м. Черкаси
25 серпня 2022 року справа № 580/9682/21
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду матеріали заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №580/9682/21 за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - відповідач), вякому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 11.10.2021 форми Н-5*, що стався 02.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з позивачем;
- визнати протиправним та скасувати акт від 11.10.2021 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру;
- зобов'язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 02.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з позивачем, та скласти за його результатами акти, з урахуванням висновків суду, за формою Н-5* та Н-1*, із зазначенням, що нещасний випадок трапився у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, зокрема, зобов'язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 02.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Придніпровського РВ Леоньком Василем Васильовичем. та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити акти за формами Н-5* та Н-1* про те, що нещасний випадок трапився 0702.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Придніпровського РВ ОСОБА_1 у період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
На виконання вказаного рішення, позивачу видано виконавчі листи.
У подальшому, на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про заміну боржника - ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на Головне управління Національної поліції в Черкаській області.
Розглянувши подані документі і матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її юридичної особи та перехід її прав і обов'язків до іншої юридичної особи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 104, ст. 609 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, за якої її зобов'язання припиняються ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №826/9815/18 зазначив, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. Якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень. Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень (повне правонаступництво). У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов'язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками. Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичну особу управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області припинено 20.01.2022 (запис 1000261110014010951).
Виконавчий лист у цій справі видано на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2022, яким, зокрема, зобов'язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 02.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Придніпровського РВ Леоньком Василем Васильовичем. та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити акти за формами Н-5* та Н-1* про те, що нещасний випадок трапився 0702.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Придніпровського РВ ОСОБА_1 у період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України “Про міліцію” від 20.12.1990 №565-XII, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень.
Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності.
Суд в контексті даних спірних правовідносин, зазначає, що частинами другою та третьою статті 81 ЦК України встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права; цим Кодексом встановлюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права; порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.
Порядок утворення, реорганізації або ліквідації юридичних осіб публічного права врегульовано спеціальним законодавством, а саме: Законом України “Про центральні органи виконавчої влади” від 17.03.2011 №3166-VI (надалі - Закон №3166-VI) та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади” від 20.10.2011 №1074 (надалі - Порядок №1074).
Частиною 1 ст. 1 Закону №3166-VI передбачено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права (ч. 1 ст. 4 Закону); міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із Прем'єр-Міністром України (ч. 1 ст. 5 Закону).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №3166-VI територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 1 Порядку №1074 цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.
Згідно п. 5 Порядку №1074 орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Пунктом 6 Порядку №1074 визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань і функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Таким чином, законодавством передбачено правонаступництво територіальних органів міністерства-юридичних осіб публічного права. Виключення становить лише випадок, коли держава відмовляється від виконання функцій та завдань, які виконував орган виконавчої влади, що ліквідовується.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №878, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг.
Відповідно до відомостей, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління МВС України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537), його засновником є Міністерство внутрішніх справ України; основний вид діяльності - діяльність з охорони громадського порядку та безпеки; рішення про створення та припинення вказаної юридичної особи публічного права приймались Міністерством внутрішніх справ України.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №804/8952/15 дійшов висновку, що держава не відмовилась від виконання завдань і функцій по діяльності з охорони громадського порядку та безпеки, вказані завдання і функції згідно постанови Кабінету Міністрів України №878 від 28.10.2015 закріплені саме за Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, дане міністерство являється процесуальним правонаступником управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
Суд враховує, що Міністерство внутрішніх справ України було єдиними засновником Управління МВС України в Черкаській області, а відтак, суд дійшов висновку, що у розумінні ст. 52 КАС України Міністерство внутрішніх справ України є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Управління МВС України в Черкаській області.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та заміну ліквідаційної комісії управління МВС України в Черкаській області на Міністерство внутрішніх справ України.
Керуючись ст. ст. 2-20, 48-49, 72-78, 143, 243, 248, 295, 379 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі №580/9682/21 - задовольнити частково.
Замінити у виконавчому листі Черкаського окружного адміністративного суду №580/9682/21, виданого 05.05.2022, про зобов'язання ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 02.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Придніпровського РВ Леоньком Василем Васильовичем. та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити акти за формами Н-5* та Н-1* про те, що нещасний випадок трапився 0702.05.2006 близько 12 год. 00 хв. з дільничним інспектором міліції відділення дільничних інспекторів міліції Придніпровського РВ ОСОБА_1 у період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків, боржника - ліквідаційну комісії управління МВС України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 08592537) на Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 08592537).
У задоволенні іншої частини заяви відмовити
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ