ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 червня 2022 року м. Київ № 640/3514/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 1), Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником Адміністрації Державної прикордонної служби України подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, мотивуючи тим, що за наявною у нього інформацією під час розгляду даної справи позивач працевлаштувався і даний факт є важливою обставиною для розгляду справи, оскільки може вплинути на суму стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі задоволення позову.
Позивачем подано заперечення проти заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Також, частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Виходячи з предмету позову, даний спір не належить до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 КАС України, відтак не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача 2 про те, що працевлаштування позивача є істотною обставиною, оскільки ним не доведено яким чином вона вплине на розгляд даної справи, оскільки в даному випадку спір стосується правомірності видачі наказів відповідача 1 щодо припинення (розірвання) контракту та звільнення позивача з військової служби, виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, як наслідок, у разі задоволення позову, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні заяви Адміністрації Державної прикордонної служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Шулежко