Справа № 202/5056/22
Провадження № 1-кс/202/3627/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
22 серпня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022052390000823 від 17 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
У провадженні Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 17.08.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052390000823 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється Краматорським РУП ГУНП в Донецькій області.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Донецькою спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил.
19.08.2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022052390000823 від 17 серпня 2022 року.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 19.08.2022 року.
Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 16.08.2022 до ЧЧ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від військовослужбовця ОСОБА_4 про те, що військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 закінчив життя самогубством, а саме здійснив вистріл у голову з автомата Калашникова АКС-74. ( НОМЕР_2 від 16.08.2022 року).
17.08.2022 року старшим слідчим Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 було проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено:
- автомат АКС-74 № НОМЕР_3 з магазином з 27 патронами
- 1 патрон 5.45х39;
- 1 гільза 5.45х39;
- 1 патрон 5.45х39 з нашаруванням РБК;
- фрагмент схожий на кістку;
- зріз спального мішка з нашаруванням РБК;
- змив продуктів пострілу з поверхні дульного зрізу ствола автомата АКС-74 № НОМЕР_3 ;
- змив потожирової речовини з поверхні автомата АКС-74 № НОМЕР_3 : з цівки, магазину, затвору запобіжника, спускового гачка, рукоятки.
- мобільний телефон Redmi.
17.08.2022 року постановою слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, вищезазначені предмети у кримінальному проваджені визнано речовими доказами.
Прокурор в судове засідання не з'явився, до клопотання додав заяву, відповідно до якої просив розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.
Власник майна у судове засідання не з'явився.
На даний час є достатньо підстав вважати, що предмети, вилучені під час вказаного огляду мають значення для подальшого досудового розслідування, та необхідні для подальшого детального огляду, призначення відповідних перевірок, судових експертиз та встановлення осіб, які мають відомості, що можуть бути використані в якості доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу вказані предмети. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктами кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме зазначеного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту.
Прокурор просить розглянути клопотання за відсутності власників вказаного вище майна та їх представників, обгрунтовуючи це тим, що у разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.
З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що прокурор, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до клопотання постанову про визнання речовими доказами від 17.08.2022 року, відповідно до якої майно, виявлене і вилучене під час проведення огляду місця події 17.08.2022 року, визнано речовими доказами у цьому кримінальному проваджені.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна з метою збереження речових доказів, для подальшого проведення необхідних судових експертиз виникає необхідність у застосуванні саме такого засобу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.171 КПК України і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на: автомат АКС-74 № НОМЕР_3 з магазином з 27 патронами у полімерному мішку білого кольору; 1 патрон 5.45х39 у сейф-пакеті; 1 гільза 5.45х39 у сейф-пакеті; 1 патрон 5.45х39 з нашаруванням РБК у паперовому конверті; фрагмент схожий на кістку у паперовому конверті; зріз спального мішка з нашаруванням РБК у паперовому конверті; змив продуктів пострілу з поверхні дульного зрізу ствола автомата АКС-74 № НОМЕР_3 у паперовому конверті; змив потожирової речовини з поверхні автомата АКС-74 № НОМЕР_3 : з цівки, магазину, затвору запобіжника, спускового гачка, рукоятки у паперовому конверті. мобільний телефон Redmi який поміщено до сейф-пакету.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1