ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 червня 2022 року м. Київ № 640/19240/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді Вєкуа Н.Г., в провадженні про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 грудня 2021 року по справі № 640/19240/21.
за позовомОСОБА_1
до третя особа:Командування сил логістики Збройних Сил України Сірик Яна Станіславівна
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 33 наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 09.06.2021 №79 увільнення позивача від займаної посади і зарахування у розпорядження Командувача Сил логістики Збройних Сил України з часу його видання та поновлення на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року залишено без змін.
Рішення Окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року набрало законної сили 27 січня 2022 року.
03 лютого 2022 року позивачем до суду подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі №640/19240/21.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2022 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 грудня 2021 року по справі № 640/19240/21 за нововиявленими обставинами.
23 лютого 2022 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відвід судді Вєкуа Н.Г., у зв'язку з тим, що на думку позивача, існують обставини, які викликають сумнів в безсторонності та неупередженості судді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2022 відвід судді Вєкуа Н.Г. в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі №640/19240/21 - визнано необґрунтованим.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішення питання про відвід судді Вєкуа Н.Г. здійснюється суддею Каракашьяном С.К., який не входить до складу суду, що розглядає справу №640/19240/21 відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглядаючи заявлений відвід судді Вєкуа Н.Г., суд зазначає наступне.
Згідно із приписами частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Згідно частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Мотивуючи заявлений відвід судді, заявник посилається на приписи частини другої статті 36, частину п'яту статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Оцінюючи такі твердження заявника суд зазначає, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року залишено без змін.
Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021 року у справі набрало законної сили.
При цьому, приписами частини 15 статті 31 КАС України встановлено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Отже, за загальним правилом, розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається.
Відтак, посилання заявника на приписи ч. 5 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України в якості підстав для відводу судді є помилковими, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2021, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022, судом вищої інстанції скасовано не було.
Посилання заявника на подальше касаційне оскарження вказаного рішення та можливе подальше порушення вимог ч. 5 ст. 37 КАС України суд відхиляє, з огляду на їх передчасний характер.
Щодо решти викладених заявником мотивів для відводу, суд зазначає, що з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Також, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Таким чином, твердження заявника про сумніви в неупередженості судді Вєкуа Н.Г. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами, а подана заява про відвід судді немотивована.
Обставин, які можуть вказувати, що суддя прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вєкуа Н.Г. від розгляду зави про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а саме перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в адміністративній справі №640/19240/21, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян