ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
24 червня 2022 року м. Київ № 640/9088/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство фінансів України, про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство фінансів України, в якому просить:
зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень відновити конституційні права позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своїм першоначальним грошовим вкладом на першопочаткових умовах вкладення;
зобов'язати відповідача повернути майно позивача - грошові вклади з неправомірного володіння ним більше 30 років з щорічною індексацією вкладу і видати в повному обсязі в сумі 152245,11 грн.;
відшкодувати з відповідача понесену моральну шкоду в сумі 152245,11 грн.
У відповідності до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень».
На думку суду, даний спір не є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта, який у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції, тобто, відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Таким чином, враховуючи суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин, що виникли у цій справі, суд вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство фінансів України, про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ст.170 КАС України в порядку, передбаченому ст.ст. 295, 297 КАС України.
Суддя В.П. Шулежко