначено хід подій на стадії досудових процедур, наявна дата реєстрації позову.
Відтак, суд не вбачає наявності у позові недоліків, які перешкоджають відкриттю провадження у справі та розгляду справи по суті, а відтак не вбачає підстав для залишення позову без руху.
Що стосується доводів відповідачки відносно строків давності, строків звернення до суду, слід зазначити, відповідно до п/п. 102.2.2. ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано, що має місце у даному випадку.
Слід додати, що відповідно до п. 102.4. ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, що має місце у даному випадку, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Більш того, відповідно до абз. 10 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції Закону № 533-IX від 17.03.2020 та на час звернення до суду) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, чим і керується суд у даній справі.
Відтак, доводи відповідачки не підтверджуються нормативно, не спростовують висновків суду у даній справі.
Враховуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДР ВП 44116011) задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 324 862,90 грн., з яких:
з ПДФО - 299 925,76 грн. (КБК 11010500),
з військового збору - 24 937,14 грн. (КБК 11011001).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.
Суддя О.А. Кармазін