Ухвала від 23.06.2022 по справі 640/7488/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 червня 2022 року м. Київ №640/7488/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії в розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов'язати відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.01.2018;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови перерахувати і виплатити пенсію позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.01.2022 №742, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;

- зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити пенсію позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.01.2022 №742, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2021 залишено позов-ну заяву без руху і встановлено 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду разом з примірниками для відповідача заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску у частині оскарження дій відповідача щодо виплати з 01.01.2018 пенсії в обмеженому розмірі та щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% з 01.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2022 роз'єднано позовні вимоги та виділено у самостійне провадження (справа №640/8895/22) вимоги:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови перерахувати і виплатити пенсію позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.01.2022 №742 без обмеження максимального розміру з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019;

- зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити пенсію позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.01.2022 №742 без обмеження максимального розміру з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представник позивача подав заяву про усунення недоліків, в якій просить визнати поважними причини неподання позову в шестимісячний строк після 01.04.2019 і поновити цей строк.

Заявник зазначив, що відповідно до ст.ст. 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпе-чення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутні строкові обмеження щодо перерахунку та виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів, на підтвердження чого заявник послався на постанови Верховного Суду від 20.05.2020 №815/1226/18, від 15.09.2020 №635/7878/16-а, від 26.01.2021 №520/11178/20. Натомість постанову Верховного Суду від 31.03.2021 №240/12017/19, на яку послався в ухвалі суд, заявник вважає нерелевантною, бо правовідносини у цій справі стосувались соціального захисту громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Також, заявник зауважив на тому, що довідка про грошове забезпечення оформлена лише 20.01.2022 №742, після чого виник спір щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки. Окремо заявник навів свої міркування щодо сплати судового збору за подання цього позову з розрахунку однієї вимоги немайнового характеру.

Згідно із ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адмініс-тративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2).

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.

Посилання заявника на ст.ст. 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і твердження про відсутність строкових обмежень щодо перерахунку та виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за мину-лий час, яку особа не отримувала з вини компетентних органів держави, є помилковим.

Так, обмеження максимального розміру пенсії з 01.01.2018 і виплата підвищення до пенсії у розмірі 75% з 01.04.2019 по 31.12.2019 здійснено відповідачем у різний час та на інших правових підставах ніж ті, які визначені ч. 3 ст. 51 вказаного Закону (зміна розміру видів грошового забезпечення або введення нових видів грошового забезпечення), тому положення цієї статті не належить застосовувати до спірних правовідносин - про це суд зазначив в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Водночас, положення ст. 51 вказаного Закону застосовуються до вимог, які виділені в самостійне провадження і щодо яких суд не встановив пропущення строку звернення до суду.

Положення ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військо-вої служби, та деяких інших осіб" щодо виплати нарахованих сум пенсій за минулі періоди, які не були отримані пенсіонером, не стосується суті спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.01.2018 чи виплати підвищення до пенсії з 01.04.2019, адже нараховані позивачу суми пенсії виплачувались у повному обсязі (подібний висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 №510/1286/16-а).

До позовних вимог, які залишені без руху, належить застосовувати ч. 2 ст. 122 КАС України, якою встановлено 6-місячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Висновки Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 №240/12017/19 стосуються застосування ч. 2 ст. 122 КАС України у спорах щодо соціального захисту громадян та пов'язані з визначенням моменту, з якого позивач міг і повинен був дізнатись про порушення свого права на соціальний захист в аспекті того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем.

З огляду на категорію справи і необхідність з'ясування судом додержання позивачем встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами висновки Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 №240/12017/19 згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України належить враховувати.

Посилання заявника на те, що обставини справи №240/12017/19 стосуються соціального захисту громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, не спростовує застосовність висновків Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 №240/12017/19 щодо ст. 122 КАС України і моменту, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

Посилання заявника на постанови Верховного Суду від 20.05.2020 №815/1226/18, від 15.09.2020 №635/7878/16-а, від 26.01.2021 №520/11178/20 не спростовує актуальність висновків Верховного Суду у постанові від 31.01.2021 №240/12017/19, яка прийнята пізніше і в якій Верховний Суд проаналізував попередню свою судову практику у справах цієї категорії.

Крім того, зазначені заявником постанови Верховного Суду, не містять актуальних пра-вових висновків, які суду необхідно враховувати щодо позовних вимог, які залишені без руху.

Суд відхиляє посилання заявника на складення довідки про грошове забезпечення №742 лише 20.01.2022, після чого виник спір щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки, оскільки правовідносини щодо виплати позивачу з 01.01.2018 пенсії в обмеженому розмірі і щодо виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 75% з 01.04.2019 по 31.12.2019 виникли раніше складення цієї довідки, з інших підстав і не пов'язані з її розглядом.

Водночас, вказана довідка і лист відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку стосуються позовних вимог, які виділені в самостійне провадження і щодо яких суд не встановив пропущення строку звернення до суду.

Посилання заявника на тривалість зазначених порушень суперечать висновкам Верхов-ного Суду у постанові від 31.01.2021 №240/12017/19 щодо визначення моменту, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права. Крім того, правовідносини щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% завершились у грудні 2019р., а правомірність виплати пенсії без обмеження максимальним розміром буде предметом розгляду пари вирішенні позовних вимог, які виділені в самостійне провадження.

Підсумовуючи, суд зазначає, що обставини отримання позивачем пенсії та її розмір з 01.01.2018 і з 01.04.2019 були йому відомі, до того ж, 11.03.2020 набрало законної сили рішення Верховного Суду від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19 (щодо неправомірності виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% у період з 05.03.2019 по 31.12.2019), яке оприлюднено і знаходиться у публічному доступі, тому позивач міг і повинен був своєчасно дізнатись про порушення своїх прав і в межах 6-місячного строку звернутись до суду із вищевказаними позовними вимогами.

Заявник не зазначив поважних причин, які об'єктивно унеможливили оскарження позивачем до суду в межах 6-місячного строку дій відповідача щодо виплати позивачу з 01.01.2018 пенсії в обмеженому розмірі та щодо виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 75% з 01.04.2019. Тривала пасивна поведінка позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення.

Суд відхиляє міркування заявника щодо сплати судового збору за подання цього позову з розрахунку однієї вимоги немайнового характеру, оскільки ці обставини не стосуються строку звернення до суду і з цих підстав позовна заява без руху не залишалась.

Враховуючи помилковість доводів заявника про відсутність строкових обмежень щодо позовних вимог, які залишено без руху, а також недоведеність заявником існування об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником у заяві причини пропуску строку звернення, що згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви у цій частині.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом 15-ти днів з дня її підписання.

Суддя Д.А. Костенко

Попередній документ
105917964
Наступний документ
105917966
Інформація про рішення:
№ рішення: 105917965
№ справи: 640/7488/22
Дата рішення: 23.06.2022
Дата публікації: 30.08.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них