25 серпня 2022 року справа № 580/3076/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії мені ОСОБА_1 із 90% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.06.2022 на підставі довідки, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.06.2022 перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% від відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 у справі №580/6536/21, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.06.2022 до моменту здійснення перерахунку пенсії.
В обґрунтуванням позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач всупереч вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” протиправно зменшив розмір його пенсії з 90% до 70% від основного розміру грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 25.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% від основного розміру грошового забезпечення, оскільки станом на час здійснення такого перерахунку діє норма, згідно якої, пенсії призначаються згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі саме 70% від основного розміру грошового забезпечення. На підставі вищевикладених обставин, відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області як особа, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, яка була обчислена з дати призначення у розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки №33/44/1-Ч-1092/08-1637 від 12.07.2021, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” із зменшенням розміру його пенсії з 90% до 70% від основного розміру грошового забезпечення.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Черкаській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 90% від основного розміру грошового забезпечення.
Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з 01.12.2019 у розмірі 90% від основного розміру грошового забезпечення, оскільки перерахунок його пенсії проведено із зменшенням розміру його пенсії з 90% до 70% на виконання вимог ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, яка з дати її призначення становить у розмірі 90% від сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-17), який набрав чинності з 01.10.2011, та п.23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014, до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Так, в постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахування вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).
Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
Суд додатково зазначає, що ч. 3 ст. 11 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, як Законом №2262-ХІІ так і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
З урахуванням вищевказаного суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні позивачу перерахунку пенсії, протиправно зменшено розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення.
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення з 01.12.2019 розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 12.07.2021 №33/44/1-Ч-1092/08-1637, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) здійснити перерахунок з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 12.07.2021 №33/44/1-Ч-1092/08-1637, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області” та здійснити виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 01.12.2019.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО