вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" серпня 2022 р. м. Київ
Справа № 911/3641/21
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Сироти А.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про розірвання договору, повернення майна, за участю представників від:
позивача - Желяк АА. (витяг);
відповідача - Дзюбенко С.М. (довіреність б/н від 04.01.2022);
третьої особи - не з'явилися
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» (далі - ТОВ «Дафна Мей Юкрейн») та просить:
- розірвати договір оренди №2277 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений 29.08.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Дафна Мей Юкрейн»;
- усунути перешкоди у користуванні майном шляхом зобов'язання ТОВ «Дафна Мейн Юкрейн» повернути за актом прийому-передачі Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль») державне окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення №78 площею 25кв.м на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв.№47578), що знаходиться на балансі ДП МА «Бориспіль» та розташоване за адресою: Київська область, м.Бориспіль, аеропорт.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов вищевказаного договору в частині використання майна, переданого в оренду, за цільовим призначенням, визначеним п. 1.2 вказаного договору. Так, позивач вказує, що об'єкт оренди використовується для здійснення торгівлі товарами, не передбаченими договором (т.1 а.с.1-8).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2021: відкрито провадження за відповідним позовом у даній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП «МА «Бориспіль»; призначено підготовче засідання на 26.01.2022 о 14:30; встановлено строки для подання відзиву на позов та пояснень третьої особи (т.1 а.с.52-54).
Копії вказаної ухвали суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №№0103280865218, 0103280865226, 0103280865870 отримані учасниками - позивачем, відповідачем та третьою особою 04.01.2022 (т.1 а.с.56-58).
20.01.2022 від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позов (переданий відділенню поштового зв'язку для направлення до суду 19.01.2022), у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Заявлені вимоги відхилені відповідачем з тих підстав, що:
- орендоване приміщення використовується орендарем відповідно до його призначення - у приміщенні відповідачем, що є вітчизняним промисловим товаровиробником, здійснюється реалізація власних виробів;
- відсутні підстави для розірвання договору відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, як і наявність збитків, заподіяних державі;
- вимога про усунення перешкод заявлена передчасно та в інтересах третьої особи, однак, позивач не наділений правом звертатись в інтересах балансоутримувача;
- при проведенні обстеження використання орендованого приміщення позивачем допущені порушення процедури обстеження об'єкта оренди: відповідна процедура не передбачена щорічним планом-графіком, обстеження проведено без повідомлення та участі представника орендаря;
- порушення, на які посилається позивач, використання об'єкта оренди не доведені доказами (т.1 а.с.59-72).
26.01.2022 від третьої особи - ДП «МА «Бориспіль» суд отримав пояснення щодо позову та відзиву, що надійшло з дотриманням встановленого строку, у якому третя особа просить заявлені вимоги задовольнити повністю. Третя особа вказує, що за наслідками позапланового комплексного контролю, що здійснений за участі її представника, встановлені порушення умов договору відповідачем - використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням, з урахуванням якого встановлювалась ставка орендної плати у договорі (т.1. с.159-162).
У підготовчому засіданні 26.01.2022 представником відповідача заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, враховуючи неявку позивача та відсутність його заяви про причини неявки, щодо задоволення якого заперечувала третя особа.
Судом відмовлено у задоволенні заявленого клопотання, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.167-169). При цьому, суд виходив з того, що явка позивача не визнана обов'язковою у підготовче засідання і його неявка не перешкоджає проведення підготовчого засідання.
Також, судом задоволено на підставі ч.6 ст.91 ГПК України клопотання відповідача щодо витребування у позивача для огляду оригіналів документів, поданих до позовної заяви у копіях - фіскальних чеків №403 від 06.07.2021, №415 від 07.07.2021, оскільки відповідач сумнівався у достовірності відповідних копій. Про задоволення відповідного клопотання прийнято ухвалу, занесені до протоколу підготовчого засідання (т.1 а.с.167-169).
26.01.2022 ухвалами, занесеними до протоколу підготовчого засідання, судом встановлено строки для подання відповіді на відзив, заперечення, відповідей на пояснення третьої особи, а також оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10:00 25.02.2022 (т.1 а.с.167-169).
У відповіді на пояснення третьої особи, що надійшло у встановлений строк (направлено поштою 02.02.2022), відповідач - ТОВ «Дафна Мей Юкрейн» спростовує твердження третьої особи щодо невідповідності фактичного використання майна встановленій орендній ставці та заборону продажу в орендованому приміщенні алкогольних напоїв, а також посилається на порушення, допущені під час обстеження об'єкта оренди (т.1 а.с.175-177).
15.02.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, що подана з пропущенням строку, встановленого судом протокольною ухвалою від 26.01.2022.
У відповіді на відзив позивач вказує, що повідомлення орендаря про проведення позапланового комплексного контролю з оглядом об'єкта оренди, а також надання йому звіту за результатами контролю не передбачено. Поряд з цим, позивач наполягає на факті виявлення порушень умов договору щодо використання об'єкта оренди, а також вказує, що використання об'єкта оренди з тією метою, що фактично здійснює відповідач, передбачає більшу орендну ставку (т.1 а.с.186-189).
При подачі відповіді на відзив позивачем також заявлено клопотання про поновлення процесуальних строків для подання відповіді на відзив (т.1 а.с.200-201).
У призначений день та час підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з чим ухвалою суду від 06.04.2022 судове засідання призначено на 29.04.2022 о 10:40 (т.1 а.с.204-205).
Ухвалою від 29.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання РВ ФДМУ по Київській, Черкаській Чернігівській областях про поновлення строку для подання відповіді на відзив та продовжено строк для подання відповіді на відзив, прийнято таку відповідь, зобов'язано позивача у встановленій формі надати відповіді на запитання відповідача, викладені ним у відзиві або відмову від надання відповідей на поставлені питання з зазначенням підстав відмови, а також відкладено підготовче засідання на 10:40 27.05.2022 (т.1 а.с.217-221).
Ухвалою від 27.05.2022, що занесена до протоколу засідання, підготовче засідання відкладено до 15:20 15.06.2022 (т.1 а.с.236-237).
Підготовче засідання відкладено з урахуванням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав неможливості явки в судове засідання, у зв'язку з оголошенням воєнного стану та перебуванням представника за межами м. Києва та Київської області.
Ухвалою від 15.06.2022, що занесена до протоколу підготовчого засідання: зобов'язано позивача надати суду докази направлення учасникам справи заяви свідка, продовжено відповідачу строк для подання заперечень - 7 днів з дня отримання заяви свідка, підготовче засідання відкладено до 11:45 01.07.2022 (т.1 а.с.250-252).
Строк на подання заперечень відповідачу продовжено на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України, оскільки позивачем не надано доказів направлення учасникам копій заяви свідка, яку відповідач мав отримати разом із відповіддю на відзив від позивача, однак, не отримав внаслідок не виконання обов'язку позивачем щодо направлення таких копій.
Ухвалою від 01.07.2022, що занесена до протоколу засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15:00 13.07.2022 (т.1 а.с.276-277).
Перерва оголошена судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України, враховуючи не закінчення строку для подання відповідачем заперечень, копія яких за змістом ч.4 ст.167 ГПК України учасники справи мають отримати завчасно до початку розгляду справи по суті.
11.07.2022 до суду від відповідача, з дотриманням встановлено судом строку, надійшли заперечення, у яких відповідач вказує на порушення порядку здійснення контролю та безпідставність доводів позивача про заподіяння збитків державному бюджету. Відповідач також зазначає, що подана позивачем заява свідка не містить відповіді на поставлені питання та не відповідає вимогам ГПК України, оскільки підпис на заяві нотаріально не посвідчений (т.2 а.с.5-9).
Ухвалою від 13.07.2022, що занесена до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:30 10.08.2022 (т.2 а.с. 24-27).
Ухвалою від 10.08.2022, що занесена до протоколу засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 22.08.2022 (т.2 а.с. 29-32).
22.08.2022 представник третьої особи в судове засідання не з'явився, однак, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
До закінчення судових дебатів відповідачем подано заяву щодо судових витрат, у якій без визначення остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на неможливість визначення їх остаточного розміру та надання доказів, заявлено про подання таких доказів у строк, встановлений ч.8 ст.129 ГПК України.
В судовому засіданні 10.08.2022 представники позивача та третьої особи заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши учасників, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
29.08.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - орендодавець) та відповідачем (далі - орендар) укладено договір оренди № 2277 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, який посвідчено нотаріально 29.08.2019, реєстровий №2055 (далі - договір).
Відповідно до п 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину приміщення № 78, площею 25,00 кв.м на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. №47578), яка розміщена за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт. Відповідне майно перебуває на балансі ДП «МА «Бориспіль»; вартість об'єкта оренди згідно з висновком про вартість станом на 28.02.2019 становить за незалежною оцінкою 2 309 902грн.
Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства-товаровиробника.
Як визначено п.п. 3.1, 3.3 договору орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди за базовий місяць розрахунку - лютий 2019 року становить 123 390грн без ПДВ (додаток № 1 до договору), а нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством; орендна плата на кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. При цьому, п.3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж.
Договором передбачено, зокрема, обов'язок орендаря використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору (п.5.1 договору).
Відповідно до п.п.8.1, 8.2 договору орендодавець має право, зокрема: контролювати з можливим залученням балансоутримувача виконання умов договору та використання майна, переданого в оренду за договором, і у разі необхідності спільно з балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування; виступати з ініціативою внесення змін до договору або його розірвання у разі погіршення орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору.
Сторонами у п. 10.7 договору погоджено, що договір буде достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо відповідач, зокрема, користується майном не відповідно до умов договору.
Як визначено п. 10.1 договору, його укладено строком на 10 років та він діє з 29.08.2019 по 28.08.2029 включно.
Об'єкт оренди переданий відповідачу за актом прийому-передачі від 23.09.2019 (т.1 а.с.14).
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 №789 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворене Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Київ, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області. Також, п.2 відповідного наказу установлено, що РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській області є правонаступником, зокрема. майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Отже, на момент звернення з позовом до суду, позивач набув прав орендодавця за відповідним договором і є належним позивачем за вимогами про розірвання такого договору.
07.07.2021 робочою групою позивача проведено позаплановий комплексний контроль з оглядом об'єкта оренди щодо використання державного майна, переданого в оренду, виконання умов відповідного договору, про що складено звіт (т.1 а.с.15).
У відповідному звіті робочою групою зазначено, що фактично орендоване майно використовується з метою продажу товарів підакцизної групи, продовольчих товарів та товарів інших товаровиробників, а також товарів, вироблених за межами України і не є товарами вітчизняних промислових підприємств-товаровиробників. У звіті також вказано, що використання орендованого майна не відповідає орендній ставці, застосованій при визначенні розміру орендної ставки за базовий місяць розрахунку, встановленого згідно з Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786. Відповідний звіт підписано також представником балансоутримувача - ДП МА «Бориспіль».
На підтвердження факту продажу в орендованому приміщенні товарів підакцизної групи та продовольчих товарів позивачем до позовної заяви також долучені фіскальні чеки №403 від 06.07.2021, №415 від 07.07.2021, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні (т.1 а.с.16).
У заяві свідка, яка підписана від імені позивача керівником в порядку самопредставництва Курило В., на запитання відповідача повідомлено, що у позивача відсутня інформація про те, хто і за яких обставин здійснював купівлю товару щодо якого видані чеки та повідомив, що отримав їх у балансоутримувача (т.1 а.с.257-260).
При цьому, відповідач заперечував щодо прийняття відповідної заяви, стверджуючи, що підпис на ній має бути посвідчено нотаріально, що суд вважає безпідставним, оскільки в силу ч.3 ст.88 ГПК України не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Поряд з цим, у поданій заяві свідка фактично не надано відповіді на запитання відповідача щодо того: які товари, виявлені під час перевірки, є товарами інших товаровиробників, товарами, виробленими за межами України та на підставі яких доказів здійснено такі висновки; чи здійснено придбання товару за вищевказаними чеками в межах контрольного обстеження; чи складено щорічний план-графік на 2021 рік, де б містилась інформація про заплановане контрольне обстеження приміщення. При цьому, суд вважає такими, що не мають значення для вирішення спору у даній справі питання, що стосуються порядку проведення конкурсу на право оренди спірного майна, оскільки, враховуючи предмет спору, дослідження питань проведення відповідного конкурсу не має значення для вирішення спору у даній справі.
У заяві свідка представник третьої особи Щиголь М. на запитання відповідача, вказав, що видавав особам, які входили до складу робочої групи, що здійснювала контроль та вказана у вищезгаданому звіті, - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 тимчасові перепустки для здійснення обстеження приміщення 07.07.2022 та підтвердив здійснення такими особами обстеження (т.1 а.с.157).
19.07.2021 позивач звернувся до відповідача та третьої особи з листом № 50-02.01-3172, у якому вимагав від відповідача усунути виявлені порушення протягом 10 днів з дня отримання листа та використовувати орендоване майно відповідно до умов договору, а третю особу - проконтролювати виконання відповідної вимоги (т.1 а.с.41). Лист отриманий відповідачем 26.07.2021 (т.1 а.с.42).
29.07.2021 позивач звернувся до третьої особи з листом за вих..№50-02.01-3354, у якому просив повідомити про усунення орендарем - ТОВ «Дафна Мейн Юкрейн» порушень (т.1 а.с.22).
29.07.2021 відповідачем направлено позивачу лист від 29.07.2021 №29/07-1 щодо відсутності порушень договору та припинення втручання у діяльність орендаря та не здійснення перешкод у вільній конкуренції (т.1 а.с.107-109), направлення якого підтверджується описом вкладення у рекомендований лист, прийнятий для відправлення за накладною №0101910274083 (т.1 а.с.110).
11.08.2021 третя особа - ДП МА «Бориспіль» направила позивачу лист №01-22-1024, який отримано позивачем 17.08.2021, з листом відповідача від 03.08.2021 №03/08-1, що повідомив про відсутність порушень умов договору оренди та використання приміщення виключно з метою розміщення власного фірмового магазину (т.1 а.с.20), а також фото, вказавши, що це фото об'єкта оренди станом на 06.08.2021 т.1 (а.с.17-19).
Листом від 05.08.2021 за вих.№234-23921/0/6-21/вих. Адміністрація Державної прикордонної служби на звернення позивача від 13.08.2021 №45-02.01-3663 (а.с.23) повідомила, про те, що 20.02.2020 відповідачу надано дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» відповідно до його заяви, у якій зазначено, що орієнтовним переліком товарів, запланованих до реалізації в магазині, є жіночий одяг, взуття, аксесуари до них, біжутерія (т.1 а.с.21).
Окрім того, як свідчить витяг з реєстру магазинів безмитної торгівлі, ТОВ «Дафна Мей Юрейн» є утримувачем магазину безмитної торгівлі у міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» (т.1 а.с.95-100).
На підтвердження здійснення продажу в орендованому приміщенні продовольчих товарів власного виробництва відповідачем надані: накладна на переміщення №103 від 19.06.2021 (т.1 а.с.89) та вантажна митна декларації №UA100040/2021/374393 щодо переміщеного товару (т.1 а.с.86-88); накладна на переміщення №103 від 19.06.2021 (т.1 а.с.90) та вантажна митна декларація UA100290/2021/365946 від,28.12.2021 щодо переміщеного товару (т.1 а.с. 84-85).
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на підтвердження тієї обставини, що відповідач є вітчизняним промисловим підприємством-товаровиробником, ним долучено до відзиву: акт (протокол) інвентаризації залишків готових виробів та покупних товарів, які знаходяться у шоурумі, відповідно до наказу №25/02-02 від 25.02.2021 станом на 02.03.2021 (т.1 а.с.111-138); штатний розпис на 2019 рік (т.1 в.ч.139), публікації у мережі Інтернет, які стосуються діяльності підприємства (т.1 а.с.140-154).
Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача на запитання суду підтвердив, що не оспорює та визнає те, що відповідач є вітчизняним промисловим підприємством-товаровиробником.
Згідно ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, відповідна обставина не потребує доведенню відповідачем.
У даній справі позивач, вказуючи на істотне порушення договору відповідачем, порушення відповідачем зобов'язання щодо використання майна відповідного до його призначення та умов договору вимагає розірвання такого договору та заявляє похідну вимоги від такої вимоги - повернення об'єкта оренди балансоутримувачу.
Предметом спору у даній справі є право позивача вимагати припинення відносин оренди шляхом розірвання вищевказаного договору оренди.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Так, відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. При цьому, відповідна норма визначає, що Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Як визначено ч.1 ст.783 ЦК України, наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі.
Виникнення права вимагати розірвання договору у даному випадку пов'язано з не виконанням орендарем обов'язку, визначено ст.773 ЦК України - володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Як установлено ч.2 відповідної норми, якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Отже, однією із підстав розірвання договору оренди може бути, зокрема, факти користування річчю не за призначенням або з порушенням умов договору найму.
Окрім того, як визначено ч.2 ст.651 ЦК України, на яку позивач посилається, вимагаючи розірвання договору оренди, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.188 ГК України: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №916/1684/18, 31.07.2018 у справі №922/3248/18, 13.02.2020 у справі №921/109/19, від 03.09.2020 у справі №905/945/19, від 15.02.2022 у справі №918/174/21.
Як визначено ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що об'єктом оренди за договором є державне майно, відносини сторін врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальними.
Так, як визначено преамбулою такого Закону, його норми регулюють, зокрема, правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна.
Згідно ч.ч.,.3 ст.26 Закону визначено, що: контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна; контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів.
Отже, позивач та третя особа мають повноваження щодо контролю виконання умов договору та використання відповідного майна. При цьому, як установлено ч.5 такої статті, порядок виконання контрольних функцій у сфері оренди, зокрема, державного майна затверджується Фондом державного майна України.
Такий порядок на момент проведення перевірки визначався наказом Фонду державного майна України від 14.05.2012 № 655 «Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2012 №809/21121).
Як визначено п.1 наказу, Фонду державного майна України, його регіональним відділенням та представництвам як орендодавцям державного майна за укладеними ними договорами оренди наказано здійснювати такий контроль:
- постійний документальний (у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об'єкта оренди);
- періодичний комплексний з оглядом об'єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками) щодо: використання орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконання умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; використання державного майна, переданого в оренду за цими договорами, виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Отже, до повноважень регіональних відділень Фонду державного майна України як орендодавців за договорами оренди належить здійснення двох видів контролю: постійного документального та періодичного комплексного з оглядом, який має бути передбачений щорічним планом-графіком, зокрема, щодо використання державного майна, переданого в оренду за договором. виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна.
У даній справі позивачем не доведено шляхом надання доказів, що перевірка використання об'єкта оренди та виконання умов договору передбачена щорічним планом-графіком. Так, у заяві свідка ОСОБА_4 вказано лише про те, що такі графіки проведення перевірок складаються щорічно.
З урахуванням зазначеного, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача, про те, що перевірка проведена з порушенням повноважень позивача, отже, її результати не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін; договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
При цьому, як визначено ч.1 ст.25 такого Закону, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
У даній справі позивач вимагав припинення договору достроково шляхом його розірвання з посиланням на те, що відповідач в порушення п.5.1 договору використовує орендоване майно не за призначенням та не у відповідності з умовами договору.
Однак, у даній справі позивач не довів, що об'єкт оренди, який є частиною нежитлового приміщення, використовується не за призначенням такого майна - річчі.
Як визначено ст.179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Таким чином, орендоване за договором майно є річчю у розумінні ст.179 ЦК України.
Фактично у позовній заяві позивач посилається на те, що використання майна не відповідає встановленій орендній ставці, що не може вважатись користуванням річчю не за її призначенням та підставою для розірвання договору у відповідності з ст.783 ЦК України.
Також, позивач посилається на використання майна не у відповідності з умовами договору, який передбачає, що майно передається в оренду з метою розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства-товаровиробника, вказуючи, що це є істотим порушення договору.
Між тим, у даній справі позивач не заперечував факт розміщення в орендованого приміщенні фірмового магазину відповідача, який є вітчизняним промисловим-товаровиробником, однак, вказував, що у орендованому приміщені позивач здійснює продаж товарів, не передбачених договором.
Разом з тим, договір оренди не містить заборон на продаж в орендованому приміщенні, яке надано для розміщення фірмового магазину відповідача, певної групи товарів, як і переліку товарів, які можуть там реалізовуватись.
При цьому, істотним порушенням, за змістом ч.2 ст.651 ЦК України, є порушення, яке завдало шкоди іншій стороні договору внаслідок позбавлення її того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Однак, під час розгляду даної справи судом не встановлено, що позивач, внаслідок продажу відповідачем товарів певної групи у магазині, був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору. Так, умови договору не передбачають сплату позивачем орендної плати у залежності від того, які товари продаються у фірмовому магазині відповідача, для розміщення якого надано об'єкт оренди. Фактично у даній справі не доведено наявність шкоди, у зв'язку із певним порушенням умов договору, у разі не вчинення якого позивач би отримував те, на що розраховував при укладенні такого договору.
За таких обставин, відсутні підставі для задоволення вимог про розірвання укладеного сторонами договору оренди, а також вимог про повернення орендованого майна, які фактично є похідними від вимоги про розірвання договору.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають покладенню на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325; 03039, м. Київ, пр.Голосіївський, 50) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» (ідентифікаційний код 40983974; 02121, м.Київ, вул. Харківське шосе, 175), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ідентифікаційний код 20572069; 08300, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7) про:
- розірвання договору оренди №2277 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладеного 29.08.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дафна Мей Юкрейн» (реєстровий №2055 від 29.08.2019);
- усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дафна Мейн Юкрейн» повернути за актом прийому-передачі Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» державне окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення №78 площею 25кв.м на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв.№47578), що знаходиться на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та розташоване за адресою: Київська область, м.Бориспіль, аеропорт.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.08.2022.
Суддя А.Р. Ейвазова