ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2022 року м. Київ №640/26449/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210), з врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки з 15.09.2020;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсію відповідно до п. 9-1 Порядку №1210 з 15.09.2020.
Підстави позову: позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань цивільної оборони, мав статус військовозобов'язаного і не проходив дійсну службу в армії, тому згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(11) і п. 9-1 Порядку №1210 набув право на перерахунок пенсії, у проведенні якого відповідач відмовив, чим порушив вказане право.
Відповідач подав відзив, в якому заперечив проти позову, оскільки ч. 3 ст. 59 вказаного Закону поширюється на військовослужбовців, а участь позивача у ліквідації наслідків у складі цивільної оборони не надає йому статус військовослужбовця, тому доводи позивача про набуття ним права на перерахунок пенсії є безпідставними. Відповідач послався на висновки Верховного Суду у постановах від 24.12.2019 №825/1934/18 і від 23.04.2020 №816/1892/18.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.
Позивач є інвалідом війни та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катаст-рофи (категорія 1, ліквідатор), що підтверджується копіями посвідчень серії НОМЕР_1 і серія НОМЕР_2 від 21.05.2019. Позивачу встановлена 2 група інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЕК серії 2-18 АЗ №148367 від 31.05.1995.
Позивач перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків (80% втрати працездатності) відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 15.09.2020 про перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і п. 9-1 Порядку №1210.
Листом від 09.10.2020 №2600-0304-8/144679 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідно до п. 9-1 Порядку №1210, оскільки згідно з матеріа-лами пенсійної справи у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не відносився до військовослужбовців.
Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного захисту і стосуються правомірності відмови відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно із ст. 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, <…> можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (ч. 1).
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців (ч. 2).
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (ч. 3).
Розрахунок пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначено у п. 9 Порядку №1210, за формулою:
Кв
П = Зс х Кзс х ---------- , де
100%
П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Згідно з копією розрахунку пенсії від 12.06.2020 відповідач обчислив пенсію позивачу згідно із встановленою формулою й позивачем не зазначено, а судом не встановлено, фактів, які б свідчили про допущення відповідачем порушень при обчисленні пенсії позивача.
Посилання позивача на ст. 59 Закону №796 і на рішення Другого Сенату Конституцій-ного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019, яким визнано неконституційними окремі положення цієї норми, а також на п. 9-1 Порядку №1210, є помилковими і повністю спростовані відповідачем у відзиві.
Так, ст. 59 Закону №796 врегульовано питання призначення пенсій військовослуж-бовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до примітки "*" до ст. 10 Закону №796 до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Відповідач вірно зазначив, що згідно з пенсійною справою позивача у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він не проходив дійсну строкову службу і не призи-вався на військові збори як військовозобов'язаний. Також, відповідач вірно зазначив, що участь позивача у цивільній обороні не доводить його належність до військовослужбовців.
Під час розгляду справи судом позивач не надав доказів, які б доводили його належність до військовослужбовців при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і не спростував правильність заперечень відповідача, тому норми ст. 59 Закону №796, п. 9-1 Порядку №1210 не поширюються на позивача і їх не належить застосовувати при вирішенні спору.
При вирішенні справи суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 24.12.2019 №825/1934/18 та від 23.04.2020 №816/1892/18, на які послався відповідач у відзиві, щодо застосування положень ст. 59 Закону №796, п. 9-1 Порядку №1210 у справах у подібних правовідносинах, актуальність і застосовність яких позивачем не спростовано.
Окремо, суд зауважує на помилковості посилання у позовній заяві на редакцію п. 9-1 Порядку №1210, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851, оскільки на час виникнення спірних правовідносин у 2020р. діяв п. 9-1 цього Порядку у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543.
Отже, оцінивши усі суттєві аргументи сторін, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача визначених Законом №796 і Порядком №1210 підстав для перерахунку позивачу пенсії, тому оспорювана відмова є правомірною і не порушила прав позивача, у зв'язку з чим у задоволенні вимоги про визнання протиправною цієї відмови належить відмовити.
Зважаючи на відмову у задоволенні основної вимоги, то належить відмовити й у задоволенні похідної вимоги про зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-247, 257-263 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко