ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 липня 2022 року м. Київ № 640/22501/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
у серпні 2021 року позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 року при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у 2021 році- протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини першої, другої ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 - 2020 роки, тобто три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 21 травня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві як пенсіонер з 04.08.2010 року. Пенсію було призначено за вислугу років згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику охорони здоров'я. Після досягнення нею пенсійного віку 21 травня 2021 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком. Обчислення розміру пенсії за віком відповідач здійснив із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки замість правильно за 2018-2020 роки. В результаті такого переведення , розмір її пенсії став суттєво меншим, ніж мав становити за умови дотримання норм частини першої, другої статті 40 Закону № 1058-IV. Вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернулась до суду за захистом її пенсійних прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2021р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву позивача, в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що згідно поданої заяви з 01.06.2021 року позивачку було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Пенсію було обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 12 днів та заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000р. та з 01.07.2000 по 31.08.2010р.Враховувати при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати 9118,81 за 2018-2020 роки немає підстав. Вважає, відповідач діяв відповідно до вимог діючого законодавства.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 04.08.2010 по 01.06.2021 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівник охорони здоровя.
З 01.06.2021 позивачку, за її заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Позивач 24.06.2021 звернувся до відповідача із заявою про проведення обчислення пенсії за віком, призначеної з 01.06.2021 відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2018-2020 роки.
Листом №19023-18681/Ш-02/8 -2600/21 від 20.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що враховувати при обчисленні розміру пенсії показник середньої заробітної плати 9118,81 грн. за 2018-2020 року немає підстав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі в редакції, станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, позивачу з 04.08.2010 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначених в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, частиною 3 статі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений порядок переведення з одного виду пенсії на інший, передбачених саме цим Законом.
При переведенні позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має застосовуватися порядок обрахунку, визначений для призначення пенсії, оскільки у даному випадку, незалежно від підстав зміни виду пенсії мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (№577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Пунктами 3, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 09.04.2021 відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2018-2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 року при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2021 році- протиправними;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до частини першої, другої ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018 - 2020 роки, тобто три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 21 травня 2021 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська