23 серпня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/1191/15-г/7
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
за участі секретаря судового засідання Десятник О.С.
розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича №б/н від 18.07.2022р. (вх.. №5205 від 12.08.2022р.) у справі №921/1191/15-г/7
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ 21, 01021
до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" вул. Шептицького, 20, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008
про стягнення 1 263 376,13 грн.
За участі представників:
стягувача - адвоката Павлюка Михайла Валерійовича, довіреність №1-2831 від 29.11.2021р.
скаржника (боржника) - адвоката Панчука Сергія Миколайовича, довіреність №5 від 22.08.2022р.
приватного виконавця - адвоката Косяк Наталії Вікторівни, ордер серії АІ №1267966 від 19.08.2022р.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2016р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05.05.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016р., позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" - 630 736 грн. 98 коп. - заборгованості; 16 289 грн. 30 коп. - 3% річних; 145 126 грн. 00 коп. - втрат від інфляційних процесів; 149 618 грн. 91 коп. - пені та 16 371грн. 77 коп. судового збору.
На примусове виконання рішення господарського суду 19.05.2016р. видано наказ.
Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз", в порядку ст. 339 ГПК України, подало скаргу №б/н від 18.07.2022р. (вх. №5205 від 12.08.2022р.) на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, у якій просить: 1/ визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт кошів боржника від 07.07.2022р., винесену приватним виконавцем Щербаковим Ігорем Миколайовичем у зведеному виконавчому провадженні ВП №63830557, в яке об'єднано виконання наказів на примусове виконання рішень господарського суду, зокрема, і рішення у справі №921/1191/15-г/5; 2/ визнати неправомірними дії приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича в частині накладення арешту на кошти, що містяться на відкритих рахунках Скаржника, а також рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови; 3/ визнати неправомірними дії приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича в частині об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП 362633473; 4/ зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича зняти арешт з грошових коштів, що містяться на відкритих Скаржником рахунках.
Скаржник, в обґрунтування вимог скарги посилається на наступне: - серед категорії коштів, на які заборонено накладати арешт, визначених у ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» законодавець, зокрема, виокремлює - кошти, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання; - рахунки, передбачені для виплати заробітної плати ,а також сплати податків, зборі, які вважаються рахунками із спеціальним режимом використання , на які поширюється заборона щодо їх арешту; - постанова від 07.07.2022р. у зведеному виконавчому провадженні, винесена приватним виконавцем Щербаковим І.М. про арешт коштів боржника, що зберігаються на усіх відкритих рахунках Боржника та рахунках які будуть відкриті Боржником, підлягає скасуванню, оскільки відповідно арешт накладено на всі рахунки Скаржника, в тому числі арештовано рахунки, на які відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а саме рахунки скаржника, передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків та зборів; - неправомірне накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках, передбачених для виплати заробітної плати, потягло за собою фактичне позбавлення можливості Скаржника здійснювати виплату заробітної плати працівникам, у зв'язку з чим утворилася заборгованість як по зарплаті, так і по сплаті обов'язкових платежів; - порушуючи встановлену законодавством заборону на накладення арешту на рахунки призначені для виплати заробітної плати, приватний виконавець втручається в гарантоване Конституцією України право громадян на своєчасне одержання винагороди за працю. Також зазначає, що приватний виконавець об'єднав 10 виконавчих проваджень, Боржником за якими є Скаржник, у зведене виконавче провадження не повідомивши ПАТ «Тернопільміськгаз», що є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Звертає увагу суду, що накладення арешту на кошти скаржника загрожує паралізувати надання населенню послуг з газопостачання, оскільки ПАТ «Тернопільміськгаз» є єдиним підприємством, яке здійснює послуги з газопостачання природного газу в місті Тернополі. Просить скаргу задовольнити.
Ухвалою суду від 15.08.2022р. прийнято скаргу ПрАТ «Тернорнопільміськгаз» до розгляду в судовому засіданні на 23.08.2022р.
Представник приватного виконавця (адвокат Косяк Н.В.) подала пояснення на скаргу №25/08 від 19.08.2022р. (вх. №5409 від 22.08.2022р.) в яких заперечує проти такої та вважає, що Боржник у такий спосіб хоче уникнути (затягнути) виконання судового рішення, оскільки відсутнє порушення прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, а також доводи викладені у скарзі є необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на наступне: - щодо зведеного виконавчого провадження, зазначає, що приватний виконавець діяв відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., якими передбачено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження; - всі постанови винесені про відкриття виконавчих проваджень у рамках зведеного виконавчого провадження були направлені сторонам рекомендованими листами з повідомленням про вручення, оригінали яких знаходяться в матеріалах зведеного виконавчого провадження, а тому доводи ПАТ «Тернопільміськгаз» про те, що йому не надсилалися документи не заслуговують на увагу; - у постанові про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 63830557 (ЗВП №62633473) від 07.07.2022р., приватним виконавцем зазначено: « накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику», що свідчить про дотримання законодавства приватним виконавцем, банк повинен був повідомити останнього про цільове призначення рахунку («спеціальний режим використання») та /або повернути постанову без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. При цьому посилається на практику Верховного Суду викладену в ухвалі від 07.02.2019р. у справі №727/6406/18; - вважає, що ПАТ «Тернопільміськгаз» завідомо зловживає процесуальними правами та у прохальній частині просить суд зняти арешт накладений постановою про арешт коштів боржника від 07.07.2022р., а саме коштів, які використовуються для господарської діяльності та отримання прибутку компанією, таким чином порушивши право стягувачів Акціонерного товариства «Укртрансгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на виконання законних рішень та вільного володіння своїм майном; - Боржник не позбавлений права на вчинення дій щодо повідомлення приватного виконавця про цільове призначення коштів (для виплат заробітної плати та інших обов'язкових платежів до бюджету України), відтак положеннями п. 1 ч. 4 ст. 55 Закону передбачено, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, при цьому посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 19.05.2020р. у справі 905/361/19; - посилання Боржника на порушення приватним виконавцем норм Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» не можуть заслуговувати на увагу, оскільки даними нормами матеріального права регулюються трудові відносини, в той час як дані правовідносини виникли при виконанні судового рішення господарського суду і які регулюються законодавством про виконавче провадження (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №908/3422/14 від 13.01.2016р.); - долучені Скаржником до скарги довідки з банків про відкриті ПАТ «Тернопільміськгаз» поточні рахунки не дають жодної інформації про те, що зазначені рахунки використовуються Боржником з метою сплати виключно заробітної плати та обов'язкових відрахувань, тому є підстави вважати, що такі рахунки використовуються для ведення господарської діяльності та можливого виведення коштів з підприємства; - заява про зняття арешту з коштів Боржника від 02.08.2022р. №235 на яку посилається останній, як на підставу пропуску строку, взагалі згідно накладної була направлена Щербакову Ю.С. та відповідно до роздруківки щодо шляху переміщення відправлення вручена на відділенні зв'язку 03505, тоді як поштовим індексом приватного виконавця є 04070, а тому така кореспонденція не була вручена належному отримувачу; - в жодному з пунктів скарги Боржником не наведено належних доказів та обґрунтувань, наявності в нього права або охоронюваного законом інтересу, який намагається захистити у своїй скарзі скаржник та, що найголовніше, не вказано які саме права боржника порушено приватним виконавцем, адже саме по собі примусове виконання рішення суду не можна вважати порушенням права Приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз». Просить відмовити в задоволенні скарги та покласти на Скаржника Приватне акціонерне товариства «Тернопільміськгаз» витрати приватного виконавця Щербакова І.М. на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00грн. докази понесення яких будуть надані протягом 5 днів після винесення ухвали суду та буде подано заяву про винесення додаткового рішення.
Стягувач надав письмові пояснення на скаргу №1001вих22-2701 від 19.08.2022р. (вх. № 5407 від 22.08.2022р.) в яких зазначає наступне: - у постанові про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 63830557 (ЗВП №62633473) від 07.07.2022р., приватним виконавцем зазначено: « накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику», отже приватний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника діяв у межах вимог та у спосіб, визначений Законом, а перевірка інформації про призначення та (або) режиму використання рахунку є обов'язком банківської установи. При цьому посилається на практику Верховного Суду викладену в ухвалі від 07.02.2019р. у справі №727/6406/18; - Боржник не позбавлений права на вчинення дій щодо повідомлення Приватного виконавця про цільове призначення коштів (для виплат заробітної плати та інших обов'язкових платежів до бюджету України), відтак положеннями п. 1 ч. 4 ст. 55 Закону передбачено, що виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, при цьому посилається на постанову Великої Палати Верховного суду від 19.05.2020р. у справі 905/361/19; - позиція Скаржника про те, що накладення арешту на кошти Скаржника загрожує паралізувати надання населенню послуг з газопостачання є необґрунтованою адже повне зняття арешту зі спірних рахунків суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №905/361/19, оскільки таке зняття можливе лише у певній частині та на підставі відповідних доказів, що підтверджують розмір виплат заробітної плати, а долучені скаржником довідки з банків про відкриті ПАТ «Тернопільміськгаз» поточні рахунки не дають жодної інформації про те, що зазначені рахунки використовуються Боржником з метою сплати виключно заробітної плати та обов'язкових відрахувань. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича №б/н від 18.07.2022р. (вх. №5205 від 12.08.2022р.) у справі №921/1191/15-г/7 суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.
- за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем, 15.06.2021р. відкрито виконавче провадження №65807107 з виконання наказу господарського суду від 19.05.2016р. у справі №921/1191/17-г/7 та винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №62633473;
- Державною фіскальною службою України надано відповідь на запит Приватного виконавця №141397501 від 07.07.2022р. про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, відповідно до якої у ПрАТ «Тернопільміськгаз» наявні наступні рахунки:
№ НОМЕР_1 у ГУ ДКСУ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ;
№ НОМЕР_2 у ГУ ДКСУ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ;
НОМЕР_3 в АТ «ЛЬФА-БАНК» у м. Києві;
НОМЕР_4 в ФТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ОБЛА АТОЩАД м. Тернополі;
UA523385450000000260013000144 в ФТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ОБЛА АТОЩАД м. Тернополі;
UA533385450000000260313001144 в ФТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ОБЛА АТОЩАД м. Тернополі;
UA523385450000000260013000144 в ФТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ОБЛА АТОЩАД м. Тернополі;
НОМЕР_5 в АТ АКБ «Львів»;
НОМЕР_6 в АБ «ПУМБ»;
НОМЕР_7 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК»;
НОМЕР_8 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві;
НОМЕР_9 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві;
НОМЕР_10 в АТ «Укрексімбанк»;
НОМЕР_11 в АТ АБ «РАДА БАНК»;
UA878999980385119000000019867 Казначейство України;
UA3989999803385239100000019867 Казначейство України;
НОМЕР_12 в АБ «ПУМБ»;
НОМЕР_13 в АБ «ПУМБ»;
НОМЕР_14 в «КБ «ГЛОБУС»;
НОМЕР_15 в АТ «Укрексімбанк»;
НОМЕР_16 в АТ «Укрексімбанк»;
UA158201720355319134000704041 Державна казначейська служба України, м. Київ;
НОМЕР_17 в .АБ «Укргазбанк»;
НОМЕР_18 в АБ «Укргазбанк»;
НОМЕР_19 в АБ «Укргазбанк»;
НОМЕР_20 в АБ «Укргазбанк».
Приватним виконавцем 07.07.2022р. винесено Постанову про арешт коштів боржника ВП №63830557 у зведеному виконавчому провадженні при примусовому виконанні:
наказів про примусове виконання рішень та постанови:
- №921/43/17-г/5 від 06.07.2017р., сума стягнення 64 092 998,40грн.
- №921/694/19 від 16.07.2020р., сума стягнення 154 768 454,07грн.;
- №921/357/20 від 01.02.2020р., сума стягнення 167 002 359,57грн.;
-№921/171/17-г/16 від 14.04.2017р., сума стягнення 8 354 163,56грн.;
-№921/1150/15-г/3 від 12.05.2016р., сума стягнення 6 265 540,27грн;
- №921/608/ від 23.01.2020р., сума стягнення 3 903 153,96грн.
-№921/1191/15-г/7 від 19.05.2016р., сума стягнення 663 990,56грн.;
- №921/16/21 від 22.06.2021р., сума стягнення 1 370 612,01грн.;
- №921/43/17-г/5 від 21.05.2021р., сума стягнення 2102,00рн.
- ухвали про затвердження мирової угоди №1/53/5022-578//2012 від 07.04.2014р.сума стягнення 9 430 852,82грн., всього на загальну суму 415 854 227,22грн., якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: Приватне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз», Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, буд. 20, код ЄДРПОУ 21155959, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження штрафів - 343 641 114,84грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно (кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини; виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, нормами Закону покладено обов'язок на Боржника та на фіскальну службу, на вимогу виконавця повідомляти рахунки боржника відкриті в Банках, оскільки саме на реально відкриті рахунки накладається арешт, а тому такі мають бути зазначені виконавцем у постанові про арешт коштів, у противному випадку Банки не будуть мати можливості виконати покладений на них Законом обов'язок щодо повернення без виконання постанови виконавця в частині накладення арешту на рахунки, звернення стягнення на які заборонено законом.
Разом з тим, відповідно до п. 8 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р.,яка є підзаконним нормативним актом, передбачено: - на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця; - у постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Суд, при розгляді даної скарги, застосовує норми правового акта вищої юридичної сили - Закону України «Про виконавче провадження», яким встановлено порядок надання виконавцю інформації про рахунки Боржника, дії виконавця щодо накладення арешту на такі шляхом винесення постанови та виконання таких Банками, та якими іншого не встановлено. Слід зазначити, що закон не містить застережень щодо можливих випадків у яких виконавець вправ не зазначати конкретних рахунків Боржника та конкретних сум якими забезпечується накладення арешту ( суми стягнення за виконавчим докумнтом, суми виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця) в противному випадку не дотримуюється засади виконавчого провадження передбаченого ст.2 Закону.
Норма Інструкції щодо зазначення загального тексту щодо усіх рахунків без їх зазначення не узгоджується з нормами Закону щодо рахунків на які заборонено стягнення.
Матеріалами скарги встановлено, що на підставі постанови Приватного виконавця Щербакова І.М. від 07.07.2022р. про арешт коштів боржника ВП №63830557 у зведеному виконавчому провадженні накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного підприємства «Тернопільміськаз», по якому здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата єдиного соціального внеску, інших платежів (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір, земельний податок).
На підтвердження даного факту, ПрАТ «Тернопільміськгаз» надало довідки підписані т.в.о. голови правління, підпис якого засвідчений печаткою товариства:
- №254 та № 255 від 15.08.2022р. про поточні рахунки підприємства, що перебувають під арештом накладеними постановою приватного виконавця Шербакова І.М. та з яких здійснювалася виплата заробітної плати працівникам підприємства та сплата податків і внесків по зарплаті, а саме: НОМЕР_20 МФО 320478 АБ «Укргазбанк» м. Київ; НОМЕР_21 МФО 320478 АБ «Укргазбанк» м. Київ; НОМЕР_17 МФО 320478 АБ «Укргазбанк» м. Київ; НОМЕР_22 МФО 322213 АБ «Укрексімбанк» м. Київ; НОМЕР_6 МФО 334851 АБ «ПУМБ» м. Київ та НОМЕР_12 МФО 334851 АБ «ПУМБ» м. Київ;
- №256 від 15.08.2022р. про заборгованість ПАТ «Тернопільміськгаз» по виплаті заробітної плати та по сплаті податків та внесків по зарплаті станом на 15.09.2022р. становить: - 1 540 000,00грн. - заборгованість по заробітній платі; - 297 000,00грн. заборгованість по податку на доходи фізичних осіб; 28 000,00грн. заборгованість по військовому збору та 210 000,00грн. заборгованість по Єдиному соціальному внеску;
- Довідки банків: -ТР4-07.8/81 від 16.08.2022р. видана відділенням №4 ПУМБ в м. Тернополі про те що у відділенні відкрито поточні рахунки НОМЕР_6 та НОМЕР_12 , - № 0661500/27128-22 від 16.08.2022р. видану філією АТ «Укрексімбанк» про те що ПАТ «Тернорільміськгаз» має відкритий рахунок НОМЕР_22 ;
- №05-421/19/90/2022 від 17.08.2022р. видану АБ «Укргазбанк» про те, що ПАТ «Тернопільміськгаз» здійснює перерахування до бюджету податків та/або зборів відповідно до чинного законодавства України з рахунків: UA 97320470000002600800206325; UA 21 3204700000026005000206049, UA6132047826005924922722 відповідно до укладеного Договору № 2022/ZP/421-013 від 30 червня 2022 року.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, при цьому, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, забезпечується державою згідно ст. 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов'язань щодо оплати праці (ч. 5 ст. 97 КЗпП України).
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оплату праці", забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону "Про оплату праці").
Відповідно до ст. 10 Конвенції № 95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949р., яка ратифікована Україною 04.08.1961р., заробітна плата може бути об'єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі, який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охороняться проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім'ї.
Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 р. №01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 2 ст. 11 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування", збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до пп. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками якого, як і податку на доходи фізичних осіб, є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та сплачуються такі, у даному випадку, податковим агентом (ПАТ «Тернопільміськгаз»), який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (ст.ст. 14.1.180, 162.1.2, 162.1.3, 163.1.2 Податкового кодексу).
З аналізу вищезазначених норм законів випливає, що забороняється арешт коштів на рахунках, з яких виплачується заробітна плата, та сплачуються фізичною особою обов'язкові платежі, з ціллю виконання рішення суду щодо стягнення з цих коштів заборгованості за невиконання грошового зобов'язання підприємства за господарським договором.
При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що постанова від 07.07.2022р. про арешт коштів боржника ВП № 63830557 у зведеному виконавчому провадженні про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, враховуючи норми вищезазначеного законодавства, прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019р. у справі №913/958/16.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними (правова позиція викладена п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року №9, п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу щодо скасування постанови Приватного виконавця Щербакова І.М. від 07.07.2022р. ВП №63830557 про арешт коштів боржника, при цьому керувався виключно Законами України.
Даний випадок відповідає ч.5 ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно якої арешт може бути знятий за рішенням суду.
Суд, відхиляє доводи Представника приватного виконавця проте, що останнім при винесення спірної постанови дотримано вимог чинного законодавства, а саме зазначено «накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику» з посиланням на практику Верховного Суду викладену у постанові 07.02.2019р. у справі №727/6406/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №905/361/19 від 19.05.2020р., оскільки у вказаній постанові суду зазначено рахунок відкритий у банку на який накладено арешт, тоді як у оскаржуваній постанові приватним виконавцем не вказано жодного номера банківських рахунків наданих йому Державною фіскальною службою України.
У противному випадку, не зазначаючи даних рахунків, виконавець не пояснив з якою метою він їх вимагав надати.
Щодо вимог скаржника про визнання неправомірними дій приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича в частині накладення арешту на кошти, що містяться на відкритих рахунках Скаржника, а також рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови, то така вимога не обґрунтована, оскільки текст постанови не містить конкретних рахунків на які накладено арешт, а зазначаючи про часткове визнання неправомірними дій виконавця, Скаржник зазначає текст постанови в цілому без зазначення частини, яка ним визнається.
Щодо визнання не правомірними дій приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича в частині об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №362633473 то такі дії виконавця проведені у відповідності до норм Закону «Про виконавче провадження»,а тому доводи Скаржника є необґрунтованими.
Щодо зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича зняти арешт з грошових коштів, що містяться на відкритих Боржника рахунках, то суд відмовляє в задоволенні такої, оскільки зобов'язання виконавця зняти арешт з рахунків випливає з норми Закону, а зобов'язання судом виконавця вчинити такі конкретні дії є втручанням у його повноваження. Суд не може замінити орган державної виконавчої служби та перебирати на себе його повноваження.
Боржником не було повідомлено державного виконавця про спеціальні рахунки, які належать Приватному акціонерному товариству «Тернопрільміськгаз»” у банківських установах, на яких містяться кошти, з яких виплачуються заробітна плата працівників, сплата єдиного соціального внеску, військовий збір, податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі до Державного бюджету України, такі рахунки не зазначив виконавець та не надав суду доказів повернення постанови без виконання Банками щодо таких рахунків, а тому у даному випадку арешт може бути знятий за рішенням суду.
Суд відхиляє доводи Приватного виконавця та Стягувача щодо того, що постанова не порушує прав Боржника, як такі що не відповідають нормам ГПК України та нормам Закону «Про виконавче провадження», якими передбачено його право на оскарження дій виконавця, зокрема, і про зняття арешту з рахунків.
Також, відхиляються доводи представника приватного виконавця щодо неодержання заяви та скарги, оскільки такі спростовуються участю у судовому засіданні та наданими запереченнями.
На підставі вищенаведеного, керуючись cт. ст. 234, 235, 339, 342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" ( вул. Митрополита Шептицького, 20, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 21155959) на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича (вул. Спаська, 35, 2-й поверх, офіс 10, м. Київ, 04070) №б/н від 18.07.2022р. (вх. №5205 від 12.08.2022р.)- задовольнити частково.
2. Скасувати постанову про арешт кошів боржника від 07.07.2022р., винесену приватним виконавцем Щербаковим Ігорем Миколайовичем ( вул. Спаська, 35, 2-й поверх, офіс 10, м. Київ, 04070) у зведеному виконавчому провадженні ВП №63830557.
3. В решті скарги відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня складення її повного тексту ( 26.08.2022р.) безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя М.С. Стадник