ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 липня 2022 року м. Київ № 640/9796/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Ознайомившись з текстом позовної заяви та оглянувши додані до нього документи суд встановив, що позовні вимоги стосуються виплати позивачу перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у повному розмірі без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням виплачених сум.
До позовної заяви додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій представник позивача просить суд визнати причину пропуску строку на звернення із цим позовом поважною та поновити цей строк з наступних підстав: позивач не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників відповідача; позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.01.2022 про перерахунок пенсії, у задоволенні якої відмовлено (лист відповідача від 23.02.2022 вих. №5010-2394/З-02/8-2600/22), що свідчить про активність поведінки позивача щодо захисту його порушеного права; позивач отримав право на судовий захист у тому числі з урахуванням правових висновків у постанові Верховного Суду від 30.08.2021 у справі №520/8675/18; обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку позивач виходить з принципу належного врядування та з презумпції, що розмір пенсії визначений відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; з посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020 представник позивача зазначає, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у цій категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення з боку держави. Обставин справи №520/11178/2020 і суть спірних правовідносин стосуються правильності визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, і не подання до органу Пенсійного фонду України виправлених довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, тому висновки Верховного Суду у цій справі не є обов'язковими для застосування. Положення ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на яке здійснено посилання у позовній заяві, не належить застосовувати до цих правовідносин, оскільки поетапна виплата підвищення до пенсії позивачу здійснюється відповідачем на інших підставах, ніж зміна розміру видів грошового забезпечення або введення нових видів грошового забезпечення. У цьому випадку застосовувати належить з ч. 2 ст. 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У контексті з наведеним суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, у спорах цієї категорії: « 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.».
Як вбачається з тексту позовної заяви, обставини отримання пенсії та її розмір з 01.01.2018 були відомі позивачу. Позивач міг і повинен був дізнатись про порушення своїх прав в межах шестимісячного строку з часу отримання пенсії з 01.01.2018 і з часу прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 11.03.2020 у зразковій справі №160/3586/19 щодо розстрочення виплат сум підвищеної пенсії військовослужбовців у відставці, але позовна заява подана після закінчення цього строку.
При цьому, обставина отримання позивачем від відповідача листа від 23.02.2022 вих. №5010-2394/З-02/8-2600/22, копія якого додана до позовної заяви, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, і не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.
Беручи до уваги встановлені обставини, а також правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 №240/12017/19, суд визнає неповажними наведені представником позивача підстави для поновлення строку на звернення з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій слід вказати інші підстави для поновлення строку, та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок