ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення суду
та встановлення нового строку
30 червня 2022 року м. Київ № 640/21538/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянувши звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 позов задоволено повністю:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 70 відсотків сум грошового забезпечення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи з 88 відсотків сум грошового забезпечення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з урахуванням раніше сплачених сум;
стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 - повернуто апелянту.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2020 у справі №640/21538/20 набрало законної сили 26.05.2021.
З метою примусового виконання рішення суду Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи від 07.07.2021 №640/21538/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати до Окружного адміністративного суду міста Києва звіт протягом двадцяти днів, з дня наступного за днем отримання ухвали, про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 в адміністративній справі №640/21538/20 у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи з 88 відсотків сум грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з урахуванням раніше сплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 18.01.2022 подано до суду звіт про виконання рішення суду Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/21538/20, відповідно до якого на виконання вказаного рішення суду боржник здійснив перерахунок пенсії в порядку визначеному судовим рішенням. Сума коштів нарахована на виконання рішення суду за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 становить 131.666,70 грн., виплата яких можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Стягувачем 07.02.2022 подано клопотання про незгоду щодо наявності підстав для прийняття звіту про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/21538/20 та встановлення нового строку, оскільки боржником здійснено нарахування доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 30.06.2021, однак перераховані кошти не виплачені, що свідчить про невиконання рішення суду. За твердженням стягувача, до звіту боржником не надано доказів, які б свідчили про вчинення будь-яких дій для виконання рішення суду.
Відповідно до статті 382 Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України): суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина перша); за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга).
Отже, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення суд може прийняти звіт суб'єкта владних повноважень, встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень штраф.
Розглянувши звіт боржника суд доходить висновку про відсутність підстав для його прийняття, позаяк рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 не виконано.
Зі змісту поданих до звіту документів вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/21538/20 здійснено перерахунок пенсії позивачу. Сума коштів нарахована на виконання рішення суду за період з 01.01.2016 по 30.06.2019 становить 131.666,70 грн., проте доказів сплати позивачу таких коштів не надано, оскільки відсутнє фінансування.
За змістом частин першої, другої статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за цим здійснює суд.
Кодексом адміністративного судочинства України встановлено дві форми судового контролю за виконанням рішення суду: стаття 382 КАС України - контроль здійснює безпосередньо суд; стаття 287 КАС України - суд контролює належне виконання судового рішення державним виконавцем.
З матеріалів судової справи вбачається, що постановою державного виконавця від 29.11.2021 у виконавчому провадженні №66861007 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2021 №640/21538/20 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, за якою виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Статтею 63 цього Закону встановлено, що в разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (абзац третій)
Отже, за наслідками примусового виконання рішення державним виконавцем, рішення суду залишилось невиконаним.
Наслідком прийняття судом звіту боржника за процедурою статті 382 КАС України також буде невиконання рішення суду, що призведе до порушення права позивача на судовий захист, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), а також статті 13 Конвенції, за якою кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У розглядуваному випадку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/21538/20, яке набрало законної сили, присуджено особі недоплачену суму пенсії, що є майном у розумінні статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції. Невиконання рішення суду призводить до порушення права позивача на мирне володіння майном, яке він не може захистити, незважаючи на наявність позитивного рішення суду.
У пілотному рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", від 15.10.2009 заява №40450/04, набуло статусу остаточного 15.01. 2010, визнано порушення Україною її зобов'язань за Конвенцією, зокрема, статті пункту 1 статті 6 "Право на справедливий суд" та статті 1 "Захист права власності" Додаткового протоколу до Конвенції в зв'язку з систематичним невиконанням державою рішень національних судів. Крім того, було визнано порушення статті 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції в зв'язку з відсутністю у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання.
Європейський суд наголосив, що невиконання Україною рішень національних судів є системною проблемою (практика несумісна з Конвенцією), на що, крім висновку Комітету міністрів, вказували наявність 1400 заяв, які стосувалися цього питання, тому Україні необхідно було невідкладно запровадити конкретні реформи в законодавстві та адміністративній практиці для приведення їх у відповідність до висновків Європейського суду в цьому рішенні та до вимог статті 46 Конвенції. Цим рішенням визнано за доцільне відкласти розгляд подібних справ до запровадження відповідних заходів Україною.
Виконуючи рішення Європейського суду, Україною відповідно до статті 13 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV ухвалено, зокрема, Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI. Також було ухвалено новий Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Не зважаючи на це, рішенням Європейського суду з прав людини в справі "Бурмич та інші проти України", від 12.10.2017, заява №46852/13 та інші, вирішено про розгляд 12148 заяв відповідно до зобов'язань, які випливають із пілотного рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції. Також вирішено вилучити ці заяви та їх передання до Комітету міністрів Ради Європи, з метою їх розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання зазначеного пілотного рішення, у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів, як це передбачено у п'ятому пункті резолютивної частини зазначеного рішення, та сплати боргу за рішенням національного суду.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини щодо застосування Конвенції, зважаючи на те, що Конституцією України контроль за виконанням рішення суду покладено на суд, а також на обрану стягувачем процедуру судового контролю встановлену статтею 382 КАС України, на думку суду, звіт про виконання рішення суду може бути прийнято за умови його повного виконання. При цьому відсутність коштів у боржника не може розцінюватись як причина невиконання рішення суду, оскільки статтею 129 Конституції України державою гарантовано виконання рішень судів.
Як уже вказувалось судом, рішення суду Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/21538/20 не виконано в частині виплати стягувачу перерахованої пенсії з урахуванням раніше сплачених сум, яка після перерахунку становить 131.666,70 грн.
До звіту додано: перерахунок пенсії з 01.07.2021; розрахунок пенсії позивача з січня 2016 року по червень 2019 року; витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до якого номер рішення в реєстрі - 99487, інформація про стан виконання рішення суду: нараховано пенсії за період з 01.01.2018-30.06.2021, інформація про виплату коштів відсутня.
Суд вважає, що ці докази не доводять вчинення боржником дій з метою виконання рішення суду з виплати стягувачу присудженої за рішенням суду пенсії.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 2262-XII (зі змінами) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктом 4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-22 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
З огляду на численність пенсійних спорів, суду відомо, що невиплата перерахованих пенсій (довічного грошового утримання) пов'язана з відсутністю коштів у Пенсійного фонду України для здійснення таких виплат. Водночас, подаючи звіт, боржник не надав документів, які б підтверджували поважність причин невиконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів.
Пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На думку суду, додані до звіту докази не дозволяють суду встановити черговість боржника, розмір фінансування на відповідний бюджетний рік, черговість погашення пенсій присуджених за судовими рішеннями.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про доцільність встановлення боржнику нового терміну для подання звіту про виконання рішення суду. Термін звіту встановити з урахуванням перебування судді у відпустці та можливої об'ємності доказів.
Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/21538/20.
Зобов'язати Головне управлінню Пенсійного фонду у Київській області подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року в адміністративній справі №640/21538/20, який, крім іншого, повинен містити докази про:
- розмір фінансування Головного управління Пенсійного фонду у Київській області в 2021-2022 роках для виплат пенсій присуджених на підставі рішення суду;
- кількість осіб, які в порядку черговості очікують на виплату Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області пенсій присуджених на підставі рішення суду та загальну суму заборгованості;
- розміри виплат в 2021-2022 роках Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області для погашення заборгованості з пенсійних виплат присуджених на підставі рішення суду;
- перебування ОСОБА_1 (стягувач) в черзі на виплату пенсії присудженої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року у справі №640/21538/20;
- вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області дій для отримання достатнього фінансування з метою виплат пенсій присуджених на підставі рішення суду.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду у Київській області строк до 01 серпня 2022 року для подання звіту та відповідних доказів.
Звіт необхідно подати до суду з доказами його надіслання ОСОБА_1 (стягувач).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець