ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2022 року м. Київ № 640/33270/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до співвідповідач третя особаМіністерства внутрішніх справ України, Головне управління Національної поліції в Донецькій області Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі також - відповідач, МВС), в якому просить:
1. визнати бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України протиправною у відмові ОСОБА_1 , відповідно листам від 16.10.2020 року №34933/09-2020 та від 26.10.2020 року №Б-19175/22, в складанні довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 з 01 січня 2016 року, та направленні її до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для подальшого перерахунку пенсії;
2. зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та врахуванням: посадового окладу заступника начальника відділу в розмірі 3800 грн., відповідно до Схеми посадових окладів поліцейських апарату Національної поліції; окладу за спеціальне звання (полковник поліції):
2400 грн.; надбавки за вислугу років (стаж служби) більше 20 років - 40 % від посадового окладу та окладу за спеціальне звання; 3800 грн. + 2400 грн. = 6200 грн. х 40% = 2480 грн.; надбавки за особливі умови (особливий характер) служби 100%, складається з посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за стаж роботи (вислуги років): 3800 грн. + 2400 грн. + 2480 грн. = 8680 грн.; щомісячної премії у розмірі 125 %, складається з посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років: (3800 грн. + 2400 грн. + 2480 грн.) х 125% = 10850 грн.; надбавку за службу в умовах режимних обмежень (таємність) 10% від посадового окладу: 380 грн. Всього сума забезпечення становить 28590 грн. з розрахунку 3800 грн. + 2400 грн. + 2480 грн. + 8680 грн. + 10850 грн. + 380 грн.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не враховано періоди служби позивача у Міністерстві внутрішніх справ України з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року, які є періодами вимушеного прогулу, що має своїм наслідком неналежний розрахунок пенсії позивача, подальшу її виплату та перерахунок у зв'язку із змінами в грошовому забезпеченні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Через канцелярію суду 16.03.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує з підстав, що для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ і продовжують проходити службу на посадах поліцейських, у разі звільнення із служби після 7 листопада 2015 року, якщо в них немає 24 календарних місяців служби на посаді поліцейського, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначаються шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням починаючи з 7 листопада 2015 року на кількість таких місяців.
Так, позивач отримує пенсію з 13.01.2020 року, з урахуванням виплат грошового забезпечення, яке він отримував за останнім місцем проходження служби в ГУ НП в Донецькій області з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року, тобто за 10 місяців.
В свою чергу, законодавством України визначено порядок обчислення поліцейським пенсії у разі, якщо немає 24 календарних місяців служби на посаді поліцейського, з огляду на що, вимога позивача щодо зобов'язання Міністерства внутрішніх справи України виготовити довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, не відповідає статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Через канцелярію суду 25.03.2021 року позивачем подано відповідь на відзив.
Позивач не погоджується із твердженням відповідача, викладеним у відзиві, оскільки вважає, що служба ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ була безперервною (з 01.09.1996 року по 09.01.2018 року) та органах поліції (з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року), тобто після 7 листопада 2015 року у останнього наявний стаж у 24 календарних місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для нарахування пенсії повинна визначатися шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні 24 місяці служби підряд перед звільнення та кількість таких місяців.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що має право на отримання відповідної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 з 01 січня 2016 року, у чому останньому відповідачем відмовлено.
Через канцелярію суду 18.01.2022 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову та розглядати позовні вимоги у наступній редакції:
1) визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо розрахунку сум виплат грошового забезпечення у грошовому атестаті № 46 за 10 місяців, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок;
2) зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України внести зміни до грошового атестата № 46 в частині зазначення видів грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснити та вказати розрахунок видів грошового забезпечення у сумах з урахуванням періодів служби ОСОБА_1 з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року.
3) зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виправлений з урахуванням висновків суду грошовий атестат ОСОБА_1 , на підставі якого здійснювати подальший розрахунок та виплату пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2022 року прийнято до розгляду заяву позивача 18.01.2022 року про зміну предмета позову. Ухвалено здійснювати подальший розгляд справи в редакції позовних вимог:
«- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо розрахунку сум виплат грошового забезпечення у грошовому атестаті № 46 за 10 місяців, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України внести зміни до грошового атестата № 46 в частині зазначення видів грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснити та вказати розрахунок видів грошового забезпечення у сумах з урахуванням періодів служби ОСОБА_1 з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виправлений з урахуванням висновків суду грошовий атестат ОСОБА_1 , на підставі якого здійснювати подальший розрахунок та виплату пенсії.».
Зокрема, ухвалою витребувано у ОСОБА_1 копію грошового атестату № 46, яку зобов'язати надати суду у дводенний строк з дня отримання цієї ухали суду та встановлено відповідачу десятиденний строк з моменту проголошення цієї ухвали на подання відзиву на позов з урахуванням зміненого предмету позову (із доказами направлення примірника позивачу).
Через канцелярію суду 22.02.2022 року позивачем подано витребувану копію грошового атестата №46, ознайомившись із яким судом встановлено, що останній складено Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2022 року запропоновано ОСОБА_1 подати клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, або, у разі, якщо позивач заперечує проти заміни відповідача, подати заяву про залучення Головного управління Національної поліції в Донецькій області в якості співвідповідача у справі, до якого має бути долучено належним чином оформлені примірники позовної заяви із додатками, з урахуванням зміненого предмета спору та суб'єктним складом учасників справи, у відповідній кількості, які подати до канцелярії суду у строк до 10.03.2022 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, тобто, до 25 квітня включно.
Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року станом на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Через канцелярію суду 28.04.2022 року позивачем подано клопотання про залучення в якості співвідповідача ГУ НП в Донецькій області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 року клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі задоволено. Залучено Головне управління Національної поліції в Донецькій області (проспект Нахімова, 86, Маріуполь, Донецька область, 87500) в якості співвідповідача у справі. Встановлено співвідповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053). Зобов'язано позивача подати до суду докази направлення третій особі примірника позовної заяви з додатками та заявою про зміну предмета позову через канцелярію суду (адреса: 01051, м. Київ, вул. П. Болбачана, 8, корпус «А») у дводенний строк з дня постановлення цієї ухвали. Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, десятиденний строк для подання пояснень на позовну заяву.
Через канцелярію суду 25.05.2022 року співвідповідачем подано відзив на позовну заяву.
На переконання ГУ НП в Донецькій області, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки підстави для внесення змін до грошового атестату №46 відсутні, враховуючи те, що у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності позивачу призначено пенсію на підставі грошового атестату №20 від 26.02.2020 року.
Крім того, 07.09.2020 року стосовно позивача видано новий грошовий атестат №114/1, який направлений до відповідного органу Пенсійного фонду України разом з іншими додатками у відповідності до положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1.
Зокрема, оскільки позивача не було переведено з Міністерства внутрішніх справ України на службу в Національну поліцію відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», про що свідчать відомості з наказу від 03.01.2018 року №7о/с, ГУ НП в Донецькій області правомірно зазначено у грошовому атестаті періоди фактичного несення служби позивача в поліції, а саме з 10.01.2018 року до 06.11.2018 року.
Враховуючи викладене, співвідповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Через канцелярію суду 30.06.2022 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено про відсутність у останнього відомостей щодо існування грошових атестатів №20 та №114/1. Втім, позивачем зауважено, що в незалежності від номеру та дати видачі атестату, права його порушено саме неправильним визначенням розрахунку сум виплат грошового забезпечення а саме, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок: з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року.
Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.
Третя особа правом на подання пояснень на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову, не скористалася.
Дослідивши матеріли справи, судом встановлено наступне.
Згідно з пункту 7 копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 року у справі №826/26466/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 року та постановою Верховного Суду від 20.09.2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року 2338 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів); поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України; стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.11.2015 року по 23.11.2016 року у розмірі 392 982,49 грн.; визнано протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не вирішення питання про прийняття ОСОБА_1 в органи поліції; зобов'язано Національну поліцію України розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до поліції у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію»; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі - 32 873,08 грн.; у решті позовних вимог відмовлено.
Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.12.2016 року №1223 о/с на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 року у справі №826/26466/15, скасовано пункт наказу від 06.11.2015 року №2338 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 , та поновлено на займаній посаді - заступника начальника 1-го відділу Головного слідчого управління з 06.11.2015 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2017 року №953 о/с (по особовому складу) по апарату Міністерства полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління, з 08 вересня 2017 року звільнено з займаної посади відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).
Згідно з пунктом 11 копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 09.01.2018 року №7о/с.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2020 року у справі №826/12793/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2020 року, позов ОСОБА_1 - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2017 року №953 о/с (по особовому складу) в частині звільнення в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом полковника міліції ОСОБА_1 (М-086841), заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління з 08 вересня 2017 року. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.09.2017 року по 09.01.2018 року у розмірі 182296 (сто вісімдесят дві тисячі двісті дев'яносто шість) грн 06 коп.; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць без урахування обов'язкових податків та зборів; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.07.2020 року №570 о/с скасовано пункт наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.09.2017 року №953 о/с у частині звільнення в запас Збройних Сил України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління, з 08.09.2017 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2020 року №583 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника 1-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління з 09.01.2018 року, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за пунктом 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)).
Згідно з листом Департаменту забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2020 року №28266/09-2020 на звернення ОСОБА_1 , повідомлено:
- в грудні 2016 року на виконання судових рішень у справі №826/26466/15 та відповідно до виконавчого листа від 24.11.2016 року №826/26466/15 ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 32 873,08 грн. та здійснено відрахування військового збору у сумі 493,10 грн., ПДФО у сумі 5 917,15 грн. та сплачено єдиний соціальний внесок на суму 7 232,08 грн.;
- у квітні 2017 року на виконання судових рішень у справі №826/26466/15 та відповідно до виконавчого листа від 24.03.2017 року № 826/26466/15 нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.11.2015 року по 23.11.2016 року у сумі 360 109,41 грн., та з нарахованої суми здійснено відрахування військового збору у сумі 5 401,64 грн., ПДФО у сумі 64 819,69 грн. та сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 8 800,00 грн.;
- в листопаді 2017 року відповідно до наказу МВС України від 08.09.2017 року №953 о/с донараховано одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 8 064,50 грн. та здійснено відрахування податків : військовий збір у сумі 120,97 грн. та ПДФО у сумі 1 451,61 грн.;
- в лютому 2020 року на виконання судових рішень у справі №826/12793/17 виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 40 836,10 грн. та здійснено відрахування військового збору у сумі 612,54 грн. та ПДФО у сумі 7 350,50 грн., та сплачено єдиний соціальний внесок на суму 8 983,94 грн.;
- в серпні 2020 року на виконання судових рішень у справі №826/12793/17 за час вимушеного прогулу з 09.07.2017 року по 09.01.2018 року у розмірі 141 459,96 грн. та здійснено відрахування військового збору у сумі 2 121,90 грн. та ПДФО у сумі 25 462,79 грн. та сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі 15 585,90 грн.
Листом Департаменту забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2020 року №31529/09-2020 ОСОБА_1 повідомлено, інформацію щодо місячного грошового забезпечення останнього станом на 06.11.2015 року, який склав 7 896,00 грн., а саме: посадовий оклад - 1 550,00 грн., оклад за військовим званням - 135,00 грн., надбавка за вислугу років 30% - 505, 50 грн., надбавка за ОВЗ 100 % - 2 190,50 грн., надбавка ОРД 50 % - 775,00 грн., щомісячна премія - 2 740,00 грн.
Листом Департаменту забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ України від 16.10.2020 року №34933/09-2020 на звернення ОСОБА_1 від 11.09.2020 року №Б-18000 щодо надання довідки про грошове забезпечення (заробітну плату за час вимушеного прогулу) за останні 14 календарних місяці в Міністерстві (01.11.2016 року - 09.01.2018 року) для подальшого подання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для перерахунку пенсії, повідомлено заявнику, що довідка про грошове забезпечення на період вимушеного прогулу не входить до переліку документів, передбачених постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.07.2007 року №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» необхідних для призначення того чи іншого виду пенсії, які надсилаються уповноваженими органами до Головних управлінь пенсійного фонду України.
Листом Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26.10.2020 року №Б-19175/22 на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що період з 07.11.2015 року по 09.01.2018 року є періодом вимушеного прогулу, проте згідно із статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінетом Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», зарахування періоду вимушеного прогулу до вислуги років для призначення пенсії відповідно до вказаного Закону особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ не передбачено.
Зокрема, у матеріалах справи містяться:
- Грошовий атестат ГУ НП в Донецькій області №46, яким засвідчено, що стаж служби ОСОБА_1 станом на 06.11.2018 року згідно з наказом №472 о/с від 05.11.2018 року визначено 21 рік 10 місяців 3 дні; періоди видів грошового забезпечення визначено наступним чином: посадовий оклад в сумі 450, 00 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), посадовий оклад в сумі - 80,00 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), оклад за спеціальним званням в сумі - 480,00 грн. (до 06.11.2018 року включно), надбавку за стаж служби в розмірі 40% в сумі - 340,00 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), надбавку за стаж служби у розмірі 40 % - 64,00 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), премія, затверджена НПУ у розмірі 50, 300% - 598,57 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), премія, затверджена НПУ у розмірі 50, 300 % - 112, 67 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), індексація (базовий місяць 01.11.2015 року) 1, 355% - 130,71 грн. (у т.ч. 0 фіксованої суми), усього нараховано в сумі 2 255,95 грн. (до 06.11.2018 року), відраховано податків в сумі 54, 04 грн., відпустка використана за 2018 рік / матеріальна допомога на оздоровлення з окладу у 2 400, 00 грн.;
- Розрахунок вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 та Довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 21.03.2019 року №46 про додаткові види грошового забезпечення за період з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року;
- Грошовий атестат ГУ НП в Донецькій області №20, яким засвідчено, що стаж служби ОСОБА_1 станом на 06.11.2018 року згідно з наказом №472 о/с від 05.11.2018 року визначено 21 рік 10 місяців 5 днів; періоди видів грошового забезпечення визначено наступним чином: посадовий оклад в сумі 450,00 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), посадовий оклад в сумі - 80,00 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), оклад за спеціальним званням в сумі - 480,00 грн. (до 06.11.2018 року включно), надбавку за стаж служби в розмірі 40% в сумі - 340,00 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), надбавку за стаж служби у розмірі 40 % - 64,00 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), премія, затверджена НПУ у розмірі 50, 300% - 598, 57 грн. (з 1.11.2018 року по 05.11.2018 року), премія, затверджена НПУ у розмірі 50, 300 % - 112,67 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), індексація (базовий місяць 01.11.2015 року) 1, 355% - 130,71 грн. (у т.ч. 0 фіксованої суми), усього нараховано в сумі 2 255,95 грн. (до 06.11.2018 року), відраховано податків в сумі 54,04 грн., відпустка використана за 2018 рік / матеріальна допомога на оздоровлення з окладу у 2 400, 00 грн.;
- Грошовий атестат ГУ НП в Донецькій області №114/1, яким засвідчено, що стаж служби ОСОБА_1 станом на 06.11.2018 року згідно з наказом №472 о/с від 05.11.2018 року визначено 21 рік 10 місяців 3 дні; періоди видів грошового забезпечення визначено наступним чином: посадовий оклад в сумі 450, 00 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), посадовий оклад в сумі - 80, 00 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), оклад за спеціальним званням в сумі - 480, 00 грн. (до 06.11.2018 року включно), надбавку за стаж служби в розмірі 40% в сумі - 340,00 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), надбавку за стаж служби у розмірі 40 % - 64,00 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), премія, затверджена НПУ у розмірі 50, 300% - 598,57 грн. (з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року), премія, затверджена НПУ у розмірі 50, 300 % - 112,67 грн. (з 06.11.2018 року по 06.11.2018 року), індексація (базовий місяць 01.11.2015 року) 1, 355% - 130,71 грн. (у т.ч. 0 фіксованої суми), усього нараховано в сумі 2 255,95 грн. (до 06.11.2018 року), відраховано податків в сумі 54,04 грн., відпустка використана за 2018 рік / матеріальна допомога на оздоровлення з окладу у 2 400,00 грн.;
Вважаючи, що відповідачами неправильно визначено розрахунок сум виплат грошового забезпечення, а саме, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок: з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1788) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі також - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.
Згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача, відповідачем суду не надано.
При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність, а в своїх аргументах відповідач покликається на відсутність підстав для зарахування до вислуги років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2262) періоду вимушеного прогулу позивача з 06.11.2015 року по 09.11.2018 року та з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року.
Щодо зарахування до вислуги років відповідно до Закону №2262 періоду вимушеного прогулу позивача з 06.11.2015 року по 09.11.2018 року та з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтею 17 Закону №2262 встановлено вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії, серед яких, служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» частини першої).
За змістом статті 17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 (із змінами і доповненнями) (далі також - Постанова №393) затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей.
Для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду (абзац 3 пункту 1 Постанови №393).
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №200/1085/19-а (пункт 54, 55) зауважено, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Моментом, з якого незаконно звільненого працівника необхідно вважати поновленим на роботі рішенням суду визначено день видання наказу про звільнення, а не день винесення судом рішення. Тобто, весь час вимушеного прогулу зараховується до трудового стажу і за весь цей час на користь працівника стягується грошове забезпечення. З урахування встановленої рішенням суду протиправності наказу про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, та як наслідок його скасування, позивач вважається таким, що знаходився у вимушеному прогулі, що фактично прирівнюється до проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 року у справі №826/26466/15 та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2020 року у справі №826/12793/17, які набрали законної сили, суди дійшли висновку, що позивач вважається таким, що знаходився у вимушеному прогулі, які фактично прирівнюються до проходження служби в органах внутрішніх справ, з огляду на що, такий період підлягає зарахуванню до вислуги років позивача.
Отже, зазначене у листі - відповіді Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 26.10.2020 року №Б-19175/22 твердження щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу до вислуги років для призначення пенсії позивача є помилковим та протиправним.
Таким чином, в контексті наведеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у не зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 періодів служби, визнаних судовими рішеннями у справах №826/12793/17 та №826/26466/15, які набрали законної сили, вимушеним прогулом з 07.11.2015 року по 09.01.2018 року, та, керуючись частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України такі дії вчинити з урахуванням наступних висновків суду щодо способу виконання рішення суду в цій частині.
Визначаючи спосіб виконання рішення суду в цій частині, суд дійшов висновку, що відповідачем мають бути внесені зміни до наказу від 05.11.2018 року №№472 о/с, яким, згідно з відомостями Грошових атестатів, які містяться у матеріалах справи, визначено стаж служби станом на 06.11.2018 року, або видати новий наказ, яким затвердити належний період стажу служби позивача.
Зокрема, на підставі вищевказаного, ГУ НП у Донецькій області має бути внесено зміни або складено новий Розрахунок вислуги років для призначення пенсії позивачу, оскільки у наданому суду Розрахунку за підписом начальника ГУ НП в Донецькій області генерала поліції третього рангу М. Семенишиним від 26.02.2020 року, зазначено відомості, згідно з якими, співвідповідачем не включено період вимушеного прогулу до розрахунку вислуги років позивача.
В свою чергу, вказані документи співвідповідачем мають бути подані до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, як документи, на підставі яких позивачу має бути здійснено перерахунок пенсії та її виплату, з урахуванням виплачених сум.
З урахуванням зазначеного, суд, в межах заявлених позивачем позовних вимог в редакції заяви про зміну предмета позову, внаслідок встановлених протиправних дій Міністерства внутрішніх справ України, суд дійшов висновків й щодо неналежного розрахунку сум грошового забезпечення позивача.
Умови виплати грошового забезпечення поліцейським визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (із змінами і доповненнями) (далі також - Порядок №260).
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 260 у разі переміщення по службі (переведення, відрядження, переходу), а також звільнення поліцейського зі служби в поліції фінансовий підрозділ зобов'язаний виплатити йому належні види грошового забезпечення, про що зробити відповідні записи в грошовому атестаті за формою, визначеною у додатку 2 до цих Порядку та умов.
Пунктом 3 вказаного розділу Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які звільняються з призначенням пенсії, грошовий атестат на руки не видається, а передається разом з іншими документами до підрозділу відповідного органу поліції, який здійснює підготовку та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
У журналі, де реєструються грошові атестати, зазначаються: номер і дата оформлення грошового атестата; прізвище, ім'я та по батькові власника грошового атестата, займана ним посада, спеціальне звання; місце вибуття власника атестата; до якого часу виплачено грошове забезпечення, з якого окладу і які виплачено надбавки.
Грошові атестати заповнюються розбірливо і підписуються керівником органу поліції, начальником фінансового підрозділу та скріплюються печаткою.
Види грошового забезпечення вказуються в національній валюті України.
Не дозволяється заповнення грошових атестатів олівцем. Грошові атестати без печатки чи підпису, з підчистками або із виправленнями, а також неправильно заповнені вважаються недійсними.
У грошовому атестаті має бути підпис його власника, що підтверджує правильність записів за проведеними розрахунками.
В той же час, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджених постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі також - Порядок №3-1).
Так, відповідно до пункту 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону); довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.
В той же час, пунктом 12 Порядку № 3-1 встановлено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Згідно з пунктом 14 Порядку №3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
При цьому, згідно з пунктом 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Постанови №393 для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ і продовжують проходити службу на посадах поліцейських, у разі звільнення із служби після 7 листопада 2015 р., якщо в них немає 24 календарних місяці служби на посаді поліцейського, або які померли (загинули) в зазначений період (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким проводилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 748 і від 9 березня 2006 р. № 268), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 7 листопада 2015 р. на кількість таких місяців. При цьому для поліцейських, звільнених у листопаді 2015 р., сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається на день звільнення із служби з розрахунку таких виплат за повний місяць.
Для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ і продовжують проходити службу на посадах поліцейських, у разі звільнення із служби після 7 листопада 2015 р., якщо в них немає 24 календарних місяці служби на посаді поліцейського, або які померли (загинули) в зазначений період (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким проводилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 748 і від 9 березня 2006 р. № 268), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 7 листопада 2015 р. на кількість таких місяців. При цьому для поліцейських, звільнених у листопаді 2015 р., сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається на день звільнення із служби з розрахунку таких виплат за повний місяць (абзац шостий пункту 7).
Тобто, підсумовуючи викладене у сукупності, суд зазначає, що у разі звільнення особи, яка проходила службу в органах внутрішніх справ і продовжувала проходити службу на посадах поліцейських, у разі звільнення із служби після 7 листопада 2015 року та за наявності 24 календарних місяців служби підряд перед звільненням на посадах поліцейських, пенсія обраховується з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
При призначені пенсії особами, які проходили службу в органах внутрішніх справи, а згодом проходили службу на посадах поліцейських відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та у разі звільнення таких осіб із служби після 7 листопада 2015 року за відсутності 24 календарних місяці служби на посаді поліцейського, додаткові види грошового забезпечення під час обчислення такої пенсії повинні враховуватися за період, починаючи з 07.11.2015 року та з урахуванням додаткових видів грошового забезпеченні отриманих під час проходження служби на посаді поліцейського. При цьому, середньомісячна їх сума визначається шляхом ділення загальної суми таких додаткових видів грошового забезпеченні та премії на кількість фактичних місяців служби перед звільненням.
Згідно з матеріалами справи, позивачу визначено порядок обчислення пенсії як такому, у якого відсутні 24 календарних місяців служби на посаді поліцейського.
Разом з тим, з урахуванням встановлених протиправних дій відповідача щодо не включення до вислуги років та стажу служби позивача періодів вимушеного прогулу, у суду відсутні вважати таке обчислення пенсії позивачу правомірним з огляду на наступне.
Беручи до уваги правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року №200/1085/19-а, яким зауважено на зарахуванні до трудового стажу періоду вимушеного прогулу та те, що, вимушений прогул фактично прирівнюється до проходження служби в органах внутрішніх справ, на думку суду, подальша зміна правового регулювання порядку проходження служби в органах поліції, яка визначена Законом України «Про Національну поліції», в межах спірних правовідносин не може позбавляти права позивача на зарахування періоду вимушеного прогулу до трудового стажу, оскільки такий прогул, під час якого правове регулювання змінено (з 07.11.2015 року), не залежав від волевиявлення позивача та був безпосередньо спричинений незаконним рішенням Міністерством внутрішніх справи України щодо звільнення останнього зі служби.
Отже, до грошового забезпечення позивача, співвідповідачем, шляхом зазначення у грошових атестатах позивача, які останнім надсилалися до пенсійного органу, мало б бути враховано періоди 06.11.2015 року по 09.01.2018 року та з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року, які, в свою чергу, дають право позивачу на обчислення його пенсії згідно з абзацами 1-3 пункту 7 Постанови №393.
Крім того, суд зауважує, що за вказаний період, згідно з листом Департаменту забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2020 року №28266/09-2020, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум, стягнених за періоди вимушеного прогулу, сплачено.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, з урахуванням статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, про протиправність розрахунку співвідповідачем сум виплат грошового забезпечення у грошовому атестаті № 46 за 10 місяців, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок.
Зокрема, такі суми продубльовано й у грошових атестатах №20 та №114/1, з огляду на що, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог та визнання протиправними дій співвідповідача щодо розрахунку сум виплат грошового забезпечення у грошових атестатах № 20 та №114/1 за 10 місяців, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов'язання співвідповідача внести зміни до грошового атестата № 46, а також, з урахуванням виходу за межі позовних вимог, до грошових атестатів №20 та №114/1 в частині зазначення видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , здійснити та вказати розрахунок видів грошового забезпечення у сумах з урахуванням періодів служби ОСОБА_1 з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року.
Зокрема, зобов'язання співвідповідача подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виправлені з урахуванням висновків суду грошові атестати ОСОБА_1 , на підставі яких підлягає здійсненню подальший розрахунок та виплата пенсії також є належним способом захисту прав позивача, обраного останнім.
В свою чергу, суд зауважує, що вказані позовні вимоги підлягали заявленню до співвідповідача, проте не до Міністерства внутрішніх справ України, як-то заявлено позивачем.
Позаяк, в частині заявлених позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України суд відмовляє у задоволенні позову, в той час, як співдоповідач, в порядку статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України є належним суб'єктом виконання зобов'язань, встановлених судом за результатами розгляду справи, внаслідок допущених останнім протиправних дій.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, про їх часткове задоволення, та вихід за їх межі.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на їх відсутність та звільнення позивача від сплати судового збору з підстав, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у не зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 періодів служби, визнаних судовими рішеннями у справах №826/12793/17 та №826/26466/15, які набрали законної сили, вимушеним прогулом з 07.11.2015 року по 09.01.2018 року.
3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України такі дії вчинити з урахуванням наступних висновків суду щодо способу виконання рішення суду в цій частині, а саме: Міністерством внутрішніх справ України мають бути внесені зміни до наказу від 05.11.2018 року №№472 о/с, яким, згідно з відомостями Грошових атестатів №46, №20 та №114/1, визначено стаж служби станом на 06.11.2018 року, або видати новий наказ, яким затвердити належний період стажу служби ОСОБА_1 , до якого включити періоди, визнані судовими рішеннями у справах №826/12793/17 та №826/26466/15, які набрали законної сили, вимушеним прогулом з 07.11.2015 року по 09.01.2018 року.
4. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Донецькій області внести зміни або скласти новий Розрахунок вислуги років для призначення пенсії позивачу, до якого включити періоди, визнані судовими рішеннями у справах №826/12793/17 та №826/26466/15, які набрали законної сили, вимушеним прогулом з 07.11.2015 року по 09.01.2018 року.
5. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Донецькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, складені на виконання цього рішення суду наказ та розрахунок вислуги років для призначення пенсії позивачу, до якого включено періоди, визнані судовими рішеннями у справах №826/12793/17 та №826/26466/15, які набрали законної сили, вимушеним прогулом з 07.11.2015 року по 09.01.2018 року, як документи, на підставі яких позивачу має бути здійснено перерахунок пенсії та її виплату, з урахуванням виплачених сум.
6. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Донецькій області щодо розрахунку сум виплат грошового забезпечення у Грошових атестатах ОСОБА_1 № 46, №20 та №114/1 за 10 місяців, без урахування попередніх 24 календарних місяців служби, визнаних судовими рішеннями вимушеним прогулом, за який сплачено середній заробіток та єдиний соціальний внесок.
7. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Донецькій області внести зміни до Грошових атестатів № 46, №20, №114/1 в частині зазначення видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме здійснити та вказати розрахунок видів грошового забезпечення у сумах з урахуванням періодів служби ОСОБА_1 з 06.11.2015 року по 09.01.2018 року, з 10.01.2018 року по 06.11.2018 року.
8. Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Донецькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виправлені з урахуванням висновків суду Грошові атестати № 46, №20, №114/1 ОСОБА_1 , на підставі яких підлягає здійсненню подальший розрахунок та виплата пенсії.
9. В іншій частині відмовити.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10);
Співвідповідач: Головне управління Національної поліції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, адреса: 87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86);
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).
Повне рішення складено 30.06.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна