ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2022 року м. Київ № 640/9299/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% від сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 86% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2021 №12081, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.10.2021 №12081, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру пенсії;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2022 №1442, з урахуванням проведених раніше виплат без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2022 №1442, з урахуванням проведених раніше виплат без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2020;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2022 №1443, з урахуванням проведених раніше виплат без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 86% від суми грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2022 №1443, з урахуванням проведених раніше виплат без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2021.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено з позовної заяви, предметом даного позову є, зокрема, визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70 % від сум грошового забезпечення.
Разом з тим, спірні правовідносини виникли в січні 2018 року, водночас з позовом до суду позивач звернувся в 21.06.2022 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексом адміністративного судочинства України.
В свою чергу, заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано.
Водночас, суд звертає увагу, що Верховним Судом в постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19 вирішено відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі №816/197/18, від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19, яка є обов'язковою для суду першої інстанції.
Відтак, суд зазначає, що момент отримання позивачем листа-відповіді пенсійного органу від 04.01.2021 року №2600-0203-8/259 на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти з пропущенням встановленого процесуального строку, після отримання пенсії.
Крім того, вказаний лист-відповідь позивачем не оскаржується.
Зокрема, навіть якщо починати відлік процесуального строку з оскарження вказаних позовних вимог, з дня отримання позивачем цього листа - відповіді (04.01.2021 року), строк звернення до суду сплив 05.07.2021 року.
Суд враховує, що пенсію позивач отримує щомісячно, проте доводів та доказів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, останнім не наведено.
Отже, вищевикладене свідчить про те, що до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70 % від сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 86% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 року (набуло статусу остаточного 16.05.2017 року). Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001 року; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008 року; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно протягом десяти днів звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна