ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2022 року м. Київ № 640/9843/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції у місті Києві
провизнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київській області № 55 від 08.03.2022 року в частині притягнення інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Київській області № 49 о/с від 16.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора- чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області в раніше присвоєному званні старшого лейтенанта;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.03.2022 року по день винесення судового рішення у даній справі та судові витрати по справі.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд зауважує, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено з позовної заяви, предметом даного позову є звільнення позивача зі служби в поліції та з посади інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області наказом від 16.03.2022 року №49о/с внаслідок реалізації наказу Головного управління Національної поліції у Київській області від 08.03.2022 року № 55, таким чином, для даних правовідносин строк звернення до суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України складає один місяць.
Дослідивши зміст позовної заяви та долучені представником позивача позовні матеріали, судом встановлено, що про існування наказу від 08.03.2022 року № 55 позивачу стало відомо 12.03.2022 року, а із наказом від 16.03.2022 року №49о/с позивач особисто ознайомлена під власноручний підпис 16.03.2022 року, згідно з розпискою на цьому наказі, копію якого долучено до позовних матеріалів.
Таким чином, строк звернення до суду для оскарження наказу від 08.03.2022 року №55 сплив 13.04.2022 року, а для оскарження наказу від 16.03.2022 року №49о/с - 18.04.2022 року.
В той же час, згідно з відбитком штемпеля ПАТ «Укрпошта» на конверті, в якому надійшла позовна заява із додатками, остання вважається поданою до суду 29.06.2022 року, тобто, з пропуском місячного процесуального строку звернення до суду.
В свою чергу, представником позивача заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду (розділ Х позовної заяви), в обґрунтування якого зазначено, що: «…в наслідок звільнення позивач зазнала скрутного матеріального положення, що унеможливило на тривалий період можливість звернутись за належною правничою допомогою, з метою поновлення своїх законних прав та інтересів.
За наслідками звернення за правничою допомогою фахівця в галузі права, представником позивача було скеровано запит на надання матеріалів службового розслідування з метою всебічного з'ясування всіх обставин у справі, і тільки після отримання відповіді разом з додатками від 08.06.2022 стало можливим вивчення, формування та подання позову до суду з метою відновлення порушених прав.
24.02.2022 відбулося повномасштабне вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, що потягло за собою величезний ряд форс - мажорних обставин, що стали перешкодою у своєчасному поданні позовної заяви.
Варто також зазначити що відповідно до повідомлення Голови Верховного Суду Всеволода Князева від 09.04.2022 зазначається, що - цитуємо: «Варто також ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».».
З вказаних підстав, представник позивача просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Так, представником позивача зазначено про обставину введення на території України правового режиму воєнного стану, водночас, така триває з 24.02.2022 року, в той час, як оскаржувані накази датовані 08.03.2022 року та 16.03.2022 року, а позивач прибула на службу для виконання службових обов'язків, до яких, згідно із змістом позовної заяви, останню допущено не було - 12.03.2022 року.
Суд погоджується із представником позивача, що обставина введення воєнного стану на території України спричинила для громадян України ряд форс-мажорних обставин, та є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, проте лише у тому випадку, коли обґрунтовано яким чином введення воєнного стану стало причиною об'єктивної неможливості звернення до суду у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, саме позивачем, проте доказів такої об'єктивної неможливості, з урахуванням вищевикладених судом обставин, до позовних матеріалів не долучено.
Крім того, суд не вважає обґрунтованими доводи вважати причини утруднення позивачем пошуку фахівця у галузі права у зв'язку із скрутним матеріальним становищем після звільнення поважними, оскільки позивач могла скористатися правом отримання безоплатної правової допомоги, гарантованої Законом України від 02.06.2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу».
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 року (набуло статусу остаточного 16.05.2017 року). Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001 року; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008 року; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, а викладені в тексті позовної заяви (розділ Х) обставини не є поважними.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно протягом десяти днів звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна